Доманівський районний суд Миколаївської області
вул. Центральна, 35 м. смт. Доманівка Вознесенський район Миколаївська область Україна 56400
e-mail: inbox@dm.mk.court.gov.ua
Справа № 475/1316/23
Провадження № 2-з/475/12/24
23.10.2024смт. Доманівка
Доманівський районний суд Миколаївської області у складі:
головуючої- судді Єгорової Н.І.,
при секретареві Маковецькій Л.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сіхарулідзе Дмитро Геннадійович про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою в розмірі 3328452.62 грн. ,-
встановив:
22.10.2024, позивач ОСОБА_1 ,інтереси якого представляє адвокат Сіхарулідзе Дмитро Геннадійович, звернувся до суду з заявою про забезпечення позову у цивільній справі шляхом накладення арешту на майно , а саме житловий будинок та нежитлову будівлю,що належить ОСОБА_2 , посилаючись на те, що в провадженні суду перебуває цивільна справа №475/1316/23 про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості за розпискою в розмірі 3 328 452, 62 грн.
В заяві представник позивача зазначив,що відповідач має змогу та реальну можливість в будь який час , відчужити своє майно,а це, в свою чергу може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
У разі, якщо до закінчення розгляду даної справи відповідачем буде відчужено нерухоме майно , то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження (стягнути заборгованість, фактично виконати рішення суду) та буде змушений звертатися до суду з новими позовами, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Враховуючи зазначене , просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно , а саме: будинок житловий, адреса: АДРЕСА_1 , та нежитлову будівлю- телятник, розташований в АДРЕСА_2 .
Розглянувши заяву про забезпечення позову, дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного.
Забезпечення позову - це заходи припинення дій, невжиття яких може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних права бо інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів заявника від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Цивільний процесуальний закон не зобов'язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову. Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог.
З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивач звернувся до ОСОБА_2 із позовом про стягнення заборгованості за розпискою в розмірі 3 328 452, 62 грн.
Згідно п. 1-2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений шляхом накладення арешту на майно; забороною вчиняти певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснює оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Судом при веревірці та оцінці доказів, які позивачем надано до суду , встановлено, що відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта , у ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) наявне нерухоме майно, на праві власності , зокрема, нежитлова будівля,телятник , реєстраційний номер майна 13316793, адреса: АДРЕСА_2 , вартістю 73351грн..
З цієї ж інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта встановлено, що інше майно- житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , обтяжений договором іпотеки №328 від 18.02.2022 р. Іпотекодержатель ПАТ Раййфайзен Банк Аваль", Іпотекодавець ОСОБА_4 , Боржник за основним зобов"язанням - ОСОБА_2 .
Умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Як роз'яснив Пленум Верховного суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22.12.2006, забезпечення позову сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.
Згідно п. 4 згаданої постанови, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Врахувавши предмет даного спору, його мотивацію та обґрунтування, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, суд приходить до висновку, що заява підлягає частковому задоволенню, а саме в частині накладення арешту на майно - нежитлову будівлю-телятник, що належить на праві власності відповідачеві, що підтверджено допустимими доказами.
Відповідно до Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно, житловий будинок не належить на праві власності ОСОБА_2 , а належить ОСОБА_4 , сімейні стосунки яких не підтверджені.. Позивачем не надані докази щодо наявності права власності ОСОБА_2 на житловий будинок, а тому в частині накладення арешту на житловий будинок належить відмовити. Крім того, житловий будинок вже обтяжений договором іпотеки.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 149, 151-154, 258-261 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача -адвоката Сіхарулідзе Д.Г.про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сіхарулідзе Дмитро Геннадійович про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за розпискою в розмірі 3328452.62 грн. ,- задовольнити частково.
Накласти арешт на нежитлову будівлю-телятник , реєстраційний номер майна 13316793, адреса: АДРЕСА_2 , вартість 73351грн., що належать ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 , на праві власност,і шляхом заборони її відчудження.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження .
Копію ухвали для виконання надіслати Другому відділу Державної виконавчої служби у Вознесенському районі Миколаївської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (М. Одеса) .
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
СуддяН. І. Єгорова