23.10.2024
Справа № 482/2310/23
Номер провадження 2-а/482/16/2024
Іменем України
23 жовтня 2024 року місто Нова Одеса
Новоодеський районний суд Миколаївської області у складі: головуючого судді - Баранкевич В.О., за участю секретаря судових засідань - Лебедьєва А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
встановив:
Позивач ОСОБА_1 , через свого представника - адвоката Головченка О.А., звернувся до суду із позовом до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 122076 від 02.10.2023 року.
Позовну заяву обґрунтовував тим, що 02.10.2023 року, зазначеною постановою, на позивача накладено адміністративне стягнення, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, у виді штрафу в розмірі 3400,00 грн.
Вказав, що оспорювана постанова винесена без будь-яких доказів, свідків та є такою що не відповідає вимогам закону, оскільки позивач не керував транспортним засобом викладених у вказаній постанові; при складанні постанови було порушеного його права, передбачені ст. 268 КУпАП; а також в порушення вимог ст. 258 КУпАП посадовою особою патрульної поліції не було складено протокол про адміністративне правопорушення, а тому просив суд про скасування постанови та закриття провадження у вказаній адміністративній справі за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Ухвалою Новоодеського районного суду Миколаївської області від 24.10.2023 року відкрито провадження у даній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи.
Представником відповідача надано до суду відзив на позовну заяву, в якому останній просив відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі, посилаючись на законність оскаржуваної постанови, а також на необґрунтованість тверджень позовної заяви.
Представником позивача до суду надано відповідь на відзив в якій зазначає, що відповідач не навів достатніх, належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч.1. ч.2 ст.126 КУпАП, а відтак вважає, що позов є обгрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 33 КУпАП, стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Пунктом 2.1.а Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Пунктом 3 Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами встановлено, що транспортні засоби, керування якими дозволяється за наявності посвідчення водія, залежно від їх типів і призначення поділяються на категорії, поміж інших:
В - автомобілі, дозволена максимальна маса яких не перевищує 3500 кілограмів (7700 фунтів), а кількість сидячих місць, крім сидіння водія, - восьми.
Частиною 2 статті 126 КУпАП встановлено відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.
Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані, зокрема, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.
Водій зобов'язаний, в тому числі, мати при собі посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб (у разі найму (оренди)/лізингу транспортного засобу замість реєстраційного документа на транспортний засіб водій може мати при собі та пред'являти його копію, вірність якої засвідчено нотаріально, разом з оригіналом або копією договору про найм (оренду)/лізинг транспортного засобу, вірність якої засвідчено нотаріально), а у випадках, передбачених законодавством, - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страховий сертифікат "Зелена картка"), пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія, реєстраційному документі на транспортний засіб, або пред'явити електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов'язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії, або відображення інформації про його наявність в електронному свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу), а також інші документи, передбачені законодавством (стаття 16 ЗУ «Про дорожній рух»).
Статтею 222 КУпАП закріплено, що органи Національної поліції розглядають, серед інших, справи про порушення правил дорожнього руху, зокрема передбачених ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ч.ч. 2-6 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Протоколи не складаються і в інших випадках, коли відповідно до закону штраф накладається і стягується, а попередження оформлюється на місці вчинення правопорушення.
У випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу або залишається повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів у разі їх фіксації у режимі фотозйомки (відеозапису), крім випадків фіксації в автоматичному режимі правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу.
Якщо під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення особа оспорить допущене порушення і адміністративне стягнення, що на неї накладається, то уповноважена посадова особа зобов'язана скласти протокол про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 256 цього Кодексу, крім випадків притягнення особи до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185-3 цього Кодексу, правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованих в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, та правопорушень, передбачених статтею 132-2 цього Кодексу, або порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису). Цей протокол є додатком до постанови у справі про адміністративне правопорушення.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення складається у двох екземплярах, один з яких вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Особливості розгляду справ про адміністративні правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1-279-8 цього Кодексу.
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД № 122076 від 02.10.2023 року о 09 год. 25 хв. на польовій дорозі біля с. Криворіжжя, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем DAEWOO LANOS номерний знак НОМЕР_1 ,не пред'явив для перевірки посвідчення водія категорії «В», чим порушив п 2.1.а Прави дорожнього руху, також не предявив чинного страхового полісу про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив п.2.1. г ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1,2 ст. 126 КУпАП та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 3400,00 грн.
При цьому жодних записів щодо неправомірності оскаржуваної постанови чи порушення прав ОСОБА_1 останнім в постанові не зазначено.
Відповідно до наданої відповідачем копії перевірки від 02.10.2023 чинності полісу внутрішнього страхування на ТЗ № НОМЕР_1 - поліс не знайдено.
Згідно до наданих відповідачем копії відібраних у ОСОБА_1 пояснень від 02.10.2023 року вбачається, що 02.10.2023 року він керував т/з DAEWOO LANOS д/н НОМЕР_1 по грунтовій дорозі біля с.Криворіжжя та був зупинений працівниками поліції, при цьому відповідної категорії «В» він ніколи не отримував, а також не має полісу обов'язкового страхування.
Тобто в своїх поясненнях ОСОБА_1 підтверджує, що в нього відсутні посвідчення водія та страховий поліс (страховий сертифікат “Зелена картка») про укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
З наданих відповідачем доказів вбачається, що ОСОБА_1 порушив п.2.1. «а» та п.2.1. г»» ПДР України, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1,ч.2 ст. 126 КУпАП, а не як зазначено у позові - начебто порушив п.2.1 ПДР України, та які ще були порушення та чи вони були на думку відповідача - достеменно не відомо.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню у зв'язку з його безпідставністю.
У відповідності до ст. 139 КАС України, у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 18, 19, 139, 241-246, 286 КАС України, ст. 294 КУпАП, суд-
ухвалив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Миколаївській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Головуючий суддя В.О. Баранкевич