Провадження № 2-а/582/14/24
Справа № 582/969/24
Копія
16 жовтня 2024 року
Недригайлівський районний суд Сумської області у складі головуючої судді Яковенко Н.М., за участю секретаря судового засідання Ярмоленко А.І., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 , представник позивача Крищенко Л.В., до Департаменту патрульної поліції, інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, лейтенанта поліції Москаленка Володимира Сергійовича про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Стислий виклад позиції позивача
Представник позивача Крищенко Л.В. звернулася до Недригайлівського районного суду в інтересах ОСОБА_1 з указаним позовом, який мотивувала тим, що 20 липня 2024 року інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області Москаленком Володимиром Сергійовичем винесено постанову серії ЕНА № 2640868 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.
Відповідно до винесеної постанови 20.07.2024 о 08:08 год. в м. Суми, дорога Т1909, 8 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT DUSTER, днз НОМЕР_1 , що не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3.б Правил дорожнього руху, відповідальність за таке порушення передбачена ч.3 ст.121 КУпАП.
Інспектором ОСОБА_2 прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 340,00грн.
Вказану постанову ОСОБА_1 вважає протиправною та такою, що підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Транспортний засіб RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно техпаспорту на автомобіль, є загальним легковим універсалом - В. Вказаний автомобіль є власністю товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-2004», яке в свою чергу передала його в оренду СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» на підставі Договору оренди транспортних засобів № О-251 від 01.02.2024.
Випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань підтверджується основний вид діяльності СТОВ "ДРУЖБА- НОВА" - вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Діяльністю, пов'язаною з перевезенням пасажирів, СТОВ «ДРУЖБА-НОВА» не займається.
ОСОБА_1 працює в СТОВ «Дружба-Нова» на посаді фахівця з технології, вищевказаний автомобіль був отриманий позивачем для виконання своїх посадових обов'язків відповідно до Акту приймання-передачі. 01.07.2024 позивачу був виписаний подорожній лист службового легкового автомобіля №825869, відповідно до якого позивач і використовував автомобіль RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_2 .
Отже, автомобіль, яким керував позивач, є службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів з метою отримання прибутку.
Посилаючись на норми чинного законодавства та практику Верховного Суду у подібних справах представник вважає, що сам по собі факт належності автомобіля юридичній особі не може бути підставою для обов'язкового проходження технічного контролю. Таке проходження є обов'язковим лише для транспортних засобів, які використовуються для перевезення пасажирів з метою отримання прибутку. Натомість, транспортний засіб, який використовується в службових цілях для забезпечення господарської діяльності юридичної особи в цілому, не підлягає обов'язковому проходженню технічного контролю.
Крім того, відповідач ОСОБА_2 під час розгляду справи про адміністративне правопорушення не надав позивачу можливості надати будь-які пояснення, не дав змоги надати клопотання у справі, не дослідив докази, що б могли вплинути на розгляд справи, не ознайомив позивача з матеріалами справи, позбавив права скористатися правовою допомогою. Підпис позивача на постанові жодним чином не може свідчити про його згоду та визнання ним вчинення адміністративного правопорушення, адже це прямо суперечить положенням статті 77 КАС України щодо обов'язку саме відповідача доводити правомірність свого рішення.
Своїм підписом позивач підтвердив лише факт отримання ним Постанови. А у самій Постанові у справі про адміністративне правопорушення відсутня графа, де можна було б вказати будь-яке застереження або зауваження стосовно змісту самої постанови.
Таким чином, з огляду на указані обставини представник позивача просить суд визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 1 взводу 4 роти 1батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2640868 від 20.07.2024, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у виді штрафу в розмірі 340,00 грн за ч.3 ст. 121 КУпАП, а провадження у справі закрити та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір.
