Справа № 590/370/22
Провадження № 4-с/590/3/24
іменем України
22 жовтня 2024 року с-ще Ямпіль
Ямпільський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Деркача І.М.,
за участю секретаря судового засідання Демешко Н.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Ямпіль Сумської області скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (адреса місцезнаходження: вул. Базарна, буд.17, м.Одеса, поштовий індекс: 65014) на дії старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевої Анни Дмитрівни,
установив:
Представник Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» адвокат Гортолум В.С. звернулась до суду зі скаргою на дії старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевої Анни Дмитрівни, і просила скасувати постанови старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевої Анни Дмитрівни про закінчення виконавчого провадження №71396784, № 71396889 від 20.08.2024.
В обґрунтування скарги зазначила, що 17.11.2022 Ямпільським районним судом Сумської області ухвалено рішення у справі № 590/370/22, яким задоволено позовні вимоги акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (далі - АТ «Ощадбанк»/Банк) та стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 22.02.2021 в сумі 19 718,67 грн та судового збору в сумі 2 481,00 грн. Вказане рішення суду набрало законної сили 20.12.2022. На виконання вказаного рішення суду були видані виконавчі листи № 590/370/22 від 23.12.2022, які перебували на примусовому виконанні у Суворовському відділі державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса): щодо стягнення заборгованості за договором в сумі 19 718,67 грн - виконавче провадження № 71396784; щодо стягнення судового збору в сумі 2 481,00 грн - виконавче провадження № 71396889. 20.08.2024 старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Рябцевою Анною Дмитрівною було винесено постанови про закінчення виконавчого провадження за ВП № 71396784, ВП № 71396889 на підставі п. 3 частини 1 статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки боржник - ОСОБА_1 помер, а виконавчі провадження з примусового виконання рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 17.11.2022 завершено.
Проте такі постанови від 20.08.2024 скаржник вважає необґрунтованими та передчасними та вбачає у діях державного виконавця порушення Закону України «Про виконавче провадження», з підстав можливого правонаступництва в зазначеній категорій правовідносин, що передбачено ЦК України та Закону України «Про виконавче провадження».
У судове засідання представник скаржника не з'явився, скерував до суду заяву про розгляд справи без участі представника АТ «Ощадбанк», на вимогах скарги наполягав. (а.с.129).
Старший державний виконавець Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевої А.Д. усудове засідання не з'явилась, про причини неявки суд не повідомила, про дату, час і місце судового засідання був своєчасно повідомлена належним чином, шляхом направлення судових повісток.
Згідно з ч.1-2 ст. 450 ЦПК України, скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються. Неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
У зв'язку з чим суд вважає, що за умов належним чином повідомлення учасників справи (стягувача та приватного виконавця) про дату, час і місце розгляду скарги їх неявка не перешкоджає її розгляду.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Відповідно до рішення Ямпільського районного суду Сумської області від 17 листопада 2022 року у справі № 590/370/22 за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" до відповідача ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН: НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за договором комплексного банківського обслуговування, (а.с.84-85 зв.) ухвалено:
стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місце знаходження: 01001 м. Київ, вул. Госпітальна 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129), в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" (вул. Базарна,17, місто Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601) заборгованість станом на 02.03.2022 за договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб та відкриття поточного рахунку з використанням електронного платіжного засобу (платіжної картки) від 22.02.2021 в сумі 19 718 грн. 67 коп. (Дев'ятнадцять тисяч сімсот вісімнадцять грн. 67 коп.;
стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (ІПН: НОМЕР_1 зареєстрований за адресою : АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (місце знаходження: 01001 м. Київ, вул. Госпітальна 12-Г, код ЄДРПОУ 00032129), в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк", вул. Базарна,17, (місто Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601) судовий збір в сумі 2 481 грн.00 коп. (Дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн. 00 коп.).
Згідно з копії постанови про відкриття виконавчого провадження №71396784, №71396889 від 27.03.2023 старшим державним виконавцем Другого Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Дойчевою Вікторією Юріївною прийнято на примусове виконання виконавчий лист №590/370/22 від 23.12.2022 року, про стягнення з ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 боргу на користь АТ "Ощадбанк" в особі філії - Одеського обласного управління у розмірі 19 718 грн. 67 коп (а.с.110), а також виконавчий лист №590/370/22 від 23.12.2022 про стягнення 2 481 грн.00 коп. (а.с.111).
