"03" жовтня 2024 р.
Справа № 489/505/21
Провадження №6/489/325/24
03 жовтня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого документу у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості
встановив.
У вересні 2024 року представник заявника звернувся до суду із зазначеною заявою, в якій просить видати дублікат виконавчого листа. В обґрунтування заяви вказали, що місце знаходження виконавчого листа невідоме та можливість його встановлення відсутня.
В судове засідання сторони не з'явились, повідомлялись судом про розгляд справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Згідно вимог статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Положеннями частин п'ятої, дев'ятої статті 268 ЦПК України передбачено, що датою ухвалення судового рішення є дата його складання.
Дослідивши матеріали заяви та цивільної справи, суд приходить до наступного.
Рішенням Ленінського районного суду м. Миколаєва по цивільній справі № 489/505/21 від 13.05.2021 з ОСОБА_1 на користь АТ "КБ "Приватбанк" стягнено заборгованість за кредитним договором № б/н від 25.11.2011 в розмірі 13679,43 грн., у зв'язку з чим був виданий виконавчий лист.
З матеріалів вищезазначеної справи вбачається, що виконавчий лист разом з копією рішення направлявся боржнику 16.02.2022 року за вих. №489/505/21/5701/2022, що підтверджується списком згрупованих рекомендованих відправлень № Р-2-23.02.2022/213 від 23.02.2022.
У заяві про видачу дублікату виконавчого листа АТ КБ «Приватбанк» вказують на те, що працівниками архіву та представником банку було проведено перевірку наявності виконавчого документу, але виявлено, що документ відсутній.
Заявником двічі проведено перевірку наявності виконавчого документа на примусовому виконанні у Інгульському ВДВС у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Запити направлено 01.06.2023 та 17.09.2024.
На запити отримано відповіді від 07.06.2023 за вхід № 53024 та від 18.09.2024 за вхід. № 134050, що згідно відомостей Автоматизованої системи виконавчого провадження (АСВП) інформація стосовно відкриття виконавчого провадження відносно боржника ОСОБА_1 відсутня.
У зв'язку з наведеним, заявник вважає, що дублікат виконавчого листа втрачений при пересилці, що є підставою для видачі його дублікату.
Стаття 129-1 Конституції України визначає, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Однією з основних засад судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Із наведеними конституційними положеннями кореспондується частина перша статті 18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція).
Згідно з рішенням Конституційного Суду України № 5-рп/2013 від 26 червня 2013 року в справі № 1-7/2013 виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
Конституційний Суд України в рішенні від 27 січня 2010 року № 3-рп/2010 у справі № 1-7/2010 вказав, що необґрунтована відмова у видачі дубліката виконавчого листа фактично унеможливлює виконання прийнятого судового рішення, яке набрало законної сили.
У частині четвертій статті 10 ЦПК України і статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов'язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію і Протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до рішення ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» від 15 жовтня 2009 року (заява № 40450/04) право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу.
Статтею 1 Закону України « Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як указано в підпункті 17.4 пункту 17 Розділу XIII ЦПК України «Перехідні положення», у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Аналіз пункту 17.4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, дозволяє дійти висновку, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. При цьому, виданий він може бути лише за умови, якщо у встановлені строки з відповідною заявою до суду звернувся стягувач або державний/приватний виконавець.
У постанові Верховного Суду від 19 квітня 2021 року у справі № 2-1316/285/11 (провадження № 61-34св21) зазначено, що єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Сам факт відсутності виконавчого документа у стягувача та в органі державної виконавчої служби свідчить про те, що його було втрачено. У той же час, обов'язковою умовою видачу дубліката виконавчого листа є звернення із такою заявою в межах встановленого законом строку для пред'явлення його до виконання або його поновлення за рішенням суду.
До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 09 жовтня 2019 року у справі № 2-6471/06, від 03 лютого 2021 року у справі № 643/20898/13-ц, 23 червня 2021 року у справі № 2-162/12 (провадження № 61-14111св20).
Тобто, необхідними умовами для видачі судом дубліката виконавчого листа є, по-перше, його втрата, а по-друге, звернення із заявою про видачу дубліката виконавчого листа до закінчення строку, встановленого для пред'явлення виконавчого листа до виконання (або поновлення цього строку судом).
При цьому, за дотримання вказаних умов, сама по собі видача дубліката виконавчого документа не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових обов'язків, окрім тих, які передбачені рішенням суду, оскільки дублікат має відтворювати втрачений оригінал виконавчого документу. Натомість відсутність виконавчого документа, унеможливлює примусове виконання рішення суду.
Частиною 1статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями частин першої, другої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи встановлені обставини, які свідчать про втрату дублікату виконавчого листа, що перешкоджає виконанню рішення суду, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Керуючись п. 17.4 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
заяву Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» про видачу дублікату виконавчого документу у цивільній справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити.
Видати дублікат виконавчого листа по справі № 489/505/21 (провадження № 2/489/1111/21), виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва, про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості за кредитним договором № б/н від 25.03.2011 в розмірі 13679,43 грн. та судовий збір у розмірі 2102 грн.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «03» жовтня 2024.
Суддя Н.О. Рум'янцева