Справа № 482/521/22
Провадження № 1-кп/476/12/2024
22.10.2024 року Єланецький районний суд
Миколаївської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3 , потерпілої ОСОБА_4 , представника потерпілої ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду смт. Єланець кримінальне провадження, внесене 29.06.2021 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021153280000121, по обвинуваченню
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Новоінгулка Новоодеського району Миколаївської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, депутата Костянтинівської сільської ради восьмого скликання від 17.11.2020 року, не одруженого, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше не судимого
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України
Суд визнав доведеним, що 28.06.2021 року близько 13:00 години на пасовищі, по АДРЕСА_2 між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на ґрунті раптових неприязних стосунків виник конфлікт, в ході якого у обвинуваченого з'явився злочинний умисел, направлений на спричинення потерпілій тілесних ушкоджень.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_6 підійшов до ОСОБА_4 та наніс їй один удар правою ногою в область лівого стегна та один удар лівої ногою в область правого стегна, спричинивши останній тілесні ушкодження у вигляді синців в ділянці обох нижніх кінцівок, які відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 винним себе у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення не визнав, вказав, що досудове розслідування проведено не якісно, механізм нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій не доведено показами свідків та не співпадають зі слідчими експериментами. ОСОБА_4 на протязі тривалого часу демонструє своє неприязне відношення до нього і постійно свариться. Сварку на тирлі в с. Новоінгулка вона вчинила з ним безпідставно, ображала словами нецензурної лайки, вдарила по обличчю та почала кидати по ньому камінням. Коли ОСОБА_4 в черговий раз нагнулася за камінням, він можливо штовхнув її ногою по сідницям, але йому здається, що він не дістав до неї. Вважає, що потерпіла навмисно його обмовила і це пов'язано з його депутатською діяльністю.
Не дивлячись на заперечення вини обвинуваченим, його вина у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку повністю доведена сукупністю досліджених під час судового розгляду доказів.
Поясненнями потерпілої ОСОБА_4 , наданими в судовому засіданні, яка пояснила суду, що ОСОБА_6 незадовго до події, описаної в обвинувальному акті, побив її корову, в зв'язку з чим нею було подано відповідну скаргу до сільської ради у відношенні обвинуваченого. 28.06.2021 року, знаходячись на тирлі в с. Новоінгулка, ОСОБА_6 знаючи про те, що вона поскаржилась на нього, почав з'ясовувати з нею стосунки, розпочавши сварку. В ході сварки він висловлювався в її адресу словами нецензурної лайки, наніс два удари, спочатку лівою ногою в її праву ногу, потім правою ногою в її ліву ногу. Коли вона хотіла залишити місце події, ОСОБА_6 підбіг ззаду до неї та схопив за голову зірвав хустку та кинув на землю, після чого почав тікати. На наступний день вона звернулася до медичного закладу.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_8 суду пояснила, що на тирлі в с. Новоінгулка бачила як потерпіла сварилася з обвинуваченим. Проте, як ОСОБА_6 наносив ОСОБА_4 тілесні ушкодження вона не бачила.
Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, що 28.06.2021 року вона знаходилася на тирлі в ОСОБА_10 та почувши крики побачила як ОСОБА_4 била ОСОБА_6 по обличчю. Сутичка відбувалася близько 5 хвилин. Проте як ОСОБА_6 бив потерпілу вона не бачила.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що вона разом з ОСОБА_6 проживає у незареєстрованому шлюбі більше 5 років. В липні 2022 року вони з обвинуваченим приїхали на тирло. Потерпіла почала кричати до ОСОБА_6 , що той побив її корову та почала кидати по ньому камінням, вдарила в обличчя, вирвала з рук відро з молоком і вилила на землю. Обвинувачений не наносив ударів потерпілій, лише коли вона нагнулася за камінням він ногою вдарив її по сідницям. Після цього вони подоїли корів та поїхали додому.
Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що два роки тому, влітку, вона була свідком події, що відбулася між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 на території тирла в с. Новоінгулка. Потерпіла почала звинувачувати обвинуваченого в побитті її худоби, в результаті чого між ними сталася сварка. ОСОБА_4 вдарила ОСОБА_6 по обличчю, а він в свою чергу вдарив її ногою по сідницям, в той час, коли потерпіла нагнулася за камінням. Також бачила як потерпіла вилила молоко з посудини, належної обвинуваченому. Увесь хід події вона не спостерігала так як була зайнята розмовою з односельчанкою. Вказана сутичка між обвинуваченим та потерпілою відбувалася близько 10-ти хвилин.