Стислий виклад заперечень відповідача
Представник відповідача, Департаменту патрульної поліції, ОСОБА_3 подала відзив на позов, у якому просила відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що 20.07.2024 згідно з розстановкою сил та засобів роти №4 батальйону управління патрульної поліції в Сумській області Департаменту патрульної поліції (далі - УПП в Сумській області ДПП) інспектор взводу №1 роти № 4 батальйону УПП в Сумській області ДПП, лейтенант поліції ОСОБА_2 ніс службу з охорони громадського порядку та забезпечення безпеки дорожнього руху в м. Суми. Під час несення служби у відповідності до вимог п. 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» здійснювався контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
20.07.2024 близько 08 год. 08 хв, в м. Суми, дорога Т1909, 8 км, на блокпосту з КОНТРОЛЮ в'їзду/виїзду було зупинено транспортний засіб Renault Duster, номерний знак НОМЕР_1 . Під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 було з'ясовано, що заначений автомобіль, яким керував позивач, не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим водій порушив вимоги п. 31.3 б Правил ДОРОЖНЬОГО РУХУ, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 3 ст. 121 КУпАП.
Позивач пояснив лейтенанту поліції ОСОБА_2 , що проходити обов'язковий технічний контроль на транспортний засіб, яким він керує не потрібно, що СТВО «ДРУЖБА-НОВА» не здійснює діяльність, пов'язану з перевезенням пасажирів чи вантажів,
Лейтенант поліції ОСОБА_2 пояснив позивачу, що він порушив вимоги п. 31.3 б ПДР, а саме: керував транспортним засобом, що не пройшов обов'язковий технічний контроль, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч.3 ст. 121 КУпАП.
Відповідно до вимог п. 31.3 ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством: а) у разі їх виготовлення або переобладнання з порушенням вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, б)якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Лейтенант поліції ОСОБА_2 розпочав розгляд справи відносно ОСОБА_1 про вчинення ним адміністративного правопорушення за ч.3 ст. 121 КУпАП, роз'яснив йому вимоги ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП та повідомив, що справу буде розглянуто на місці скоєння правопорушення. Позивачу права були зрозумілі, жодних заяв та клопотань під час розгляду справи заявлено не було, лейтенантом поліції ОСОБА_2 були враховані усні пояснення позивача по даній справі.
Розглянувши в присутності позивача матеріали адміністративної справи, ОСОБА_2 виніс постанову серії ЕНА № 2640864 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн, а також оголосив постанову та вручив її копію позивачу.
Правопорушення та провадження в справі про адміністративне правопорушення зафіксовано на цифрову нагрудну відеокамеру Motorola Solutions моделі Video Badge VB-400 VB-440-64-KF-N № 470818.
Таким чином, представник відповідача вважає, що при складанні спірної постанови лейтенант поліції ОСОБА_2 діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, сумлінно, своєчасно, з дотриманням принципу рівності перед законом, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
А тому вимоги позивача є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Процесуальні дії та заяви учасників справи
Ухвалою суду від 05.08.2024 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення учасників справи.
Від відповідача Департаменту патрульної поліції 14.08.2024 до суду надійшов відзив на позовну заяву.
Від відповідача ОСОБА_2 відзив на позов не надходив.
28.08.2024 представником позивача до суду направлено відповідь на відзив.
Фактичні обставини, установлені судом та зміст спірних правовідносин
Судом встановлено, що 20 липня 2024 року інспектором 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, лейтенантом поліції Москаленком Володимиром Сергійовичем відносно ОСОБА_1 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА №2640868.( а.с.25-26)
Відповідно до винесеної постанови 20.07.2024 о 08:08год. в м. Суми, дорога ТІ 909, 8 км, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом RENAULT DUSTER, днз НОМЕР_1 , що не пройшов обов'язковий технічний контроль, чим порушив п.31.3.б Правил дорожнього руху, відповідальність за таке порушення передбачена ч.3 ст.121 КУпАП.
Інспектором ОСОБА_2 прийнято рішення про застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 340,00грн.
Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, автомобіль RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким 20.07.2024 керував ОСОБА_1 є загальним легковим універсалом-В, який на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-2004»(а.с.12-13).
На підставі Договору оренди транспортних засобів №О-251 від 01.02.2024 року указаний транспортний засіб передано в оренду СТОВ «Дружба-Нова» (а.с 14-18),
Позивач ОСОБА_1 працює у СТОВ «Дружба-Нова» на посаді фахівця з технології (а.с.20), для виконання своїх посадових обов'язків отримав у користування автомобіль RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 відповідно до Акту приймання-передачі від 25.01.2024. ( а.с.19)
ОСОБА_1 керував 20.07.2024 автомобілем RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 на підставі подорожнього листа службового легкового автомобіля №82869 (а.с.21).
Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права
За частиною третьої статті 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування водієм транспортним засобом, що підлягає обов'язковому технічному контролю, але своєчасно його не пройшов, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з підпунктом «б» пункту 31.3 Правил дорожнього руху забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством якщо вони не пройшли обов'язковий технічний контроль (для транспортних засобів, що підлягають такому контролю).
Статтею 29 Закону України «Про дорожній рух» передбачено, що до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов'язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.
Поняття обов'язковості технічного контролю транспортних засобів розкрито положеннями статті 35 Закону України "Про дорожній рух". Зокрема, транспортні засоби, що беруть участь у дорожньому русі та зареєстровані у відповідних підрозділах Міністерства внутрішніх справ України, що забезпечують безпеку дорожнього руху, підлягають обов'язковому технічному контролю відповідно до цієї статті.
У той же час, обов'язковому технічному контролю не підлягають:
1) легкові автомобілі усіх типів, марок і моделей, причепи (напівпричепи) до них (крім таксі та автомобілів, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку), мотоцикли, мопеди, мотоколяски та інші прирівняні до них транспортні засоби - незалежно від строку експлуатації;
2) легкові автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку, вантажні автомобілі незалежно від форми власності вантажопідйомністю до 3,5 тонни, причепи до них - із строком експлуатації до двох років;
3) технічні засоби для агропромислового комплексу, визначені Законом України "Про систему інженерно-технічного забезпечення агропромислового комплексу України".
Зі змісту оскаржуваної постанови від 20.07.2024 неможливо установити за якими критеріями, визначеним статтею 35 Закону України «Про дорожній рух» інспектор Москаленко В.С. відніс керований ОСОБА_1 автомобіль RENAULT DUSTER, з реєстраційним номером НОМЕР_1 до транспортних засобів, які підлягають обов'язковому технічному контролю.
За змістом поданого відзиву підставою для висновку про те, що указаний автомобіль є об'єктом обов'язкового технічного огляду є те, що за наявними базами Національної поліції НАІС (ОТК) інспектором ОСОБА_2 було установлено, що указаний транспортний засіб проходив обов'язковий технічний контроль, про що було складено Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу від 09.12.2029.та встановлено, що строк чергового проходження обов'язкового технічного контролю не пізніше 09.12.2021. А також на момент перевірки 20.07.2024 обов'язковий технічний контроль був непройденим.
Відповідно до позиції, яка викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08.07.2020 у справі № 731/186/17 колегія суддів, здійснивши аналіз положень статті 35 Закону України "Про дорожній рух" дійшла висновку про те, що обов'язковому технічному контролю підлягають автомобілі, що використовуються для перевезення пасажирів або вантажів з метою отримання прибутку. Тобто, однією з визначальних обставин є мета фактичного використання автомобіля для перевезення пасажирів - з метою отримання прибутку.
Відповідно до підпункту 15 пункту 2 Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 року № 137 (далі - Порядок) транспортний засіб, що використовується з метою отримання прибутку - транспортний засіб, що експлуатується юридичними, фізичними особами - підприємцями під час провадження господарської діяльності з метою отримання прибутку, фізичними особами під час виконання цивільно-правових угод з метою отримання прибутку.
Під господарською діяльністю в Господарському кодексі України розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. (стаття 3 ГК України).
Відповідно до статті 1 Закону України від 05 квітня 2001 року № 2344-III «Про автомобільний транспорт» (чинний на момент виникнення спірних відносин) транспортний засіб спеціалізованого призначення - транспортний засіб, який призначений для перевезення певних категорій пасажирів чи вантажів (автобус для перевезення дітей, інвалідів, пасажирів певних професій, самоскид, цистерна, сідельний тягач, фургон, спеціалізований санітарний автомобіль екстреної медичної допомоги, автомобіль інкасації, ритуальний автомобіль тощо) та має спеціальне обладнання (таксі, броньований, обладнаний спеціальними світловими і звуковими сигнальними пристроями тощо).
