печерський районний суд міста києва
Справа № 752/15451/23
22.10.2024 м. Київ
Печерський районний суд м. Києва
у складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретарів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12023100010001775 відомості про яке 26.06.2023 внесено до ЄРДР за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лубни, Полтавської області, українця, громадянина України, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_7 , обвинувачений ОСОБА_5
26.06.2023 приблизно о 02 годині 00 хвилин, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , перебуваючи за адресою: місто Київ, вул. Залізничне шосе, 10 , на прилеглій території станції «Видубичі», виявив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який спав на лавці маючи при собі сумку через плече чорного кольору з написом «Adidas Forever Sport». В цей момент у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, а саме сумки чорного кольору з написом «Adidas Forever Sport», яка належить ОСОБА_9 .
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5 діючи умисно, протиправно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та те, що вчинювані ним дії здійснюються в умовах очевидності та мають відкритий характер, підійшов до ОСОБА_8 спереду та шляхом ривка, вирвав сумку, чорного кольору з написом «Adidas Forever Sport», яку останній тримав через плече. При цьому, у вказаній сумці знаходився мобільний телефон марки «Samsung» SMJ600F/DS, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 вартістю 2150, 00 грн., грошові кошти в розмірі 247 гривень, 100 доларів США, що відповідно до курсу Національного банку України станом на 26.06.2023 становило 3,656 грн. 86 коп., а також паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_8 та пенсійне посвідчення на ім?я ОСОБА_8 , які матеріальної цінності не становлять.
В подальшому ОСОБА_5 , утримуючи при собі вищевказану сумку з речами ОСОБА_8 , розуміючи, що його дії помічені останнім, не реагуючи на неодноразові поклики останнього зупинитися, ОСОБА_5 з місця скоєння злочину зник, завдавши своїми умисними протиправними діями ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 6, 053 грн. 86 коп.
У такий спосіб, ОСОБА_5 , вчинив відкрите викрадення чужого майна (грабіж) в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 186 КК України, винним у вчиненні якого визнається.
В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні визнав повністю.
Суд, за згодою учасників судового провадження відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України, ухвалив про недоцільність дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, а також роз'яснив їм що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав у повному обсязі, з відповідною кримінально-правовою кваліфікацією його дій погодився, суду зазначив, що 26.06.2023 орієнтовано о 02 годині 00 хвилин знаходячись за адресою: АДРЕСА_2 , на прилеглій території станції «Видубичі» побачив раніше незнайомого йому ОСОБА_8 , який спав на лавці маючи при собі сумку через плече чорного кольору. В цей момент ОСОБА_5 вирішив викрасти в нього цю сумку. Підійшовши до ОСОБА_8 спереду, шляхом ривка, ОСОБА_5 вирвав у нього зазначену сумку та покинув місце події. У вказаній сумці знаходився мобільний телефон марки «Samsung», грошові кошти, паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_8 та пенсійне посвідчення на ім?я ОСОБА_8 .
Показання обвинуваченого не викликають сумніву у правильності розуміння змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.
Отже, з урахуванням викладеного вище, висунуте ОСОБА_5 обвинувачення за ч. 4 ст. 186 КК України знайшло своє підтвердження, суд приходить до переконання, що подія кримінальних правопорушень мала місце, вина обвинуваченого повністю доведена, а вчинене обвинуваченим ОСОБА_5 кримінальне правопорушення вірно кваліфіковано за ч. 4 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж) в умовах воєнного стану.
Відповідно до ст. 66 КК України, обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_5 є щире каяття.
Обставин, які згідно зі ст. 67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_5 судом не встановлено.
Згідно зі ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Положеннями ч. 2 ст. 50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які підлягають обов'язковому врахуванню. Під час вибору покарання мають значення обставини, які його пом'якшують і обтяжують відповідно до положень ст.ст. 66, 67 КК України.
Визначення ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення полягає у з'ясуванні судом насамперед питання про те, до злочинів якої категорії тяжкості відносить закон (ст. 12 КК України) вчинене у конкретному випадку злочинне діяння. Беручи до уваги те, що у зазначеній статті КК України міститься лише видова характеристика ступеня тяжкості злочину, що відображається у санкції статті, встановленій за злочин цього виду, суд при призначенні покарання, на основі всебічного, повного та неупередженого врахування обставин кримінального провадження в їх сукупності визначає тяжкість конкретного кримінального правопорушення, враховуючи його характер, цінність суспільних відносин, на які вчинено посягання, тяжкість наслідків, спосіб посягання, форму і ступінь вини, мотивацію кримінального правопорушення, наявність або відсутність кваліфікуючих ознак.
З матеріалів справи убачається, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до категорії тяжких злочинів (ст. 12 КК України).
ОСОБА_5 вчинено кримінальне правопорушення проти власності, за обставинами якого останній вчинив грабіж в умовах воєнного стану, тобто відкрите викрадення чужого майна (ч. 4 ст. 186 КК України).
Враховуючи характеризуючі дані особи обвинуваченого, який раніше притягався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення проти власності, проте в силу ст. 89 КК України є таким, що не має судимості, не одружений, має хронічне захворювання - вірус імунодефіциту людини, на обліку у лікаря психіатра не перебуває, має постійне місце реєстрації та проживання, де характеризується позитивно, а також враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, зухвалість його дій, наявність обставини, що пом'якшує та відсутність обставин, що обтяжують покарання, суд вважає, що покарання, запропоноване прокурором є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_5 , а також відповідає обставинам вчиненого кримінального правопорушення.
Із урахуванням наведеного і загальних засад призначення покарання, аналізуючи матеріали кримінального провадження в сукупності із позиціями сторони захисту: захисника та обвинуваченого, які просили призначити покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції інкримінованої статті та відповідно звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням; сторони обвинувачення: прокурора, який просив призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції інкримінованої статті та потерпілого, який у своїй заяві просив призначити справедливе покарання відповідно до вимог кримінального закону; обставини вчиненого кримінального правопорушення, та його мотив із урахуванням особи обвинуваченого, його поведінки під час та після вчиненого, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 слід призначити покарання у виді позбавлення волі в мінімальних межах санкції ч. 4 ст. 186 КК України.
Підстав для призначення ОСОБА_5 покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції інкримінованої статті та відповідно для його звільнення від відбування покарання з випробуванням судом не встановлено.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлявся.
Долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
У відповідності до ст. 124 КПК України з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь держави слід стягнути процесуальні витрати за проведення судової товарознавчої експертизи у розмірі 200 гривень.
Строк тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом не продовжувався та на час ухвалення вироку закінчився, враховуючи відсутність клопотань з цього приводу, а тому ухвала слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва від 27.06.2023 року у справі № 752/12689/23 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припинила свою дію у відповідності до ч. 1 ст. 203 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 371, 374, 615 КПК України, суд, -
Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 7 (сім) років.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на проведення експертизи № 3115 від 11.07.2023 у розмірі 200 (двісті) гривень.
Речові докази: сумку чорного кольору з написом ««Adidas Forever Sport»; мобільний телефон марки «Samsung» SMJ600F/DS, IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 ; грошові кошти в розмірі 247 гривень та 100 доларів США; паспорт громадянина України на ім?я ОСОБА_8 та пенсійне посвідчення на ім?я ОСОБА_8 - залишити у ОСОБА_8 .
Вирок суду привести до виконання з моменту набрання ним законної сили.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст вироку вручити учасникам судового провадження в день його проголошення.
Суддя ОСОБА_10