Свідок ОСОБА_13 суду пояснила, що бачила як на тирлі в с. Новоінгулка між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбувалася сварка. Кожен із них висловлювався словами нецензурної лайки в бік один одного. Потерпіла перекинула ємкість з молоком, належної ОСОБА_6 , а він в свою чергу вдарив її ногою в область сідниць та зірвав хустку з голови і кинув на землю.
Допитана в судовому засіданні в якості свідка ОСОБА_14 суду пояснила, що влітку 2021 року вона з донькою приїхала на тирло в АДРЕСА_1 . В цей час між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 відбувалася сварка. ОСОБА_6 виражався в адресу потерпілої словами нецензурної лайки, зірвав з її волосся гумку та вдарив ногою в район сідниць. В зв'язку з цим потерпіла в свою чергу розлила йому молоко та кидала по ньому грудками.
Крім пояснень вищевказаних осіб, вина обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального проступку підтверджується також сукупністю письмових доказів, зібраних під час досудового розслідування і досліджених судом в ході судового розгляду, в тому числі:
-даними протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 28.06.2021 року, із якого вбачається, що 28.06.2021 року ОСОБА_4 заявила про нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ; ( том 2 а.с. 52)
-висновком експерта № 666 від 29.06.2021 року, згідно якого на тілі ОСОБА_4 наявні тілесні пошкодження у вигляді синців в ділянці обох нижніх кінцівок. Дані тілесні ушкодження могли утворитися в результаті двох ударних дій тупими твердими предметами, якими могли бути руки, ноги та інше. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до легких тілесних ушкоджень; ( том 2 а.с. 56)
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 05.07.2021 року з фотознімками до нього за участю потерпілої ОСОБА_4 , яка вказала на місце вчинення кримінального правопорушення, продемонструвала порядок, механізм та локалізацію нанесення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_6 ; ( том 2 а.с. 66)
-даними протоколу проведення слідчого експерименту від 06.07.2021 року з фотознімками, згідно якого свідок ОСОБА_15 розповів про конфлікт, що стався 28.06.2021 року на тирлі в с. Новоінгулка між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 . Свідок продемонстрував як саме та чим обвинувачений наносив потерпілій удари, їх кількість, локалізацію ударів, розташування вказаних осіб одне від одного; ( том 2 а.с. 74)
-даними висновку експерта № 1041 від 10.09.2021 року, із якого слідує, що локалізація утворення тілесних ушкоджень на тілі ОСОБА_4 відповідає механізму їх нанесення, вказаного в протоколі проведення слідчого експерименту від 05.07.2021 року, а саме нанесення одного удару правою ногою в область лівого стегна та одного удару лівою ногою в область правого стегна потерпілій; ( том 2 а.с. 85)
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.09.2021 року, із якого вбачається, що свідок ОСОБА_15 на фото №4 за зовнішніми ознаками впізнав ОСОБА_6 , який 28.06.2021 року на тирлі в с. Новоінгулка спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 ; ( том 2 а.с. 58)
-даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.09.2021 року, із якого вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 на фото №3 за зовнішніми ознаками впізнала особу, яка наносила їй тілесні ушкодження. Вказаною особою є ОСОБА_6 ( том 2 а.с. 62)
Суд, керуючись ст.94 КПК України, оцінює наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку.
З урахуванням повного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, оцінивши всі досліджені докази в сукупності, проаналізувавши показання обвинуваченого, потерпілої, свідків, висновки експертів, протоколи проведення слідчих експериментів, протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення діяння.
Пояснення обвинуваченого щодо механізму нанесення тілесних ушкоджень суд вважає недостовірними, а невизнання ним своєї вини суд розцінює як обраний ним спосіб захисту з метою уникнення кримінальної відповідальності. При цьому суд приймає до уваги покази потерпілої, які є стабільними, послідовними, визнає їх правдивими, оскільки вони співпадають з іншими дослідженими судом доказами і відповідають об'єктивним обставинам справи.
