479/928/24
2/479/374/24
14 жовтня 2024 року смт.Криве Озеро
Кривоозерський районний суд Миколаївської області
В складі: головуючого - судді Репушевської О.В.,
за участі секретаря судового засідання Шумської Т.С.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в смт.Криве Озеро в порядку загального позовного провадження цивільну справу №479/928/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування,
позивач ОСОБА_1 ,
відповідач ОСОБА_2 ,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на житловий будинок з побутовими спорудами та земельну ділянку площею 0,25 га, з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташованих по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті батька - ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки в нотаріальному порядку в оформленні спадщини йому відмовлено через відсутність правовстановлюючих документів на спадкове майно.
В підготовче судове засідання позивач не з'явився, надав до суду заяву, в якій просив розглянути справу без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в підготовче судове засідання не з'явилася, надала заяву, відповідно до якої просила розглянути справу без її участі, позов визнає та не заперечує проти задоволення.
За положеннями ч.3 ст.200, ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову на підготовчому судовому засіданні.
Відповідно до положень ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
З урахуванням положень ст.223 ЦПК України суд вважає за можливе розглянути справу в без участі позивача та відповідача, на підставі наявних у справі матеріалів, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду спору.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 , що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого виконкомом Ленінської сільської ради Кривоозерського району Миколаївської області 12 липня 2013 року (а.с.9).
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина, яка складається із:
- житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 , що належав йому, та підтверджується витягом з погосподарської книги №243 за 1991-1995 роки, голова домогосподарства (власник) - ОСОБА_4 (а.с.11);
- земельної ділянки площею 0,25 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , яка належала ОСОБА_3 , що підтверджено даними Державного акту про право власності на землю серії ІІІ-МК №037662, виданого Ленінською сільською радою народних депутатів 20 лютого 1997 року(а.с.16).
Спадкоємцем за законом першої черги на спадщину після смерті ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 як дитина спадкодавця, що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого повторно Дубасарським відділом ЗАГС Молдавської РСР 04 вересня 1984 року(а.с.7).
Як вбачається із спадкової справи №63/2024, ОСОБА_1 прийняв спадщину за законом після смерті батька ОСОБА_3 у встановленому законом порядку, подавши відповідну заяву про прийняття спадщини.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, так як існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
В оформленні спадкових прав на житловий будинок та земельну ділянку у нотаріальному порядку позивачу відмовлено, із-за відсутності правовстановлюючих документів на майно(а.с.10).
Відповідно до положень ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.
Відповідно до п.3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року №24-753/0/4-13 право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст.392 ЦК України).
При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід звертати увагу на зміну редакції ч.4 ст.331 і ч.4 ст.334 ЦК України та інших норм цивільного законодавства і застосовувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.
Відповідно до положень п.4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16 січня 2013 року Цивільний кодекс України застосовується до цивільних правовідносин, що виникли після набрання ним чинності.
Згідно даних технічного паспорту на житловий будинок, розташованого по АДРЕСА_1 , виготовленого відділом технічної інвентаризації ДП "ЕВЕРЕСТ", спадковий житловий будинок побудований в 1985 році (а.с.13-15).
Відповідно до положень ст.86 ЦК УРСР право власності - це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження майном.
Право власності на збудований житловий будинок набувається в порядку, який існував на час його будівництва.
У 1970 році питання набуття права власності регулювались Указом Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків" (визнаний таким, що втратив чинність Указом Президії Верховної ради СРСР від 22 лютого 1988 року №8502-ІІ) і прийнятою відповідно до Указу від 26 серпня 1948 року Постановою Ради Міністрів СРСР від 26 серпня 1948 року "Про порядок застосування Указу Президії Верховної Ради СРСР від 26 серпня 1948 року "Про право громадян на купівлю і будівництво індивідуальних житлових будинків", які зокрема визначали умови та правові наслідки будівництва.
Згідно положень ст.1 Указу від 26 серпня 1948 року кожен громадянин мав право купити або збудувати для себе на праві особистої власності жилий будинок.
Пункт 2 Постанови від 26 серпня 1948 року визначав, що земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків відводяться за рахунок земель міст, селищ, держземфонду і земель держлісфонду у безстрокове користування, а збудовані на цих ділянках будинки є особистою власністю забудовника.
Отже, за Указом від 26 серпня 1948 року та Постановою від 26 серпня 1948 року підставою виникнення права власності на жилий будинок був сам факт збудування ним жилого будинку з додержанням вимог цих актів законодавства.
Ці правові акти не пов'язували виникнення права власності на житловий будинок із проведенням його реєстрації.
В даний час питання реєстрації права власності на нерухоме майно врегульоване приписами Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 17 жовтня 2013 року.
Відповідно до приписів п.49 зазначеного порядку для проведення державної реєстрації права власності з видачею свідоцтва на новозбудований об'єкт нерухомого майна заявник подає зокрема документ, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта.
Документом, що відповідно до вимог законодавства засвідчує прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку, господарської (присадибної) будівлі та споруди, прибудови до них, побудованих до 05 серпня 1992 року є технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна. Зазначене узгоджується з ДБН А3.1-3-94 "Прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів".
Таким чином для реєстрації будинку, збудованого у 1970 році, особою, яка його збудувала, достатнім є подання технічного паспорту, який по суті підтверджує факт відповідності будівельним нормам та стандартам, а тому можливості його експлуатації.
Отже, судом встановлено, що будинок розташований по АДРЕСА_1 , не є самочинним будівництвом та може спадкуватись після смерті ОСОБА_3 як об'єкт права власності - нерухоме майно.
Відповідно до положень ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.
Згідно з положеннями ст.131 ЗК Українигромадяни та юридичні особи України, а також територіальні громади та держава мають право набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.
Положеннями ст.1218 ЦК України визначено, що до складу спадщини входять всі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті.
За приписами ст.1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №719-р від 12 червня 2020 року "Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Миколаївської області", створена Кривоозерська селищна територіальна громада Кривоозерського району Миколаївської області шляхом об'єднання територій та населених пунктів Кривоозерської селищної та Багачівської, Берізківської, Бурилівської, Великомечетнянської, Гойдаївської, Красненьківської, Кривоозерської, Куряче-Лозівської, Луканівської, Мазурівської, Маломечетнянської, Ониськівської, Очеретнянської, Секретарської, Тридубівської сільських рад Кривоозерського району Миколаївської області.
На підставі постанови Верховної ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року "Про утворення та ліквідацію районів" у Миколаївській області утворено Первомайський район у складі, зокрема, території Кривоозерської селищної територіальної громади.
Приймаючи до уваги, що відповідач ОСОБА_2 визнала позовні вимоги, дане право ніким не оспорюється, інших спадкоємців, які прийняли спадщину після смерті ОСОБА_3 не має, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.12-13, 19, 81, 141, 258-259, 206, 263-265, 268, 273, 354-355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на майно в порядку спадкування, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на житловий будинок з побутовими спорудами, розташований по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на земельну ділянку площею 0,25 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування житлового будинку, розташовану по АДРЕСА_1 , в порядку спадкування після смерті батька - ОСОБА_3 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду, який відраховується з дня складення повного судового рішення.
Суддя :