Справа № 758/7584/24
Категорія 7
09 вересня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю секретаря судового засідання Білоус А.О.,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності шляхом визнання права власності на частку в спільній сумісній власності, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Подільського районного суду міста Києва із вказаним позовом, в якому зазначив, що з 1981 року його батьки ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та його брат ОСОБА_2 , а з 1984 року й сам позивач, постійно проживали та користувалися квартирою
АДРЕСА_1 . За цією ж адресою вказані вище особи були зареєстровані в установленому законодавством порядку, а з 2007 року скористалися своїм права на безоплатну приватизацію житла і набули зазначену квартиру у спільну сумісну власність. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивача та відповідача ОСОБА_3 , після смерті якого відкрилась спадщина, до складу якої увійшла частка зазначеної квартири. Спадкоємцями за законом стали його дружина ОСОБА_4 , їхні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які у відповідності до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини і не зверталися із заявою про відмову від спадщини. В свою чергу, ОСОБА_4 свідоцтво про право власності на частку в спільному майні подружжя не отримувала. ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача та відповідача ОСОБА_4 . Спадкоємцями за законом після її смерті стали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Разом з тим, як позивач, так і відповідач, свідоцтво про право на спадщину, яка відкрилася після смерті їхньої матері, не отримували, хоч і продовжили проживати та користуватися вказаною вище квартирою. 30.01.2024 позивач звернувся до відповідача з пропозицією поділити спільну сумісну власність, отриману в спадок від батьків. Однак вказана пропозиція була проігнорована. У зв'язку з чим, для захисту своїх прав та інтересів, позивач був змушений звернутися до суду із вказаним позовом.
Ухвалою від 25.06.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження, надано відповідачу строк для подання відзиву на позов, а позивачу - відповіді на відзив.
05.08.2024 від відповідача надійшов відзив, зі змісту якого вбачається, що останній визнає позовні вимоги у повному обсязі та просить їх задовільнити.
Крім того, 05.08.2024 від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та за наявними в матеріалах справи доказами.
З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності сторін.
У зв'язку з розглядом справи за відсутності всіх учасників справи в порядку спрощеного провадження, відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, прийнявши визнання відповідачем позову, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено судом із матеріалів справи, з 1984 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та їхні сини ОСОБА_2 , ОСОБА_1 були зареєстровані та постійно проживали у квартирі за адресою АДРЕСА_2 .
У 2007 році вказані вище особи скористались своїм правом на безоплатну приватизацію житла і набули зазначену квартиру у спільну сумісну власність, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 21.04.2008, виданим Відділом приватизації житла управління з питань майна Подільської у м. Києві райдержадміністрації.
ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві.
ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Відділом реєстрації смерті у м. Києві.
Таким чином, відкрилася спадщина, до складу якої, в тому числі, увійшла невизначена частка квартири АДРЕСА_1 , яка належала спадкодавцям на праві спільної сумісної власності. Спадкоємцями за законом стали ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , які у відповідності до положень ч. 3 ст. 1268 ЦК України прийняли спадщину, оскільки постійно проживали разом із спадкодавцями на час відкриття спадщини і не зверталися із заявою про відмову від спадщини.
30.01.2024 позивач звернувся до відповідача з пропозицією щодо поділу в рівних частинах спільної сумісної власності, отриманої у спадщину, а саме вказаної вище квартири. Однак відповіді надано не було.
Матеріалами справи також підтверджується, що 05.08.2024 відповідачем подано відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що останній визнає позовні вимоги у повному обсязі.
Згідно із ч.4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови №2 від 12.06.2009 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оскільки відповідач визнав позов у повному обсязі і таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Згідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
У зв'язку з викладеним, враховуючи, що представник відповідача визнав позовні вимоги, суд вважає за необхідне повернути позивачу з державного бюджету суму сплаченого судового збору у розмірі 7 570,00 грн. (50 відсотків від загального розміру судового збору), а також стягнути з відповідача на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 7 570,00 грн. (50 відсотків від загального розміру судового збору).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 76, 81, 89, 141, 223, 247, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільної сумісної власності шляхом визнання права власності на частку в спільній сумісній власності, задовольнити.
В порядку поділу майна, що перебуває у спільній сумісній власності, визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ) право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
В порядку поділу майна, що перебуває у спільній сумісній власності, визнати за ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ) право власності на 1/2 частину квартири, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 7 570,00 грн.
Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві повернути ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) з державного бюджету частину судового збору, сплаченого при поданні позову, у розмірі 7 570,00 грн. згідно квитанції про сплату №5В6Н-Х0КЕ-1ЕМ4-ХМСТ від 07.05.2024.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:
позивач - ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ;
відповідач - ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання:
АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Суддя О.О. Ковбасюк