Твердження обвинуваченого ОСОБА_6 щодо невідповідності показів свідків з обставинами, викладеним в обвинувальному акті, в частині механізму нанесення ним тілесних ушкоджень потерпілій, спростовуються зібраними доказами, а саме поясненнями самої потерпілої ОСОБА_4 , висновком експерта № 666 від 29.06.2021 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 05.07.2021 року, протоколом проведення слідчого експерименту від 06.07.2021 року, висновком експерта № 1041 від 10.09.2021 року.
Свідки ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 хоча і не надали суду пояснень про механізм нанесення обвинуваченим потерпілій тілесних ушкоджень, що описані в обвинувальному акті, проте вказані особи, підтвердили вчинення ОСОБА_6 суспільно-небезпечного діяння у відношенні ОСОБА_4 . Також свідки ОСОБА_12 , ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зазначали, що вони були зайняті своїми справами і не слідкували за сваркою безперервно, а тому могли пропустити деякі подробиці події.
Свідки ОСОБА_8 та ОСОБА_9 крім сварки не бачили, як обвинувачений наносив потерпілій удари ногами, однак враховуючи, що останні були зайняті справами, вони дійсно могли пропустити такі події. Крім того, зважаючи на соціальний статус обвинуваченого, вищевказані свідки, проживаючи з ним в одному населеному пункті, могли навмисно надати суду неправдиві пояснення на його користь, з метою уникнення впливу ОСОБА_6 на них.
Доводи обвинуваченого про протиправну поведінку потерпілої у відношенні нього не спростовують його вини у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення. Крім того, ОСОБА_6 не звертався до правоохоронних органів із заявою про вчинення потерпілою у відношенні нього протиправного діяння.
Оцінюючи зібрані докази в судовому засіданні, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_6 стороною обвинувачення вірно кваліфіковано за ч. 1 ст. 125 КК України як умисне легке тілесне ушкодження.
Судом також досліджені характеризуючі матеріали на обвинуваченого, згідно яких ОСОБА_6 дійсно проживає в с. Новоінгулка Миколаївського району Миколаївської області. За місцем проживання характеризується позитивно. Заяв та скарг до виконкому селищної ради не надходило, до адміністративної відповідальності адміністративною комісією не притягувався. ОСОБА_6 є депутатом Костянтинівської сільської ради Миколаївського району Миколаївської області. На обліку у лікарів нарколога та психіатра КНП «Новоодеська багатопрофільна лікарня» Новоодеської міської ради не перебуває. Знаходиться на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин для обвинуваченого, відповідно до ст. 66, 67 КК України, суд не вбачає.
Відповідно до вимог ст. ст. 50, 65 КК України та положень п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003р. "Про практику призначення судами кримінального покарання", особі, яка вчинила злочин має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів співмірності та індивідуалізації, це покарання за своїм видом і розміром має бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а також з урахуванням обставин, які пом'якшують та обтяжують покарання.
При визначенні покарання суд враховує особу обвинуваченого, який є депутатом Костянтинівської сільської ради восьмого скликання від 17.11.2020 року, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його ставлення до вчиненого кримінального проступку, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин, а також ступінь тяжкості вчиненого кримінального проступку, суспільну небезпечність даного кримінального проступку, обставини за яких було вчинено кримінальний проступок, наслідки, що настали від кримінального проступку, думку потерпілої щодо покарання, яке необхідно призначити, суд вважає доцільним призначити ОСОБА_6 покарання в межах санкції статті, яка передбачає відповідальність за вчинений ним кримінальний проступок, у вигляді штрафу. Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_6 вчинив кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 125 КК України, за який передбачено покарання менш суворе, ніж обмеженням волі 28.06.2021 року, а отже на час ухвалення вироку суду минув строк більш ніж два роки.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 відмовився від звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, а тому враховуючи викладене суд застосовує ч. 5 ст. 74 КК України та звільняє ОСОБА_6 від покарання на підставі п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Речові докази та процесуальні витрати у справі відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Запобіжний захід відносно обвинуваченого не обирався.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. 49, ст. 74 КК України, ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ОСОБА_7 визнати винним у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України і призначити йому покарання в вигляді штрафу в розмірі п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України звільнити ОСОБА_6 від покарання, призначеного вироком суду за ч. 1 ст. 125 КК України у зв'язку з закінченням строків давності, визначених п. 1 ч. 1 ст. 49 КК України.
Необхідність у застосуванні запобіжних заходів відсутня.
На вирок може бути подано апеляцію до Миколаївського апеляційного суду через Єланецький районний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя ОСОБА_16