Справа № 577/5079/24
Провадження № 2-а/577/46/24
"23" жовтня 2024 р.
Конотопський міськрайонний суд Сумської області в складі:
головуючого судді Кравченка В.О.
за участю секретаря
судового засідання Цуканової О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Бай Сергій Едуардович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі,-
18.09.2024 року адвокат Бай С.Е., який представляє інтереси ОСОБА_1 , звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення від 27.08.2024 року за якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а провадження у справі закрити. До позову додане клопотання про поновлення строку звернення до суду, оскільки про винесену Постанову адвокат Бай С.Е. дізнався лише 12.09.2024 року із відповіді на його запит до ІНФОРМАЦІЯ_2 , а тому вважає, що саме з цього часу починається строк звернення до суду.
У судове засідання не з'явилися позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Бай С.Е., які належним чином і заздалегідь були обізнані про час та місце розгляду справи шляхом направлення відповідних повідомлень, першому на адресу вказану у зверненні, другому - через підсистему «Електронний суд», поважність причин неявки не сповістили, заяв про відкладення справи від них не надходило.
Представник ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, просить залишити позов без розгляду внаслідок пропуску позивачем строку звернення до суду. При цьому звертає увагу, що позивач під час складання протоколу №1964 про адмінправопорушення від 13.08.2024 року був належним чином оповіщений про дату, час та місце розгляду справи, а саме 27.08.2024 року о 10:00 год., але на розгляд справи не з'явився, поважність причин неявки не сповістив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
За положеннями ч. 3 ст. 268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Ознайомившись з доводами адвоката Бай С.Е. викладеними у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, які зводяться до того, що вказаний строк пропущений з поважних причин, а саме внаслідок не вручення позивачу оскаржуваної постанови у встановлений законодавцем строк, дослідивши представлені докази суд дійшов такого висновку.
Відкриваючи провадження у даній справі суддею було постановлено про вирішення питання поважності причини пропуску строку звернення до суду та можливість поновлення позивачу цього строку у судовому засіданні (а.с. 29).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За приписами ч. 2 ст. 286 КАС позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Згідно із ч. 3 ст. 123 КАС якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Порушення прав, свобод чи інтересів особи - це фактичний наслідок протиправного рішення, дії чи бездіяльності конкретної особи (або осіб) щодо неї. Порушення має місце як тоді, коли негативні наслідки вже настали, так і тоді, коли вони лише можуть настати з певною вірогідністю.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав.
Слід звернути увагу, що Законом не передбачено переривання строку звернення до суду.
Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.
У ч. 6 ст. 161 КАС визначено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобовязаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів наявності непереборних обставин, що унеможливили своєчасне звернення позивача до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Так, із представлених доказів видно, що 13.08.2024 року в присутності ОСОБА_1 , про що свідчать особисті підписи останнього, був складений протокол №1964 про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, у якому визначені дата та час розгляду справи, а саме 10:00 год. 27.08.2024 року (а.с. 8-10).
Отже, позивач будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи до ІНФОРМАЦІЯ_2 не з'явився, поважність причин неявки не сповістив, із заявою про відкладення розгляду справи не звертався.
У зв'язку з неявкою ОСОБА_1 на зазначену у протоколі дату, тобто 27.08.2024 року без поважних причин, розгляд справи та винесення оскаржуваної постанови про притягнення до адмівідповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП відбулось без його участі.
Слід наголосити, що жодних доказів поважності причин неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 для розгляду справи не представлено.
Також необхідно зауважити, що законодавець не встановлював обов'язку суб'єкта владних повноважень переслідувати особу з метою вручення копії рішення про притягнення до адміністративної відповідальності.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави та з боку держави може бути піддане обмеженням, зокрема шляхом встановлення певної процедури розгляду справи.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, особа зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (див. наприклад рішення Європейського суду прав людини у справі Каракуця проти України). Підсумовуючи викладене суд вважає, що відповідачем були створені умови, за яких позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав ще у день винесення оскаржуваної постанови, тобто 27.08.2024 року. Відтак своєчасне отримання оскаржуваного процесуального документу та звернення до суду з адміністративним позовом цілком залежило від волевиявлення позивача, а тому посилання адвоката Бай С.Е. на не отримання постанови у визначений законодавцем термін, як підставу для поновлення строку звернення до суду, не можна вважати поважною обставиною.
Оскільки постанова про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП винесена 27.08.2024 року, про що останньому було відомо достаменно, а з позовом до суду він звернувся лише 13.09.2024 року, про що свідчить трекінг поштового відправлення (а.с.16), тобто поза межами десятиденного строку, який починається з дня ухвалення відповідного рішення (постанови) (ч. 2 ст. 286 КАС), таким чином пропустивши строк звернення до суду без поважних причин, то поданий позов слід залишити без розгляду.
Керуючись: ст. 123 КАС України,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 , представником якого є адвокат Бай Сергій Едуардович, до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання.
СуддяВ. О. Кравченко