Постанова від 22.10.2024 по справі 712/8275/24

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 712/8275/24 Провадження № 3/712/2716/24

22 жовтня 2024 року, суддя Соснівського районного суду м. Черкаси Бащенко С.М., за участю ОСОБА_1 , адвоката Весеньова Є.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , працюючого директором ТОВ «Формат», відомості про ідентифікаційний номер відсутні,

за ст. 173-2 ч.1 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД від 143112 від 30.06.2024 року: ОСОБА_1 , 30.06.2024 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля гаражу № 272, вчинив відносно колишньої співмешканки гр. ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру , що полягало в погрозах та нецензурній лайці.

ОСОБА_1 в судовому засіданні вину не визнав, суду пояснив, що із гр. ОСОБА_2 він проживав у цивільному шлюбу протягом року, після чого вони вирішили розійтися. ОСОБА_2 забрала свої речі та виїхала від нього. Потім вона написала, що приїде у вівторок, щоб з ним поговорити. У неділю, 30.06.2024 року він знаходився у своєму гаражі, який знаходиться по АДРЕСА_2 . Гр. ОСОБА_2 зі своєю подругою в цей день приїхала до зазначеного гаража та почала і почала вимагати, щоб він віддав їй речі. Він віддав їй речі, після чого почав показувати документи на речі, які він їй купував для квартири в м. Київ, після чого поклав зазначені документи до автомобіля. ОСОБА_2 підбігла до машини, почала забирати документи, не давала закрити двері в автомобілі. Він три рази сідав до автомобіля, але ОСОБА_2 перешкоджала йому. Психологічного тиску на гр. ОСОБА_2 не було. Вважає, що конфлікт виник саме після того, як вони припинили відносини та мають питання по розподілу майна, у них відбувавалося вирішення побутового конфлікту.

Адвокат Весеньов Є.В., який представляє інтереси ОСОБА_1 просив суд закрити провадження у справі в зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч. 1 КУпАП, так як між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 виник побутовий конфлікт щодо розподілу майна.

ОСОБА_2 до судового засідання не з'явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, надала суду письмові пояснення з додатками.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , доводи адвоката Весеньова Є.В., дослідивши матеріали адміністративної справи, письмові пояснення ОСОБА_2 з додатками, суддя приходить до наступних висновків.

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст.9 КУпАП).

Тобто адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.

Згідно статті 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне в об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до вимог статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно статті 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Із фабули протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №143112 від 30.06.2024року вбачається, що ОСОБА_1 , 30.06.2024 року, близько 14 год. 00 хв., перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , біля гаражу № НОМЕР_1 , вчинив відносно колишньої співмешканки гр. ОСОБА_2 домашнє насильство психологічного характеру , що полягало в погрозах та нецензурній лайці. Своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП.

Диспозицією частини 1статті 173-2 КУпАП передбачено, що вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, є умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення тягне за собою юридичну відповідальність.

Норма статті 173-2 КУпАП є бланкетною, а тому для того, щоб повністю розкрити суть адміністративного правопорушення у протоколі повинно бути зазначено, які конкретно дії вчинила особа, який спосіб насильства прослідковується у діях порушника, якщо дій кілька, то зазначена кожна дія і, вид насильства, наслідки цих дій по відношенню до особи, щодо якої вони були спричинені.

Стаття 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначає, що домашнє насильство це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство в сім'ї - насильство, пов'язане з дією одного члена сім'ї на психіку іншого члена сім'ї шляхом словесних образ або погроз, переслідування, залякування, якими навмисно спричиняється емоційна невпевненість, нездатність захистити себе та може завдаватися або завдається шкода психічному здоров'ю.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи (п.14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» .

Таким чином, під домашнє насильство, зокрема психологічного характеру, яке утворює склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1статті 173-2 КУпАП, підпадають такі діяння, якими цілеспрямовано та навмисно спричиняється емоційна невпевненість, страх або іншим чином завдається шкода психічному здоров'ю іншого члена сім'ї.

Законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство, а лише те, яке потягло за собою завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого або ж могло спричинити таку шкоду.

Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.

Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.

Юридичний склад адміністративного правопорушення - це передбачений нормами права комплекс ознак (елементів), за наявності яких певне протиправне діяння можна кваліфікувати як адміністративний проступок.

Такий комплекс ознак передбачає чотири елементи: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт і суб'єктивна сторона.

Об'єктом даного адміністративного проступку є суспільні відносини у сфері захисту прав громадян.

Об'єктивна сторона правопорушення полягає в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.

Суб'єктивна сторона правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу.

Суб'єктами адміністративних правопорушень можуть бути зокрема деліктоздатні фізичні особи, які вчинили певні правопорушення. Суб'єктом адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 173-2 КУпАП, можуть бути як члени однієї сім'ї відповідно до визначеного поняття члена сім'ї уЗакону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», та інші родичі та особи, які пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, за умови спільного проживання.

Статтею 21 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що постраждала особа має право, зокрема, на дієвий, ефективний та невідкладний захист в усіх випадках домашнього насильства, недопущення повторних випадків домашнього насильства.

Однак важливо розрізняти поняття «сварка», «конфлікт», «насильство».

Особливостями ознак домашнього насильства є: наявність патерну (повторювані в часі інциденти множинних видів насильства); системна основа; повна влада та контроль над постраждалою особою; насильницькі дії у відносинах між близькими людьми; якщо вже є одна з форм домашнього насильства, висока ймовірність того, що й інші форми насильства можуть розвиватися.

Конфлікт (лат. conflictus - зіткнення, сутичка) - зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби, що супроводжуються складними колізіями; ситуація, в якій кожна зі сторін намагається зайняти позицію несумісну з інтересами іншої сторони.

Отже, конфлікт між особами, які сумісно проживали однією сім'єю, про який йде мова, який виник через розподіл сумісно нажитого майна, у протоколі про адміністративне правопорушення, не охоплюється диспозицією статті 173-2 КУпАП, не є об'єктивною стороною вказаного правопорушення, за що особа може бути притягнутою до адміністративної відповідальності.

Тобто факт вчинення саме домашнього насильства ОСОБА_1 , не знайшов свого підтвердження при розгляді справи про адміністративне правопорушення в судовому засіданнні. Наявність сварок і непорозумінь між особами на побутовому ґрунті свідчить про існування між ними неузгодженості життєвих позицій в певних аспектах ставлення до життя, однак не підтверджує факту вчинення саме домашнього насильства.

Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 23, п.1 ч.1 ст.247, ст.252, ст.ст.276-280, 283-285 КУпАП, суд

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.173-2 ч. 1 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом 10 днів з дня винесення постанови.

Суддя Соснівського

районного суду м. Черкаси С.М.Бащенко

Попередній документ
122509938
Наступний документ
122509940
Інформація про рішення:
№ рішення: 122509939
№ справи: 712/8275/24
Дата рішення: 22.10.2024
Дата публікації: 25.10.2024
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Соснівський районний суд м. Черкаси
Категорія справи: Справи про адмінправопорушення (з 01.01.2019); Адміністративні правопорушення, що посягають на громадський порядок і громадську безпеку; Вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (22.10.2024)
Дата надходження: 05.07.2024
Розклад засідань:
17.09.2024 09:00 Соснівський районний суд м.Черкас
26.09.2024 09:00 Соснівський районний суд м.Черкас
30.09.2024 09:00 Соснівський районний суд м.Черкас
22.10.2024 09:00 Соснівський районний суд м.Черкас
Учасники справи:
головуючий суддя:
БАЩЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
суддя-доповідач:
БАЩЕНКО СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Ілляшенко Олег Анатолійович
потерпілий:
Чикало Світлана Михайлівна