Справа № 699/571/24
Номер провадження 2/699/255/24
про залишення позову без розгляду
23.10.2024 м. Корсунь-Шевченківський
Корсунь-Шевченківський районний суд Черкаської області в складі головуючого судді Літвінової Г.М., за участю секретаря судового засідання Сміян А.В.,
розглянувши в залі судових засідань Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариста з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
До Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариста з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якій позивач просив стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором №1782438 від 09.04.2021 року в сумі 22295,00 грн (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто п'ять гривень 00 копійок), яка складається з:
-прострочена заборгованість за сумою кредиту в розмірі становить 7000,00 гривень (сім тисяч гривень 00 копійок);
-прострочена заборгованість за процентами в розмірі становить 15295,00 грн (п'ятнадцять тисяч двісті дев'яносто п'ять гривень 00 копійок).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.04.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1782438 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису) і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. Підписуючи договір відповідач підтвердив, що він ознайомився з усіма умовами, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
За договором факторингу №02-24122001, укладеним 14.06.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА Україна» та позивачем, до останнього перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 1782438 у розмірі 22295,00 грн.
Позивач вказує, що відповідач був повідомлений про заміну кредиторів, однак не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки первісного кредитора за кредитним договором №1782438.
Ухвалою судді відкрито провадження в справі, сторони повідомлено, що розгляд даної цивільної справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, та роз'яснено їм права, передбачені ст.ст. 178-180, 191, 193, ч. 5 ст. 279 ЦПК України.
З відзиву на позов (а.с. 67-71), поданого представником відповідача адвокатом Перебийніс С.В., убачається, що сторона відповідача позов не визнає через безпідставність та необгрунтованість. У відзиві на позов зазначено, що відповідач жодного кредитного договору, у яких би були визначенні суми, строки, умови отримання та повернення кредитних коштів з TOB "ЛІНЕУРА УКРАЇНА" не підписував.
Щодо відступлення права вимоги зазначено, що до матеріалів справи позивачем додано копію договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021, проте пункти 6.1 та 7.1 Договору взагалі не заповнені (містять пропуски). До договору Факторингу не додається ні реєстр боржників, ні відомості про Портфель заборгованості.
А тому відповідач має сумніви, що до TOB «КЕШ ТУ ГОУ» перейшло право вимоги відносно його кредитного договору.
Відповідач вказує, що також не додано Реєстр Боржників та платіжне доручення, як доказ сплати ціни продажу. Пункт 7.1 договору Факторингу не містить ціни продажу. Зазначає, що позивач не додав ні Додатку № 1 до даного Договору, у якому мала би бути вказана Одинична ціна (оплата права вимоги до кожного окремого Боржника), ні докази сплати Клієнту Ціни продажу.
До позовної заяви додано копію списку № 18713-01-138-99 згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів, як доказ того, що позивач направляв відповідачу повідомлення про заборгованість, проте відправником вказано TOB "ДІРЕКТ ТЕХНОЛОДЖІ».
Тому відповідач вважає, що позивач не довів факту наявності заборгованості, а також не надав доказів правомірного відступлення на його користь прав вимоги.
Ухвалою суду за клопотанням представника відповідача адвоката Перебийніс С.В. витребувано у позивача Товариста з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» докази та оригінали документів.
Відповідно до вимог ч. 14 ст.7, ч. 2 ст. 247ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, суд дійшов такого.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
З матеріалів справи вбачається, що 09.04.2021 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем було укладено договір №1782438 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, за умовами якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» зобов'язується передати у власність грошові кошти у розмірі 7000,00 грн на строк 25 днів під фіксовану процентну ставку 1.90 % в день шляхом перерахування на платіжну картку позичальника, а позичальник зобов'язався повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити проценти (а.с.11-16).
Згідно з п. 1.1 укладення цього договору здійснюється Сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується Клієнту через Веб-сайт www.credit7.ua або Мобільний додаток. Електронна ідентифікація Клієнта здійснюється при вході Клієнта в Особистий кабінет, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Клієнта, вказаний при вході, та/або шляхом перевірки правильності введення Пароля входу до Особистого кабінету. При цьому Клієнт самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ІТС Товариства.
