Рішення від 23.10.2024 по справі 671/1625/24

Справа №: 671/1625/24

ЗАОЧНЕРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2024 року Волочиський районний суд

Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Бабій О.М.,

при секретарі Кошонько Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Волочиську цивільну справу за позовом акціонерного товариства «АКЦЕНТ-БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

Акціонерне товариство «АКЦЕНТ-БАНК» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути заборгованість яка виникла за кредитним договором № б/н від 23.09.2017 року в розмірі 48896 грн. 47 коп., а також понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.

На обґрунтування своїх вимог Банк зазначив, що відповідач ОСОБА_1 приєднався до Умов та правил надання банківських послуг в А-Банку з метою отримання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети-Заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку відповідачу було надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 46,8% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.

Відповідно до п.п. 2.1.1.2.2 та 2.1.1.2.4 Умов та Правил, Клієнт надав свою згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням Банку і Клієнт дає право Банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою і безумовною згодою Позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком.

Вказує, що відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним Анкета-Заява про приєднання до Умов та Правил надання Банківських послуг у А-Банку разом з Умовами та Правилами і Тарифами, які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком кредитний договір, що підтверджується підписом у заяві.

Так, АТ «А-Банк» свої зобов'язання за Договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит (встановив кредитний ліміт) у розмірі, відповідно до умов Договору. Однак, всупереч умовам укладеного Договору, ОСОБА_1 зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконував, внаслідок чого в нього станом на 04.08.2024 року склалась заборгованість перед позивачем в розмірі 48896 грн. 47 коп.

Оскільки вирішити спір з відповідачем в добровільному порядку не вдається, позивач змушений звернутися до суду.

Сторони в судове засідання не з'явились.

Від представника позивача - ОСОБА_2 , разом із позовом до суду надійшло клопотання, в якому він підтримав заявлені позовні вимоги та просив справу слухати у відсутності представника позивача, проти проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 , який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився з невідомих суду причин.

Враховуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, а також беручи до уваги згоду позивача по справі, суд вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступних висновків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

В силу ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно із ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо).

Із положень ч. 1 ст. 634 ЦК України слідує, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Частиною 2 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 23.09.2017 року відповідач ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку (а.с. 10).

У заяві зазначено, що відповідач згідний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з його умовами, які згідний отримати шляхом самостійних роздруківок з офіційного сайту.

Як вбачається з наданої позивачем виписки по картці відповідача, ОСОБА_1 користувався виданою йому карткою, використовував надані йому кошти та частково погашав кредитну заборгованість (а.с. 12-19).

Звертаючись до суду з позовом, АТ «Акцент-Банк» вказав, що внаслідок неналежного виконання умов кредитного договору, станом на 04.08.2024 року борг відповідача за кредитним договором становить 48896 грн. 47 коп., з яких: 41985 грн. 62 коп. - заборгованість за кредитом, 6910 грн. 85 коп. - заборгованість за відсотками (а.с. 6-9).

На підтвердження вимог щодо стягнення заборгованості АТ «Акцент-Банк» подав до суду наступні документи: розрахунок заборгованості за договором № б/н від 23.09.2017 року; анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23.09.2017 року; паспорт споживчого кредиту за програмою «Кредитна картка»; виписку по картці; довідку за картами; довідку за лімітами; витяг з Умов та правил надання банківських послуг у АТ «Акцент-Банк»; Тарифи користування кредитною карткою «Універсальна», «Універсальна GOLD»; копію паспорта відповідача.

Однак, в анкеті-заяві про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в А-Банку від 23.09.2017 року відсутні відомості щодо домовленості сторін про встановлення розміру та підстав для нарахування процентної ставки за користування кредитними коштами, а також відсутні умови щодо встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання та їх розміру.

Разом з тим, Умовами та Правилами надання банківських послуг, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені крім іншого, в тому числі: порядок нарахування і сплати відсотків та комісії, порядок погашення боргових зобов'язань за кредитом; пільговий період користування коштами, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку; посилання на сплату банку фіксованої процентної ставки в розмірі, що визначена Тарифами; відповідальність сторін, зокрема штраф за порушення Клієнтом строків платежів по будь - якому із грошових зобов'язань в розмірі, що визначена Тарифами, тощо.

