Справа №485/2105/24
Провадження № 2/485/573/24
22 жовтня 2024 року м.Снігурівка
Суддя Снігурівського районного суду Миколаївської області Квєтка І.А., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Колективне підприємство "Товарна біржа "Смарагд-Південь", про визнання договору купівлі-продажу дійсним,
встановив:
18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Архипова Д.О. звернулася до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , у якому просить визнати договір купівлі-продажу "Торговий біржовий контракт №366-п", укладений 27 квітня 2001 року, дійсним.
Ознайомившись із матеріалами зазначеної заяви, суд приходить до висновків, що вона не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Абзацом 2 ч.5 ст.14 ЦПК України визначено, що Електронний кабінет - це персональний кабінет (веб-сервіс чи інший користувацький інтерфейс) у підсистемі (модулі) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, за допомогою якого особі, яка пройшла електронну ідентифікацію, надається доступ до інформації та сервісів Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремих підсистем (модулів), у тому числі можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, а також між учасниками судового процесу. Електронна ідентифікація особи здійснюється з використанням кваліфікованого електронного підпису чи інших засобів електронної ідентифікації, які дають змогу однозначно встановити особу.
Частиною 8 вказаної статті передбачено, що якщо цим Кодексом встановлено вимогу зазначення у змісті процесуального документа відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету, особа, яка подає до суду відповідний процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення відповідних відомостей.
Отже, з аналізу вказаних положень процесуального законодавства вбачається, що у позивача у відповідності до положень статті 175 ЦПК України наявний обов'язок з зазначення відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно усіх визначених учасників справи, а також у відповідності до положень ч.8 ст. 14 ЦПК України, позивач у разі подання до суду позовної заяви в електронній формі через підсистему Електронний суд звільняється від обов'язку зазначення відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно себе, як особи, яка подає відповідну позовну заяву в електронній формі. Поряд з цим, положення ч.8 ст. 14 ЦПК України, не звільняють такого учасника справи, в даному випадку представника позивача, яким скеровано позовну заяву в електронній формі через підсистему «Електронний суд», від обов'язку зазначення відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно інших вказаних у позові учасників справи, крім себе.
Судом встановлено, що позовна заява ОСОБА_1 подана до суду через представника адвоката Архипова Д.О. в електронній формі через підсистему Електронний суд, в якій представником позивача не зазначено відомостей про наявність або відсутність зареєстрованого Електронного кабінету відносно інших вказаних у позові учасників справи, крім себе, а саме відносно позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 та третьої особи КП "Товарна біржа "Смарагд-Південь"
Крім того, у порушення вимог ст.177 ЦПК України подавши до суду позовну заяву та документи, що додаються до неї, в електронній формі через підсистему "Електронний суд" представник позивача не додав до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Крім того, згідно ст.4 ЦПК Укаїни, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 336/6023/20 зазначив про те, що у частині другій статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) міститься спеціальна норма щодо положень статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року. Адже статті 47 і 227 ЦК УРСР 1963 року внормовували форму угоди/договору купівлі-продажу жилого будинку, а частина друга статті 15 Закону "Про товарну біржу" регулювала форму цього договору у вужчому розумінні - як укладеного на товарній біржі; спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин)) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex specialis derogat generali). Прийнята пізніше в часі спеціальна норма (частина друга статті 15 Закону України "Про товарну біржу" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин))) має перевагу над загальними (статті 47 та 227 ЦК УРСР 1963 року) нормами (lex posterior derogat priori). Відповідно, укладення договору на товарній біржі унеможливлювало його нотаріальне посвідчення в силу прямої вказівки на це в законі.
У листі Міністерства Юстиції України від 25.12.2023 р. № 171014/Б-41627/8.4.4 міститься роз'яснення про те, що Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон) встановлює обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав, але при цьому визнає дійсними речові права, що виникли до 01 січня 2013 року. Закон не розмежовує, чи була проведена реєстрація у Державному реєстрі прав, інших електронних реєстрах чи на паперових носіях. На факт визнання державної реєстрації прав, проведеної до 01 січня 2013 року, впливає виключно відповідність такої реєстрації чинному на момент її проведення законодавству.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч.ч. 3, 4 ст. 334 ЦК України).
Позивач у позовній заяві зазначає, що позбавлений права розпоряджатися домоволодінням у зв'язку з відмовою нотаріуса вчинити нотаріальну дію через відсутність нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу вказаного майна, на підставі якого позивач набув право власності на вказане домоволодіння, що зареєстроване у БТІ.
Однак, позивачем до позовної заяви не додано доказів на підтвердження неможливості вирішення спору іншим шляхом, а саме відмови державного реєстратора у реєстрації права власності на житловий будинок у відповідності до Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» .
Крім того, у позовній заяві відсутнє посилання на постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ст.185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Керуючись ст.175, 177, 185, 353 ЦПК України, суддя,
постановив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Колективне підприємство "Товарна біржа "Смарагд-Південь", про визнання договору купівлі-продажу дійсним, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків, зазначених у мотивувальній частині ухвали, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали.
Роз'яснити позивачу, що в разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків протягом наданого часу, заява буде вважатися неподаною і повернута.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Квєтка