Відповідно до статті 29 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільним перевізником та автомобільним самозайнятим перевізником, які здійснюють перевезення пасажирів на договірних умовах, є суб'єкти господарювання, які відповідно до законодавства та одержаної ліцензії надають послуги за договором перевезення пасажирів транспортним засобом, що використовується ними на законних підставах.
Для віднесення автомобіля до об'єкту обов'язкового технічного огляду слід використовувати термінологію, що наведена у Правилах надання послуг пасажирського автомобільного транспорту, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №176 від 18 липня 1997 року (далі - Правила).
Пунктом 1 цих Правил визначено порядок здійснення перевезень пасажирів та їх багажу автобусами, таксі, легковими автомобілями на замовлення, а також обслуговування пасажирів на автостанціях і є обов'язковими для виконання організаторами регулярних перевезень, замовниками транспортних послуг (далі - замовники послуг), автомобільними перевізниками, автомобільними самозайнятими перевізниками, персоналом автомобільного транспорту, автостанціями та пасажирами.
За змістом пункту 7 Правил дія цих Правил не поширюється на перевезення, які здійснюються службовими легковими автомобілями.
Як установлено судом, керований ОСОБА_1 автомобіль RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 є загальним легковим універсалом-В, який на праві власності належить Товариству з обмеженою відповідальністю «АТП-2004» та використовується за умовами Договору оренди СТОВ «Дружба-Нова», в якому позивач працює фахівцем з технології.
З наданої представником позивача Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань встановлено, що СТОВ «Дружба-Нова» не здійснює види діяльності, що пов'язані із перевезенням пасажирів, але має вид економічної діяльності 49.41. «Вантажний автомобільний транспорт».
Отже, суд погоджується з доводами представника позивача про те, що автомобіль, яким керував позивач, є легковим службовим автомобілем, а тому його не слід вважати автомобілем, що здійснює перевезення пасажирів чи вантажу з метою отримання прибутку. Доказів протилежного відповідачами не надано.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (стаття 2 КАС України).
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем не надано суду жодного доказу на підтвердження обставин, що RENAULT DUSTER, реєстраційний номер НОМЕР_1 є автомобілем, який підлягає обов'язковому технічному контролю.
При складанні оскаржуваної постанови поліцейський не взяв до уваги обґрунтовані доводи водія ОСОБА_1 про те, що даний автомобіль службовим та не підлягає обов'язковому технічному контролю.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено в установленому порядку порушення позивачем вимог пункту 31.3 «б» Правил дорожнього руху та як наслідок факт скоєння правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною 3 статті 121 КУпАП.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що постанова інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, лейтенанта поліції Москаленка В.С. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2640868 від 20.07.2024 є протиправною і такою, що порушує права позивача, який незаконно був підданий адміністративному стягненню.
Отже, позов представника Крищенко Л.В. в інтересах ОСОБА_1 є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадову чи службову особу, іншого суб'єкта при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Відповідно до ст. 222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення: серед яких ч.ч.1,2,3 ст. 140 КУпАП. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.
Отже, при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених статтею 140 КУпАП, посадові особи органів Національної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені відповідного державного органу.
Використання формулювань "розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222-244-20 КУпАП" вказує на те, що відповідачем у таких справах, які розглядаються судом в порядку, визначеному КАС України, є саме орган державної влади - суб'єкт владних повноважень, а не особа, яка перебуває з цим органом у трудових відносинах та від його імені здійснює розгляд справ про адміністративні правопорушення та накладає адміністративні стягнення.
Таким чином, з огляду на викладене, суд вважає, що належним відповідачем за цим позовом є Департамент патрульної поліції, а не інспектор 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області, лейтенант поліції ОСОБА_2 , який не може бути відповідачем.
Висновки суду щодо розподілу судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Зважаючи на викладене, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України з відповідача за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Керуючись положеннями статей 9,139,242-246,254,255,268,286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов представника Крищенко Л.В. в інтересах ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову інспектора 1 взводу 4 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Сумській області лейтенанта поліції ОСОБА_2 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №2640868 від 20.07.2024, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340,00грн за ч. 3 ст. 121 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, адреса: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, буд.3) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 605 грн. 60 коп.
Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення суду складено 21 жовтня 2024 року.
Суддя:підпис З оригіналом згідно
Суддя: Н. М. Яковенко