Однак, в матеріалах справи відсутні підтвердження, що саме ці Умови та Правила надання банківських послуг і Тарифи розумів позичальник та ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету - заяву від 23.09.2017 року, а також те, що ці документи на момент отримання відповідачем коштів взагалі містили умови, зокрема щодо сплати відсотків за користування кредитними коштами саме у таких розмірах і порядку їх нарахування, як зазначено в документах, що додані банком до позовної заяви.

Надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті - заяві позичальника від 23.09.2017 року, що підписана відповідачем і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Оскільки, Умови та Правила надання банківських послуг, що містяться в матеріалах цієї справи, не містять підпису позичальника, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між Банком та відповідачем шляхом підписання анкети - заяви.

Тож, відсутність достатніх підтверджень про конкретні запропоновані відповідачеві Умови та правила надання банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату відсотків за користування кредитними коштами, пені та штрафів за несвоєчасне погашення кредиту,надані банком Витяг з Умов та Тарифи не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

У зв'язку з цим до спірних правовідносин не можуть бути застосовані правила ч. 1 ст. 634 ЦК України, які регламентують правові засади договору приєднання.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03.07.2019 року по справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19), яка згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.

Посилання позивача на те, що ОСОБА_1 підписано паспорт споживчого кредиту, не можна вважати підтвердженням того, що сторони погодили відсоткову ставку за користування кредитними грошима, оскільки зі змісту даного паспорту вбачається, що зазначена в ньому інформація зберігає чинність та є актуальною лише до 31.12.2017 року.

Окрім того, зі змісту паспорту споживчого кредиту слідує, що умови договору про споживчий кредит можуть відрізнятися від інформації, наведеної в цьому паспорті споживчого кредиту та будуть залежати від проведеної кредитодавцем оцінки кредитоспроможності споживача з урахуванням, зокрема, наданої ним інформації про майновий та сімейний стан, розмір доходів тощо.

У розділі 4 вказаного паспорту зазначено, що реальна річна процентна ставка обчислена на основі припущення, що процентна ставка та інші платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит.

Тож, зазначений паспорт споживчого кредиту містить узагальнену інформацію про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту та передує укладенню кредитного договору з позичальником, оскільки передбачає проведення оцінки кредитодавцем кредитоспроможності споживача.

Як встановлено вище, анкета-заява від 23.09.2017 року, підписана ОСОБА_1 , не містить домовленості сторін про сплату процентів за користування кредитними коштами та посилання на паспорт споживчого кредиту, як складову договору.

Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою) та не заміняє собою відповідні умови договору кредиту (постанова Верховного Суду від 23.05.2022 року у справі № 393/126/20).

З урахуванням викладеного, на думку суду, відсутні законні підстави для стягнення із відповідача заборгованості по відсотках в розмірі 6910 грн. 85 коп., з підстав не узгодження сторонами кредитного договору умов щодо їх розміру та сплати.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення вимог АТ «Акцент-Банк» в частині стягнення з відповідача на його користь заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором № б/н від 23.09.2017 року в розмірі 41985 грн. 62 коп.

У зв'язку з тим, що позов задоволено частково, відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь АТ «Акцент-Банк», пропорційно розміру задоволених позовних вимог, слід стягнути 2600 грн. 14 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 247, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 525, 533, 536, 550, 551, 610, 1046, 1048-1050, 1054 ч.1 ЦК України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № б/н від 23.09.2017 рокув розмірі 41985 грн. 62 коп. (заборгованість за кредитом), а також 2600 грн. 14 коп. сплаченого судового збору, а всього 44585 грн. 76 коп.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

Позивач:Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (49074, м. Дніпро, вул. Батумська, 11; код ЄДРПОУ: 14360080; МФО 307770; рахунок № UA493077700000029090829000010)

Відповідач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ).

Повне судове рішення складено 23 жовтня 2024 року.

Суддя О.М.Бабій

Попередній документ
122506205
Наступний документ
122506207
Інформація про рішення:
№ рішення: 122506206
№ справи: 671/1625/24
Дата рішення: 23.10.2024
Дата публікації: 25.10.2024
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Волочиський районний суд Хмельницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (23.10.2024)
Дата надходження: 19.08.2024
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
23.10.2024 08:15 Волочиський районний суд Хмельницької області