"22" жовтня 2024 р.
Справа № 489/6552/23
Провадження №6/489/328/24
22 жовтня 2024 м. Миколаїв
Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:
головуючого судді Рум'янцевої Н.О.,
із секретарем судових засідань Ставратій Я.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) Шелегей Тетяни Валентинівни (далі державний виконавець) про визнання частки майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами
встановив.
01 жовтня 2024 року головний державний виконавець Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) Шелегей Тетяна Валентинівна звернулась до суду з поданням, в якому просить: визначити частку майна боржника ОСОБА_1 у наступному майні: частка квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , яким боржник володіє спільно з покійною матір'ю.
Заява обґрунтована тим, що на виконанні у державного виконавця перебуває зведене виконавче провадження № 76154736 з примусового виконання: - виконавчого листа № 2/489/871/23 (справа № 489/705/23) виданого 10.07.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти, передані в якості авансу, в розмірі 333180,00 грн.; - виконавчого листа № 2/489/871/23 (справа № 489/705/23) виданого 10.07.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3331,80 грн., по 1665,90 грн. з кожного; - виконавчого листа № 2/489/871/23 (справа № 489/705/23) виданого 10.07.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., по 3000,00 грн. з кожного; - судового наказу № 2-н/489/58/24 (справа № 489/302/24) виданого 04.06.2024 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з божників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального житлово-експлуаціного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 у розмірі 5835,30 грн. та судовий збір 302,80 грн. по 151,40 грн. з кожного; - виконавчого листа № 2/489/303/24 (справа № 489/6552/23) виданого 27.06.2024 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 365569,00 грн. та судовий збір 3650,69 грн.
Державним виконавцем встановлено, що за боржником транспортні засоби не зареєстровані, постійні джерела отримання доходів відсутні. Також державним виконавцем встановлено, що за боржником зареєстровано право власності на двокімнатну квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , площею 48,4 м?. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_1 зареєстроване майно: двокімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , Реєстраційний номер майна 37266198. Посилаючись на положення статті 443 ЦПК України та статті 10, 18 Закону України «Про виконавче провадження», приватний виконавець просить задовольнити подання.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
З'ясувавши обставини та дослідивши надані докази, судом встановлені наступні факти та відповідні правовідносини.
Відповідно до ч. 1 ст. 443 ЦПК України питання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, вирішується судом за поданням державного чи приватного виконавця.
Відповідно до ст. 446 ЦПК України, процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, якщо інше не визначено цим розділом.
Згідно з приписами ч. 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
У відповідності до положень ч. ч. 5, 6 ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження», у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.
Згідно з роз'ясненнями, які містяться в п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 26.12.2003 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», частка боржника у спільній сумісній власності з іншими особами визначається за поданням державного виконавця відповідно до положень законодавства, що регулює право власності.
Відповідно до матеріалів справи встановлено, що постановою державного виконавця відкрито зведене виконавче провадження: № 76154736 з примусового виконання: - виконавчого листа № 2/489/871/23 (справа № 489/705/23) виданого 10.07.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 грошові кошти, передані в якості авансу, в розмірі 333180,00 грн.; - виконавчого листа № 2/489/871/23 (справа № 489/705/23) виданого 10.07.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 3331,80 грн., по 1665,90 грн. з кожного; - виконавчого листа № 2/489/871/23 (справа № 489/705/23) виданого 10.07.2023 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000,00 грн., по 3000,00 грн. з кожного; - судового наказу № 2-н/489/58/24 (справа № 489/302/24) виданого 04.06.2024 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення в солідарному порядку з божників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Комунального житлово-експлуаціного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» заборгованість за послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.01.2020 по 30.11.2023 у розмірі 5835,30 грн. та судовий збір 302,80 грн. по 151,40 грн. з кожного; - виконавчого листа № 2/489/303/24 (справа № 489/6552/23) виданого 27.06.2024 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 заборгованість за договором позики у розмірі 365569,00 грн. та судовий збір 3650,69 грн.
Постановами головного державного виконавця від 14.02.2024, 13.05.2024, 22.05.2024, 19.08.2024, 20.09.2024 року накладено арешт на грошові кошти/електронні кошти боржника.
