Справа № 950/2993/24
Номер провадження 3/950/1526/24
17 жовтня 2024 року м.Лебедин
Суддя Лебединського районного суду Сумської області Бакланов Р. В.,
розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №3 СРУП ГУ НП України в Сумській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; громадянин України; зареєстрований: АДРЕСА_1 ; фактично проживає АДРЕСА_2 ; не працює, по ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
12.09.2024 об 18 год. 10 хв. ОСОБА_1 вчинив відносно своє колишньої дружини ОСОБА_2 сімейну сварку, під час якої словесно погрожував фізичною розправою та висловлювався нецензурною лайкою в її бік, чим вчинив психологічне насильство відносно ОСОБА_2 , повторно протягом року.
До судового засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату час і місце розгляду справи, про причини неявки суд не повідомив. За таких обставин, суд вважає за необхідне розглянути справу про адміністративне правопорушення без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п. «b» статті 3 Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами від 11.05.2011 (Стамбульська конвенція) «домашнє насильство» означає всі акти фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, які відбуваються в лоні сім'ї чи в межах місця проживання або між колишніми чи теперішніми подружжями або партнерами, незалежно від того, чи проживає правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні або незалежно від того, чи проживав правопорушник у тому самому місці, що й жертва, чи ні;
Згідно з положеннями п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Відповідно до п. 14 ч. 1 вищевказаної статті, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Таким чином домашнє насильство розуміється як вид поведінки (активних дій) відповідно до якої одна особа (кривдник) намагається встановити контроль над іншою особою (жертвою насильства).
При цьому домашнє насильство у формі психологічного насильства передбачає активні дії (словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування тощо) якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП настає за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
При розгляді справи про адміністративне правопорушення, згідно зі ст. 280 КУпАП суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинене таке правопорушення; чи винна особа у його вчиненні; чи підлягає особа адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ006232, а також дослідженими в судовому засіданні доказами.
Поясненнями ОСОБА_1 , у яких він визнав факт вчинення насильства відносно ОСОБА_2 .
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є колишнім подружжям, проживають спільно. Зокрема у протоколі Серії ВАВ№006232 від 12 вересня 2024 року вказано, що ОСОБА_1 словесно погрожував ОСОБА_2 фізичною розправою та висловлювався в її бік нецензурною лайкою. Вказані обставини також стверджуються поясненнями потерпілої ОСОБА_2 .
Таким чином обставини, викладені у протоколі, знайшли своє підтвердження, що спростовує твердження ОСОБА_1 про відсутність його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає, що досліджені докази в їх сукупності, підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника та ступінь його вини, вважаю за необхідне накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір.
Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 173-2, 283 КУпАП, суд
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 грн. 00 коп.
У відповідності із ст. 307 та ч. 2 ст. 308 КУпАП штраф має бути сплачений правопорушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня отримання копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у вказаний строк, постанова про накладення штрафу надсилається в порядку примусового виконання та з правопорушника підлягає стягненню подвійний розмір штрафу у сумі 680 грн. 00 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп. (отримувач ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України, код банку отримувача 899998, рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі до Сумського апеляційного суду апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги чи протесту прокурора.
Строк пред'явлення постанови про накладення адміністративного стягнення до виконання три місяці з дня її винесення.
Суддя: Роман БАКЛАНОВ