Справа № 574/155/22
Провадження 1-кп/574/13/2024
21 жовтня 2024 року м. Буринь
Буринський районний суд Сумської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Буринського районного суду Сумської області клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в частині обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.4 ст.185 КК України, та ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
встановив:
В провадженні Буринського районного суду Сумської області перебуває дане кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_4 скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.4 ст.185 КК України, та ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України.
Під час судового розгляду даного кримінального провадження захисником ОСОБА_6 заявлено клопотання про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України у зв'язку з набранням 09.08.2024 законної сили Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024, яким декриміналізовано крадіжку майна, вартістю менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Клопотання обґрунтовував тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у крадіжці майна, вартістю 2967 грн., що є меншим ніж два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян, що на даний час становлять 3028 грн.
Обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримали вказане клопотання та просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 заперечувала проти задоволення клопотання захисника про закриття кримінального провадження, покликаючись на те, що на час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України, в якому обвинувачуються ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , два неоподатковуваних мінімуми доходів громадян становили 2481 грн., а тому вартість викраденого майна в сумі 2967 грн. є більшою за вказаний розмір.
Суд заслухавши доводи захисника та думку інших учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали справи приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що дії обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), поєднане з проникненням у приміщення, вчинене повторно в умовах воєнного стану.
Згідно п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Відповідно до ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права (ч. 1 ст. 3 КК України).
Відповідно до ч.6 ст.3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Кримінальна протиправність діяння, а також його карність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння (ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Указане положення цілком узгоджується із вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Так, Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX (далі - Закон № 3886-ІХ), який набрав чинності 09.08.2024, встановлено, що дії щодо викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян є дрібною крадіжкою, за вчинення якої настає відповідальність, передбачена ст. 51 КУпАП.
З огляду на зазначене аналіз указаних норм закону свідчить про те, що кримінальна відповідальність настає у випадку, якщо вартість такого майна перевищує розмір, встановлений ст. 51 КУпАП, а саме 2 неоподатковуваних мінімуми доходів громадян.
Згідно з ч. 5 Підрозділу 1 Розділу ХХ Податкового кодексу України, якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 грн., крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року, яка дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом станом на 01 січня звітного податкового року.
Станом на 01 січня 2022 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становив 2481 грн., а 50 відсотків від його розміру становили 1240,5 грн.
Таким чином, з огляду на зміст положень Податкового кодексу України та Закону № 3886-IX, на момент вчинення інкримінованого ОСОБА_4 та ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 2481 грн.
Оскільки, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обвинувачуються у таємному викраденні чужого майна, вартістю 2967 грн., що є більшим двох розмірів неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, встановленого законом на момент вчинення інкримінованого їм кримінального правопорушення, то кримінальна караність цього діяння законом не усунена.
Враховуючи викладене, клопотання захисника про закриття кримінального провадження в частині обвинувачення ОСОБА_4 за ч.4 ст.185 КК України задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 284, 479-2 КПК України, суд, -
Клопотання захисника ОСОБА_6 про закриття кримінального провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_4 в частині обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_4 у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.125, ч.4 ст.185 КК України, та ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.4 ст.185 КК України, залишити без задоволення.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали оголошено о 9-й годині 30 хвилин 23.10.2024 року в приміщенні Буринського районного суду Сумської області.
Суддя ОСОБА_1