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві приватної спільної сумісної власності, згідно свідоцтва про право власності від 20.04.1993, належить двокімнатна квартира, площею 48,4 м?, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 20.04.1993 квартира за адресою: АДРЕСА_1 , площею 48,4 м?, приватизована та дійсно належить на праві приватної спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_5 .
Згідно з свідоцтвом про переміну прізвища, імені, по батькові від 22.10.1993, ОСОБА_5 перемінив прізвище на ОСОБА_6 , про що в книзі реєстрації актів про зміну прізвища, імені, по батькові зроблено запис № 66.
Відповідно до заяви, ОСОБА_1 приймає спадщину після померлої мати ОСОБА_2 , місце проживання якої на день смерті було зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, вищевказане нерухоме майно було приватизовано боржником ОСОБА_1 та його матір'ю ОСОБА_2 , як приватну суспільну власність.
Судом враховується правова позиція Верховний Суду, викладена у постанові від 11.04.2018 року у справі № 464/2227/17, в якій зазначено, що задовольняючи подання державного виконавця про визначення частки майна боржника, яким він володіє спільно із іншими особами, суд першої інстанції правомірно виходив із того, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності є необхідним для здійснення виконавчого провадження і визначення частки не призведе до звуження належних боржнику прав на житло, оскільки предметом розгляду подання не є звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Боржник у добровільному порядку рішення суду не виконує, при примусовому виконанні судового рішення, майно яке виявлене у боржника не покривають суми зобов'язань згідно виконавчого документу, іншого майна належного боржнику на праві приватної власності не виявлено.
Судом враховано, що згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини, а саме рішенням від 17.05.2005 року по справі «Чіжов проти України» визначено, що на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок і так, щоб ця система (виконання рішень) була ефективною як в теорії, так і на практиці. А виконання рішень має відбуватись таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та, що система ефективна і законодавчо і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, встановленої параграфом 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Велика Палата Верховного Суду 15 січня 2020 року по справі № 367/6231 /16-ц зазначила, що поняття «визначення частки» і «виділення частки в натурі» є різними за своїм змістом правовими поняттями, а частиною шостою статті 52 Закону «Про виконавче провадження» передбачена лише необхідність визначення частки боржника у спільному майні, якщо така частка не визначена. Таким чином, з урахуванням наявності суперечливих висновків судів касаційної інстанції, наявні підстави для відступу від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 10 липня 2019 року у справі № 822/1154/16 (провадження № К/9901/8843/18) шляхом вказівки, що частка у праві спільної часткової власності є самостійним об'єктом цивільних прав, яка може бути об'єктом продажу з публічних (електронних) торгів, передачі стягувачу в рахунок погашення боргу, без її виділу в натурі з об'єкта нерухомого майна; у разі виявлення державним виконавцем майна, яким боржник володіє спільно з іншими особами, і частка боржника у якому не визначена, для звернення стягнення на частку боржника державний виконавець звертається до суду з поданням про визначення частки боржника у такому майні.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що визначення частки майна боржника у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, є необхідним для здійснення виконавчого провадження про примусове стягнення боргу із боржника, який не має іншого майна, на яке може бути звернено стягнення.
Визначення такої частки не призведе до звуження належних боржнику прав, оскільки предметом розгляду подання є не звернення стягнення на майно, а лише визначення частки боржника у спільній сумісній власності.
Враховуючи, що заборгованість у виконавчому провадженні № 76154736 на даний час не погашена, суд вважає за можливе задовольнити клопотання державного виконавця.
Керуючись ст.ст. 10, 260, 443 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
заяву головного державного виконавця Інгульського відділу державної виконавчої служби у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління юстиції Міністерства юстиції (м.Одеса) Шелегей Тетяни Валентинівни (далі державний виконавець) про визнання частки майна боржника ОСОБА_1 у майні, яким він володіє спільно з іншими особами задовольнити.
Визначити, що частка майна боржника ОСОБА_1 у двокімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , площею 48,4 м?, реєстраційний номер: 37266198, становить 1/2 частину цього майна.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Апеляційні скарги подаються учасниками справи в порядку статті 355 ЦПК України безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/.
Повний текст судового рішення складено «22» жовтня 2024.
Суддя Н.О. Рум'янцева