Позивач надав суду разом з позовною заявою електронні копії письмових документів, на які не накладено кваліфікований електронний підпис та не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
До матеріалів справи позивачем додано копію договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021, у якому пункти 6.1 та 7.1 Договору взагалі не заповнені (містять пропуски). Також дана копія договору не завірена представником позивача. Ні Реєстру Боржників, ні платіжного доручення (доказ сплати Ціни Продажу) до матеріалів справи не додається. Із сформованого представником ТОВ "ФК "КЕШ ТУ ГОУ" витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 не можна переконатися, що ОСОБА_1 був серед боржників, права вимоги відносно яких передалися фактору. До матеріалів справи не додано жодного додатку до Договору факторингу, хоча про них згадується в тексті Договору факторингу.
Тому за клопотанням представника позивача ухвалою суду від 31.07.2024 витребувано у позивача Товариста з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ»:
докази сплати Клієнту Ціни продажу за Договором Факторингу №02-24122001 від 24.12.2021;
оригінал Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1782438 від 09.04.2021;
оригінал Додатку № 1 до договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1782438 від 09.04.2021;
оригінал Паспорта споживчого кредиту до Договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1782438 від 09.04.2021;
оригінал доказу щодо отримання відповідачем коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 1782438 від 09.04.2021 (платіжне доручення або інше документальне підтвердження перерахування коштів на рахунок, вказаний позичальником);
оригінал Вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором від 10.01.2022 ;
оригінал Списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 18713-01-138-99 від 19.01.2022 ;
оригінал фіскального чеку АТ "Укрпошта" від 29.01.2022 ;
оригінал договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 ;
оригінал Реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021.
На виконання ухвали суду від 31.07.2024 представником позивача зазначено, що оскільки на території України введено воєнний стан, з міркувань безпеки немає можливості направити уповноваженого представника до суду для супроводу та надання оригіналів документів для огляду, у тому числі поштовим відправленням, так як існує можливість втрати або знищення запитуваних документів, що в подальшому унеможливить стягнення заборгованості по іншим клієнтам.
Представник позивача на адресу суду поштою направив копії:
-доказу сплати Клієнту Ціни продажу за Договором Факторингу №02-24122001 від 24.12.2021;
-доказу щодо отримання відповідачем коштів за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту №1782438 від 09.04.2021;
-вимоги про виконання зобов'язань за кредитним договором від 10.01.2022; списку згрупованих поштових відправлень рекомендованих листів № 18713-01-138-99 від 19.01.2022;
-фіскального чеку AT "Укрпошта" від 29.01.2022;
-договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021;
-реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021.
Суд зазначає, що в повторно наданій позивачем копії договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 пункти 6.1 та 7.1 не заповнені (містять пропуски), тому цей документ не є копією оригінального документа. Також позивачем не додано жодного додатку до Договору факторингу, про які вказується в тексті Договору факторингу.
Позивачем надані копії платіжних інструкцій від 24.12.2021 №1696, від 28.12.2021 №453, від 28.12.2021 №1697, відповідно до яких ТОВ ФК «КЕШ ТУ ГОУ» здійснено оплату за відступлення права вимоги до боржників за кредитними договорами по договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021 ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», але оскільки п. 7.1 Договору факторингу не заповнений, тому залишається невідомим ціна продажу.
Також на виконання ухвали суду від 31.07.2024 позивач надав Витяг з Реєстру боржників до договору факторингу № 02-24122001 від 24.12.2021.
Відповідно до ч. 4 ст. 95 ЦПК України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Так, на витягах із документів з метою засвідчення їх відповідності оригіналові обов'язково оформлюють відмітку про засвідчення витягу. Саме вона надає документу юридичної сили. Вона складається з таких елементів - словосполучення "Згідно з оригіналом" без лапок, назви посади особи, яка засвідчує витяг, її особистого підпису, розшифрування підпису (ініціали, прізвище), дати засвідчення. Для надання витягу юридичної сили його засвідчують відбитком печатки. Щодо реквізиту "Підпис", то з оригіналу документу переносять до витягу назву посади керівника, його ініціали і прізвище. Сам керівник особисто підписувати витяг не повинен.
