Справа № 569/7131/15-к
1-кс/569/6617/24
про відмову у задоволенні клопотання про відвід судді
22 жовтня 2024 року м. Рівне
Рівненський міський суд Рівненської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
з участю прокурора ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Рівне клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 1201319020000010 про обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України, ?
В провадженні Рівненського міського суду Рівненської області перебуває кримінальне провадження № 1201319020000010 про обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України.
19 вересня 2024року прокурором ОСОБА_3 було подано клопотання про відвід судді ОСОБА_5 . В обґрунтування свого клопотання вказує, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні Волинським відділенням Львівського НДІ судових експертиз (судовим експертом ОСОБА_7 ) проведено судову будівельно-технічну експертизу щодо проведення капітального ремонту стиків стінових житлових будинків, за результатами проведення якої складено висновок № 7549-7552 від 30.12.2014 року, який досліджено під час судового розгляду. У подальшому, за клопотанням сторони захисту, судовим експертом - приватним підприємцем ОСОБА_8 також проведено судову будівельно-технічну експертизу щодо проведення капітального ремонту стиків стінових житлових будинків, та складено висновок № Е-20/16 від 28.03.2017 року, який досліджено під час судового розгляду. Зазначені висновки судових експертів відрізняються між собою, оскільки у них констатовано протилежні за змістом висновки. Враховуючи, що у матеріалах провадження наявні два висновки експертів, які містять протилежні висновки, тобто протиріччя, було необхідним проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи. Ухвалою Рівненського міського суду від 31.10.2022 року у вказаному кримінальному провадженні Львівському науково-дослідному інституту судових експертиз призначено комісійну судову будівельно-технічну експертизу. Однак, вказана судова експертиза залишилась не проведеною, через приховування клопотання судових експертів. Зокрема, головуючому судді у кримінальному провадженні від судових експертів надійшло клопотання від 19.04.2024 року про забезпечення огляду об'єктів експертизи. Про вказане клопотання судових експертів, яке надійшло до суду, прокурора, який ініціював призначення судової експертизи повідомлено не було, а указаний факт приховано. Відповідно, станом на 07.05.2024 року судові експерти Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз прибули за місцем розташування об'єктів дослідження в м. Рівне, однак доступу до них забезпечено не було. Враховуючи, що стороні обвинувачення про клопотання судових експертів не було відомо, тому доступ до об'єктів дослідження не організовано, а судова експертиза залишилась не проведеною не через пасивну поведінку прокурора. З метою забезпечення проведення указаної судової експертизи, 30.08.2024 року прокурором повторно заявлено клопотання про її проведення, однак порадившись на місці суд в його задоволенні відмовив.
Вказані обставини, на його думку, викликають сумнів у неупередженості судді Рівненського міського суду Рівненської області ОСОБА_5 при розгляді даного кримінального провадження.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 своє клопотання підтримав, з підстав, викладених у ньому та просив суд його задоволити.
Обвинувачений ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Суддя ОСОБА_5 при розгляді заяви про відвід присутнім не був та свої пояснення не надавав.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши зазначені доводи клопотання та причини для відводу судді ОСОБА_5 , суд не вбачає підстав для його задоволення, так як останній не вмотивований, безпідставний, необґрунтований, відсутні аргументи та докази, які підтверджують наявність підстав для відводу, виходячи з наступного.
Так, згідно ч. 1 ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 КПК України, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід, а згідно з ч. 2 цієї ж статті за цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
В силу ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
Згідно ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні викладені у ст. 75 КПК України і їх перелік є вичерпним.
Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини у відповідній частині передбачає: «Кожен має право на справедливий розгляд його справи…незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру…».
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»).
Аналізуючи доводи, на які посилається прокурор, як на підставу для відводу судді ОСОБА_5 , суд дійшов висновку, що вони є необґрунтованими та такими, що фактично зводяться до незгоди сторони провадження з процесуальним рішенням судді, та можуть свідчити про зловживання правом на відвід із метою затягування розгляду провадження.
Суд наголошує на тому, що об'єктивна неупередженість перебуває поза межами особистої поведінки судді та означає відсутність підтверджених фактів, що можуть спричинити сумнів у неупередженості судді. Прояв внутрішнього переконання при розгляді інших питань, що передують відводу судді, не можуть вважатися упередженістю в цілях такого відводу. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (п. 43 рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).
Також, варто зауважити, що прийняття суддею процесуальних рішень по даному кримінальному провадженню не може розцінюватися як обставини, що створюють сумніви з приводу неупередженості судді, оскільки оцінка таким рішенням та діям повинна надаватися судом вищої інстанції.
Крім того, слід зазначити, що посилання прокурора на те, що комісійна судова будівельно-технічна експертиза залишилась не проведеною через приховування судом клопотання експертів про забезпечення огляду об'єктів експертизи не відповідає дійсності, що підтверджується копією супровідного листа, наявного в матеріалах справи (а.с. 23), яким прокурору ОСОБА_9 направлялися копія клопотання судових експертів про дату т час проведення огляду об'єктів дослідження, забезпечення належних умов праці експертів та розкриття між панельних швів житлових будинків для можливості проведення призначеної експертизи від 19.4.2024 року та копію супровідного листа № 3364/10/вих.-24/ЛЕП від 19.04.2024 року.
Необґрунтовані задоволення відводів чи самовідводів у кримінальному провадженні є неприпустимим, оскільки може свідчити про ухилення від розгляду справи, що є порушенням правил суддівської етики, а також підриває авторитет суду та судової влади в цілому. Крім того, необґрунтовані заяви про відвід судді можуть розцінюватися як тиск на суд і зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження (ч. 4 ст. 81 КПК України).
Проаналізувавши зміст клопотання прокурората оцінивши його за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що викладені ним обставини будь-якими належними, допустимими та об'єктивними доказами не підтверджені, є надуманими та не узгоджуються із вимогами ст. 75 КПК України.
Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні клопотання прокурорапро відвід судді ОСОБА_5 .
Відповідно ст.ст. 81, 82 КПК України, питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою судді.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 75, 80, 81, 82, 369-372 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання прокурора Рівненської окружної прокуратури ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_5 по кримінальному провадженню № 1201319020000010 про обвинуваченню ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 191, ч. 4 ст. 191 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Рівненського міського суду
Рівненської області ОСОБА_10