Відповідно до копії супровідного листа від 20.08.2024 за вихідним номером 137330 та копії постанови про закінчення виконавчого провадження (ВП №71396784, ВП №71396889) від 20.08.2024 старшим державним виконавцем Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевою Анною Дмитрівною прийнято рішення про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №590/370/22 від 23.12.2022 року який було видано Ямпільським районним судом Сумської області про стягнення з ОСОБА_1 грошові кошти на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії - Одеського обласного управління АТ "Ощадбанк" в сумі 19718,67 грн., а також стягнення грошових коштів в сумі 2481,00 грн. (а.с.113-115зв.).
Зазначені постанови про закінчення виконавчого провадження (ВП №71396784, ВП №71396889) отримані скаржником через систему «Електронний суд» від Ямпільського районного суду Сумської області 03.09.2024 року, що підтверджується карткою реєстрації вхідного документа адресата долученою скаржником до матеріалів скарги (а.с.114-115,117).
Даючи оцінку аргументам скаржника, що були викладені ним у поданій до суду скарзі, суд враховує таке.
Згідно з частиною першою статті 608 ЦК України зобов'язання припиняється з смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з ним не може бути виконано іншою особою.
Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).
Отже, законодавством визначено, що у подібних випадках відбувається припинення одних правовідносин і виникнення інших, при цьому правовідносини за змістом і природою продовжують існувати за основними своїми характеристиками.
Таким чином, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину, не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п'ята статті 1268 ЦК України).
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6,13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.
Відповідно до приписів ст. 1268 ЦК України спадкоємець має право прийняти спадщину або не прийняти її. Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням. Спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку у шість місяців з часу відкриття спадщини, встановленого статтею 1270 ЦК України, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
За змістом частини першої статті 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є майно та/або майнові права, які обтяжені, та/або нерухоме майно та інше майно, щодо якого здійснюється державна реєстрація, зобов'язаний звернутися до нотаріуса або в сільських населених пунктах - до уповноваженої на це посадової особи відповідного органу місцевого самоврядування за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на таке майно.
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов'язковим до виконання.
Згідно з пунктом 9статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з статтею першою Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов'язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника.
Згідно з ч. 1 ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв'язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.
У разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення (частина перша статті 41 Закону України «Про виконавче провадження»).
У разі смерті сторони виконавчого провадження виконавець має перевірити, чи допускають відповідні правовідносини правонаступництво. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував вимоги законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 жовтня 2023 року у справі № 523/2357/20 (провадження № 14-11цс22).
Колегія суддів Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду зауважила, що з 5 жовтня 2016 року з набранням чинності Законом України від 2 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні в разі смерті боржника не допускається, а відповідне виконавче провадження підлягає закінченню на підставі п. 3 ч. 1ст. 39 Закону № 1404-VIII.
Водночас Велика Палата Верховного Суду виснувала, що таке буквальне розуміння вказаних норм Закону № 1404-VIII є помилковим. Положення щодо закінчення виконавчого провадження в разі смерті боржника (п. 3 ч.1 ст. 39 Закону) слід розуміти так, що вони стосуються, серед іншого, випадків, коли правовідносини не допускають правонаступництва.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п'ятою статті 15 цього Закону. У свою чергу частиною п'ятою статті 15 Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення.
Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом.
Постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини. Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав грубо порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення. Із зазначеного нормативного регулювання випливає, що, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов'язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.
Отримавши дані про смерть фізичної особи сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту 3 частини третьої статті 18 Закону із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України від 01 липня 2010 року «Про державну реєстрацію актів цивільного стану».
Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з'ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.
Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов'язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження було закінчене виконавцем, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника, і виконавець при цьому не врахував відповідні вимоги чинного законодавства щодо можливого правонаступництва боржника, постанову про закінчення виконавчого провадження можна оскаржити в судовому порядку. У разі задоволення скарги можна вирішувати питання щодо заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, у тому числі у зв'язку зі смертю боржника (вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду по справі № 2022/2-182/11 від 21.12.2022; в постанові Великої Палати Верховного Суду у справі № 2-7763/10 від 08.02.2022.
Отже, оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, державний виконавець повинен був зупинити виконавче провадження та вирішити питання про залучення правонаступників.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом; розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання.
Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом (ч. 1ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною першою статті 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що подана заява є обґрунтованою, тому її потрібно задовольнити.
Керуючись ст. 18, 39, 40, 41, 74 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 1-19,23,76-89,95,351,352,447-453 ЦПК України, суд
постановив:
Скаргу Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на дії старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевої Анни Дмитрівни,задовольнити.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевої Анни Дмитрівнипро закінчення виконавчого провадження №71396889 від 20.08.2024 року.
Скасувати постанову старшого державного виконавця Суворовського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) Рябцевої Анни Дмитрівнипро закінчення виконавчого провадження №71396784 від 20.08.2024 року.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення суддею.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.
Суддя: І.М. Деркач