Однак, убачається, що долучений витяг з Реєстру боржників не засвідчений належним чином, отже не може бути допустимим доказом.
З огляду на викладене суд позбавлений можливості в повній мірі встановити умови укладеного договору факторингу, обсяг прав та обов'язків сторін договору, строк набрання чинності цим договором, порядок передачі документації та її перелік, інші умови, яких досягли сторони при укладенні договору, та встановлення яких є необхідним для правильного вирішення цієї справи.
Відповідно до пп. 14 п. 1 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75, первинним є документ, що містить відомості про операцію.
Згідно з пунктами 43, 44 Положення первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
При цьому первинні та зведені облікові документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування банку, від імені якого складений документ; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції (п. 51 Положення).
Відповідно до пункту 52 Положення первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
На підтвердження наявності заборгованості відповідача за кредитним договором додано копію виписки з особового рахунка ОСОБА_1 , яка підписана ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ», яка не є первинним документом, оскільки не відповідає вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Також залишається невідомим, на підставі яких первинних документів ці розрахунки взагалі були здійснені.
Таким чином, наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитним договором від 09.04.2021 №1782438 не можна вважати допустимим доказом наявності заборгованості.
Суд зауважує, що при розгляді кредитних спорів суд зобов'язаний перевірити:
1) чи доведений факт отримання відповідачем як позичальником кредитних коштів відповідно до умов договору, наявність первинних бухгалтерських документів відносно видачі кредитів та їх можливого погашення;
2) чи містять матеріали справи належний розрахунок заборгованості відповідача за кредитним договором, де зазначено, яким саме чином та за який період пораховані кожна зі складових зазначеної позивачем загальної суми заборгованості станом на момент подання позовної заяви;
3) який саме порядок та які умови відступлення клієнтом факторові свого права вимоги до боржників передбачено договором факторингу (наприклад, витяг з договору, де зазначено який порядок та умови відступлення права вимоги);
4) чи існувало на момент переходу прав за кредитним договором на підставі договору факторингу, у банку, а потім і у цесіонарія право вимоги до відповідача, саме у тому обсязі та на умовах, які зазначені в реєстрі заборгованостей боржників, у тому числі щодо сум початкового тіла кредиту, початкового проценту, пені і чи перейшло право вимоги заборгованості за якою не настав строк платежу на час укладення договору факторингу.
Однак позивач ні до своєї позовної заяви, ні в подальшому на виконання ухвали суду від 31.07.2024 про витребування доказів та оригіналів документів, не надав суду документів (доказів), які надають можливість суду встановити ці обставини у повному обсязі.
Згідно із ч. 6 ст. 95 ЦПК України якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Відповідно до ч. 10 ст. 84 ЦПК України у разі неподання учасником справи з неповажних причин або без повідомлення причин доказів, витребуваних судом, суд залежно від того, яка особа ухиляється від їх подання, а також яке значення мають ці докази, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у його визнанні, або може здійснити розгляд справи за наявними в ній доказами, або, у разі неподання таких доказів позивачем, - також залишити позовну заяву без розгляду.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
За таких обставин, коли позивач не виконав вимоги ухвали суду від 31.07.2024 про витребування доказів та оригіналів документів, суд залишає без розгляду позов Товариста з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" позивачу не повертається сплачена ним сума судового збору у разі залишення заяви без розгляду у зв'язку із неподання позивачем витребуваних судом матеріалів.
Керуючись ч. 10 ст. 84, п.9 ч.1 ст. 257, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
Позов Товариста з обмеженою відповідальністю «ФК «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею, проте може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга може бути подана до Черкаського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення ухвали.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення ухвали суду.
СуддяЛітвінова Г. М.