Справа № 583/4830/24
3/583/1853/24
23 жовтня 2024 року суддя Охтирського міськрайонного суду Сумської області Яценко Н.Г., розглянувши матеріали, що надійшли від Охтирського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , непрацюючого
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
установила:
24.09.2024 до Охтирського міськрайонного суду Сумської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАВ № 007036 від 19.09.2024, відповідно до якого ОСОБА_1 19.09.2024 о 17.00 год. по АДРЕСА_1 , повторно протягом року вчинив домашнє насильство щодо своєї колишньої дружини ОСОБА_2 , а саме ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим завдав шкода психологічному здоров'ю потерпілої. Такі дії ОСОБА_2 кваліфіковані за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
У судове засідання ОСОБА_2 не з'явився, про розгляд справи повідомлявся у встановленому законом порядку шляхом направлення судових повісток за адресою, зазначеною у протоколі про адміністративне правопорушення, однак поштові відправлення поверталися до суду без вручення з відміткою у довідці про причини повернення/досилання «адресат відсутній за вказаною адресою».
Слід зауважити, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов'язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді і утримуватися від використання методів, які пов'язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені законом, для прискорення процедури слухання.
Відповідно до положень ст.268 Кодексу України про адміністративні правопорушення визначено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких участь особи, яка притягується до адміністративної відповідальності є обов'язковою, в даному випадку справа про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення до таких не відноситься, тому вважаю можливим проводити розгляд справи у відсутності ОСОБА_2 , при цьому права останнього не порушуються, в тому числі і на захист, оскільки будучи повідомленим про розгляд справи він не з'явився, тобто уникає судового розгляду, цим самим має на меті уникнення ним адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення шляхом зволікання з розглядом справи.
Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, доходжу наступного висновку.
Згідно вимог ч. 1 ст. 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановленому законом.
Положеннями ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушенняадміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Диспозиція ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачає настання відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за те ж порушення.
Натомість, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження такої кваліфікуючої ознаки правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як повторність, а саме відсутні відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення протягом року.
Разом з тим, за приписами п. 3 Розділу І «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої Наказом МВС України 07.11.2015 № 1395, повторність правопорушення - повторне вчинення протягом року адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена відповідними статтями КУпАП та визначається за фактами винесених постанов у справах про адміністративні правопорушення, які набрали законної сили (крім правопорушень, відповідальність за які передбачена частиною третьою статті 130 КУпАП).
Слід також зауважити, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний належним доказом по даній справі в розумінні ст. 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійними беззаперечним доказом, а обставини викладені в ньому повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, які б підтверджували вину особи, яка притягається до адміністративної відповідальності поза розумним сумнівом.
При цьому суд наголошує, що не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Презумпція невинуватості є конституційною гарантією, яка закріплена ст. 62 Основного закону України та передбачає, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину.
Згідно вимог п. 1 ч. 1ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин - відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши всі докази в їх сукупності, вирішуючи справу в межах складеного протоколу у відповідності до положень ст.ст. 254, 279 КУпАП приходжу до висновку, про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю за відсутністю складу і події правопорушення.
Керуючись ст.ст. 173-2, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Сумського апеляційного суду через Охтирський міськрайонний суд Сумської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Суддя Охтирського міськрайонного суду
Сумської області Н.Г. Яценко