21.10.2024 Справа №607/20161/24
21 жовтня 2024 року м. Тернопіль
Суддя Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області Черніцька Ірина Миколаївна, розглянувши матеріали, які надійшли від Тернопільського РУП ГУНП в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого по АДРЕСА_1
за ч. 2 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Громадянин ОСОБА_1 у період часу з 17 год 00 хв. 19 серпня 2024 року по 17 год 00 хв. 29 серпня 2024 року, перебуваючи по вул. Золотогірська, 2/11 у м. Тернопіль, порушив вимоги термінового заборонного припису серії АА №331866 від 19 серпня 2024 року, строком дії 10 діб з 17 год 00 хв. 19 серпня 2024 року до 17 год 00 хв. 29 серпня 2024 року, яким йому заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборонено в будь-який спосіб контактувати з нею. Вказані дії вчинені ОСОБА_1 повторно протягом року.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи особою стосовно якої винесено терміновий заборонний припис серії АА №331866 від 19 серпня 2024 року, строком дії 10 діб з 17 год 00 хв. 19 серпня 2024 року до 17 год 00 хв. 29 серпня 2024 року, яким його зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, не повідомив уповноважений підрозділ органів поліції про місце свого тимчасового перебування на час дії термінового заборонного припису. Вказані дії вчинені ОСОБА_1 повторно протягом року.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, зокрема шляхом направлення судової повістки за місце його проживання. Про причини неявки суду не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подавав.
З врахуванням вищенаведених обставин та вимог ст. 268 КУпАП, вважаю, що розгляд справи можна провести у відсутності ОСОБА_1 .
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України», відповідно до якого в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст.6 даної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши в сукупності докази, прийшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
В силу вимог ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з вимогами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В силу вимог статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, а також іншими документами.
Положеннями ч. 2 ст. 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Згідно з вимогами ч. ч. 1, 2 ст. 25 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" терміновий заборонний припис виноситься кривднику уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України у разі існування безпосередньої загрози життю чи здоров'ю постраждалої особи з метою негайного припинення домашнього насильства, недопущення його продовження чи повторного вчинення.
Терміновий заборонний припис може містити такі заходи: 1) зобов'язання залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи; 2) заборона на вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи; 3) заборона в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Судом встановлено, що 19 серпня 2024 року відносно кривдника ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис серії АА №331866, строком дії 10 діб з 17 год 00 хв. 19 серпня 2024 року до 17 год 00 хв. 29 серпня 2024 року, де постраждалою особою зазначено ОСОБА_2 , зобов'язано ОСОБА_1 залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено входити та перебувати в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборонено в будь-який спосіб контактувати з постраждалою особою.
Згідно письмових пояснень ОСОБА_2 від 13 вересня 2024 року, остання пояснила, що 19 серпня 2024 року відносно її чоловіка ОСОБА_1 винесено терміновий заборонний припис серії АА №331866, строком дії 10 діб з 17 год 00 хв. 19 серпня 2024 року до 17 год 00 хв. 29 серпня 2024 року, яким його зобов'язано залишити місце її проживання та заборонено в будь-який спосіб контактувати з нею. У період з 17 год 00 хв. 19 серпня 2024 року по 17 год 00 хв. 29 серпня 2024 року ОСОБА_1 перебував за місцем проживання потерпілої особи, чим порушив вимоги вказаного термінового припису.
Також встановлено, що ОСОБА_1 не повідомив уповноважений підрозділ органів поліції про місце свого тимчасового перебування на час дії термінового заборонного припису серії АА №331866, строком дії 10 діб з 17 год 00 хв. 19 серпня 2024 року до 17 год 00 хв. 29 серпня 2024 року.
Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 липня 2024 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП. Вказана постанова суду набрала законної сили.
Таким чином, судом встановлено, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень доведена матеріалами справи, дослідженими у судовому засіданні, а саме:
-протоколами про адміністративні правопорушення серії ВАД №280067 від 13 вересня 2024 року та серії ВАД №280068 від 13 вересня 2024 року;
-копією термінового заборонний припис серії АА №331866 від 19 серпня 2024 року;
-письмовими поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 від 13 вересня 2024 року;
-формою оцінки ризиків вчинення домашнього насильства від 19 серпня 2024 року;
-постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 16 липня 2024 року.
За таких обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 є ознаки адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП - невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений та неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення, вчинене особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Таким чином, ОСОБА_1 слід притягнути до адміністративної відповідальності, наклавши на нього адміністративне стягнення.
При обранні адміністративного стягнення, суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, у зв'язку з цим, вважає за доцільне обрати ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в межах санкції статті.
Згідно з вимогами ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення.
Таким чином, у відповідності до положень п. 5 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 40-1, 173-2, 280, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 340 (триста сорок) гривень у дохід держави.
Штраф має бути сплачений ОСОБА_1 не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У випадку несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу підлягає примусовому виконанню після закінчення строку, установленого частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом звернення до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 Кодексу України про адміністративні правопорушення перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 КУпАП.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Тернопільського апеляційного суду через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Суддя І.М. Черніцька