Справа №949/1963/24
17 жовтня 2024 року м.Дубровиця
Суддя Дубровицького районного суду Рівненської області Оборонова І.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , приватного підприємця, проживаючої по АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Дубровицьким РВ УМВС України в Рівненській області,
за ч.3 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу серії ВАД №156307 від 17 вересня 2024 року, ОСОБА_1 17 вересня 2024 року о 11-30 год. в магазині «Продукти», що розташований в с. Тумень Сарненського району Рівненської області, здійснювала продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, чим порушила вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».
Як вбачається із заяви ОСОБА_1 , яка наявна в матеріалах справи, вона просить розглянути справу без її участі.
Згідно ст.268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Суд вважає за можливе розглянути справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за її відсутності.
Дослідивши всебічно, повно та об'єктивно обставини вчиненого адміністративного правопорушення і обґрунтовано перевіривши матеріали адміністративної справи, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП з наступних підстав.
Відповідно до ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, особа може бути піддана заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням не інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, що кореспондується із ст. 245 КУпАП, за якою завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення, зокрема, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, в тому числі які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, не може бути визнаний належним доказом у справі у розумінні статті 251 КУпАП, оскільки за своєю правовою природою він не є самостійним беззаперечним доказом, а обставини, викладені в ньому, повинні бути перевірені за допомогою інших доказів, що б підтверджували вину особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, і не викликали сумніви суду.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Оцінка доказів, у відповідності до ст. 252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Диспозицією ч. 3 ст. 156 КУпАП передбачено відповідальність за торгівлю пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, тютюновими виробами, електронними сигаретами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пристроями для споживання тютюнових виробів без їх згоряння з рук, з лотків, у приміщеннях або на територіях, заборонених законом. Тобто, є бланкетною нормою і при кваліфікації дій правопорушника за цією статтею необхідно керуватися спеціальними Законами.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі алкогольними та тютюновими виробами, вказані відносини регулюються, зокрема - Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» № 481/95-ВР від 19.12.1995 року (надалі - Закон України).
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 156 КУпАП, відповідальна особа у протоколі про адміністративне правопорушення повинна зазначити, яку саме норму вказаного Закону порушила особа стосовно якої складений протокол.
У складеному відносно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №156307 від 17 вересня 2024 року, працівник поліції послався на нечинний нормативний акт, зазначивши, що ОСОБА_1 порушила вимоги ст.15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів». Тоді, як відповідно до внесених Законами № 2628-VIII від 23.11.2018, № 465-IX від 16.01.2020 та № 3193-IX від 29.06.2023 змін, вірною назвою нормативного акту є Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального». Тим самим, протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам ст. 256 КУпАП і не може бути доказом в розумінні ст. 251 КУпАП.
Крім того, на підтвердження вини ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, до матеріалів справи долучено такі докази: протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №156307 від 17 вересня 2024 року (а.с.1); рапорт від 17 вересня 2024 року (а.с.2); письмові пояснення ОСОБА_1 від 17 вересня 2024 року (а.с.3); фототаблиці (а.с.5-6).
Слід зазначити, що відповідно до фабули складеного протоколу, ОСОБА_2 здійснила продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку. Тобто, в даному випадку об'єктом правопорушення є саме продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, правопорушення за яким має кваліфікуватися за ч.1 ст.156 КУпАП (роздрібна або оптова торгівля алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку). Проте протокол працівником поліції складено саме за ч.3 ст.156 КУпАП, що не відповідає фабулі протоколу.
Відповідно до рішень ЄСПЛ у справах «Малофеєва проти Росії», «Карєлін проти Росії» у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає усіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа належним чином не може підготуватись до захисту) та принципу рівності сторін (оскільки фактично суд перебирає на себе не властиву йому функцію обвинувачення), у такому разі справа має бути закрита, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Крім того, відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Проте, до протоколу про адміністративне правопорушення не додано жодних доказів, які б підтверджували, що в зазначені день, час та місце ОСОБА_1 здійснювала продаж тютюнових виробів, враховуючи при цьому, що торгівля - це процес обміну товарів на гроші з метою задоволення потреб споживача та отримання прибутку. У даному випадку матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 продала комусь тютюнові вироби і отримала за це гроші, відсутні дані про особу - покупця, її пояснення, акт вилучення грошових коштів за реалізовані тютюнові вироби тощо, а тому посадовою особою, яка склала вказаний протокол, тобто не доведено факту торгівлі тютюновими виробами. Сам по собі підпис ОСОБА_1 на письмових поясненнях, де зазначено, що «з моїх слів записано вірно і прочитано», не може бути однозначним доказом вини останньої у вчиненні даного правопорушення.
Адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційному принципі: презумпції невинуватості (ст. 62 Конституції України). Тягар доведення складу адміністративного правопорушення покладається на адміністративний орган, разом з тим, особа, яка притягається до відповідальності, звільняється від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння правопорушення.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції з прав людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що при доведенні винуватості особи не повинно залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для його виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Обов'язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Наявність обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи.
Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Законодавець вимагає, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред'явленим обвинуваченням.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
За таких обставин, враховуючи, що у складеному стосовно ОСОБА_1 протоколі про адміністративне правопорушення ВАД №156307 від 17 вересня 2024 року, не наведено обов'язкових ознак об'єктивної сторони адміністративного правопорушення ч.3 ст.156 КУпАП та не надано достатніх доказів вчинення адміністративного правопорушення, зазначені порушення слід визнати істотними, які унеможливлюють встановлення в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Таким чином, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, справа на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись п.1 ст.247, ст.ст.284, 287, 294 КУпАП,
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.156 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Вилучені: 10 (десять) пачок тютюнових виробів « Mac Comfort Blue», які знаходяться на зберіганні у відділенні поліції №1 Сарненського РВП ГУНП в Рівненській області - знищити.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Рівненського апеляційного суду через Дубровицький районний суд Рівненської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя: підпис
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду
Суддя Дубровицького
районного суду Оборонова І.В.