Справа №:755/7911/15-к
Провадження №: 1-в/755/682/24
"21" жовтня 2024 р. Дніпровський районний суд міста Києва (далі - Суд) у складі головуючого судді ОСОБА_1 одноособово, за участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Києві подання Дніпровського районного відділу з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області про звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від покарання за діяння, караність якого законом усунена, установив :
І. Суть подання (узагальнена)
Дніпровський районний відділ з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області звернувся до суду, у порядку п. 13 ч. 1 ст. 537, п. 2 ч. 2 ст. 539 Кримінального процесуального кодексу (далі КПК) України, з вказаним клопотанням, оскільки є дійсним випадок, передбачений ч. 2 ст. 74 Кримінального кодексу (далі КК) України.
Так, засуджений, згідно вироку Дніпровського районного суду міста Києва від 29 вересня 2019 року, засуджений за крадіжку майна у 2014 році на суму 382, 50 грн.
Згідно Закон № 3886-IX (09 серпня 2024 року набув чинності) внесено зміни до ст. 51 КУпАП (Дрібне викрадення чужого майна) й передбачено, що відповідальність за вчинення дій, передбачених ст. 51 КУпАП настає, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, з 09 серпня 2024 року вказана особа, як така, що вчинила дрібне викрадення чужого майна шляхом крадіжки , підлягає адміністративній відповідальності, бо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тому, на цій підставі, засудженого слід звільнити від покарання за діяння, караність якого усуненаЗакон № 3886-IX.
ІІ. Позиції сторін
Прокурор Дніпровської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_4 висловила свою позицію щодо подання у клопотанні від 21 жовтня 2024 року.
У судове засідання представник Центру пробації та засуджена, будучи повідомленими про день та час розгляду клопотання (подання), згідно вимог ст. 135 КПК України, не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, однак Суд, враховуючи положення ст. 7, 22, 26, абз. 2 ч. 5 ст. 539 КПК України, вважає за можливе провести судовий розгляд провадження у їх відсутність.
ІІІ. Право, яким керувався суд
Кримінальний кодекс України
Стаття 74. Звільнення від покарання та його відбування
2. Особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Кримінальний процесуальний кодекс України
Стаття 537. Питання, які вирішуються судом під час виконання вироків
1. Під час виконання вироків суд, […], має право вирішувати такі питання: […] 13) про звільнення від покарання і пом'якшення покарання у випадках, передбачених частинами 2 і 3 статті 74 Кримінального кодексу України; […]
Стаття 539. Порядок вирішення судом питань, пов'язаних із виконанням вироку
1. Питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) […], органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом.
2. Клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається: […] 2) до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених […]13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу […]
IV. Мотиви суду у руслі з'ясованих обставин
Суд, дослідивши матеріали провадження, зауважує про таке.
У постанові від 07 жовтня 2024 року 07 жовтня 2024 рокув справі № 278/1566/21 Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду сформувала висновок про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК з урахуванням положень Закону №3886-IX: Закон № 3886 -IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
В цій справі, згідно даних встановлених у вироку, вказаному у п. І ухвали, йдеться про події 2014 року. Вони стосуються вчинення таємного викрадення чужого майна, тобто, на дату діяння, кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, яке завдало потерпілому (-им) матеріального збитку на загальні суми 382, 50 грн.
Відповідно до норм частини 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2014 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 1218 грн, а 50 відсотків від його розміру - 609 грн.
Таким чином, враховуючи положення Податкового кодексу України та Закону № 3886-ІХ, на момент вчинення описаних у вироку дій, котрі кваліфіковано за ч. 1 ст. 185 КК України, розмір завданої матеріальної шкоди, з якого настала кримінальна відповідальність за статтею 185 Кримінального кодексу України, становив 1218 грн (609х2).
Тому, оскільки вартість завданого збитку, в цьому випадку, є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону № 3886-ІХ та положень Податкового кодексу України настає кримінальна відповідальність, та з огляду на норми ст. 58 Конституції України, ст. 5 КК України щодо принципу зворотної дії закону в часі, засуджений дійсно підлягав би негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Однак, згідно ухвали цього ж місцевого суду від 06 серпня 2020 року у справі №755/7911/15-к при розгляді подання інспектора Дніпровського районного відділу з питань пробації філії Державної установи "Центр пробації" у м. Києві та Київській області ОСОБА_5 про заміну ОСОБА_3 несплаченої суми штрафу за вироком суду покаранням у виді громадських робіт було встановлено, що відповідно до квитанції Ощадбанку № 33 від 04 серпня 2020 року засуджений сплатив штраф у вказану дату.
V. Висновок
Отже, враховуючи положення п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України, п. 2 ч. 2 ст. 539 КПК України, ч. 2 ст. 74 КК України, Суд вважає відсутніми підстави для задоволення подання.
На підставі викладеного та керуючись статтями 74 Кримінального кодексу України, статтями 369-372, 376, 537, 539 Кримінального процесуального кодексу України, Суд постановив :
відмовити у задоволенні подання.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 7 днів з дня її оголошення.
С у д д я ОСОБА_6