Справа № 487/3171/21
Номер провадження 1-кп/473/277/2024
іменем України
"23" жовтня 2024 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретарів судових засідань ОСОБА_2 , ОСОБА_3
прокурора ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції)
потерпілого ОСОБА_5 (в режимі відеоконференції)
представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Вознесенську клопотання про закриття кримінального провадження у зв'язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013160190000018 від 27.02.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України,
До Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області надійшло клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження через не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013160190000018 від 27.02.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України, на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, за наслідками проведення досудового розслідування кримінального провадження не встановлено, хто саме вчинив дане кримінальне правопорушення. За відсутності достатніх доказів та фактичних даних, жодній особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у цьому провадженні не повідомлено. У зв'язку з цим наявні підстави для закриття кримінального провадження, так як закінчились строки давності притягнення до кримінальної відповідальності.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив закрити кримінальне провадження № 42013160190000018.
Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечував проти закриття кримінального провадження.
Представник потерпілого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти закриття кримінального провадження. Зазначила, що відповідно до висновку, викладеного в Постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі № 687/1066/22, що закриття кримінального провадження на підставі п. 3-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, де потерпілий, зазначаючи про те, що кримінальне правопорушення вчинено конкретними особами, на яких у передбачений КПК України спосіб безпосередньо вказує органу досудового розслідування є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України), яке могло перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Крім того, зазначила, що рішенням Європейського суду з прав людини в справі «Клімов та Сливоцький проти України» встановлено факти катування відносно ОСОБА_5 , та у зв'язку із неефективним досудовим розслідуванням винні особи не були притягнені до відповідальності.
Дослідивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши думки учасників процесу суд дійшов наступного.
Так, 27.02.2013 р. Вознесенською міжрайонною прокуратурою за заявою ОСОБА_5 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо застосування відносно останнього фізичного та психологічного впливу з боку працівників Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області, які в 2004 році під час проведення досудового слідства по кримінальній справі за його обвинуваченням, наносили тілесні ушкодження та вимагали зізнання у вчиненні умисних вбивств.
За весь період досудового розслідування, вказане кримінальне провадження неодноразово закривалось на підставі п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України та скасовувалось Центральним районним судом у порядку ст.ст. 306, 307 КПК України, у зв'язку з необхідністю встановлення додаткових обставин.
Разом з тим, проведеними у кримінальному у провадженні слідчими діями, витребуваними документами та проведеною судово-медичною експертизою встановлено, що доводи викладені в численних заявах ОСОБА_5 не знайшли свого документального підтвердження.
Допитані в якості свідків колишні працівники Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївський області які у 2003-2004 роках приймали участь у проведенні оперативно-розшукових заходів щодо встановлення осіб, причетних до вчинення умисних вбивств у м. Вознесенськ та Вознесенському районі Миколаївської області пояснили, що ОСОБА_5 під час проведення слідчих дій добровільно підтвердив участь у скоєнні зазначених умисних вбивств та показував обставини скоєння злочинів.
Під час проведення досудового розслідування доказів та особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, станом на сьогодні - не встановлено.
Факт перевищення службових повноважень щодо ОСОБА_5 з боку працівників правоохоронних органів не знайшов свого документального підтвердження та доведені об'єктивні дані про неможливість встановити вказаний факт у майбутньому.
Тому, прокурор звернувся з клопотанням про закриття кримінального провадження, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Що стосується доводів представника потерпілого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 .
В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Клімов та Сливоцький проти України» від 02 березня 2023 року (Заяви № 51100/17 та № 69370/17) в п. 9 зазначено, що «Суд вбачає за неможливе встановити поза розумним сумнівом, що заявники отримали тілесні ушкодження, перебуваючи під контролем працівників міліції, як стверджувалося. Суд вважає, що труднощі у встановленні суті тверджень заявників про жорстоке поводження спричинені непроведенням органами державної влади ефективного розслідування їхніх скарг».
Таким чином Європейський суд з прав людини в справі «Клімов та Сливоцький проти України» не встановив факту отримання ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, перебуваючи під контролем працівників міліції, як стверджувалося.
В Постанові Верховного Суду від 15 лютого 2024 року в справі № 687/1066/22 зазначено, що Суд касаційної інстанції неодноразово зазначав, що в провадженні, де потерпілий вказує на конкретну особу як на таку, що вчинила кримінальне правопорушення щодо нього, орган досудового розслідування за результатами всебічного, повного і неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження має вирішити питання про наявність чи відсутність події кримінального правопорушення, а за її встановлення - про наявність або відсутність ознак кримінального правопорушення в діянні конкретної особи, про достатність доказів для доведення винуватості конкретної особи в суді, про наявність/відсутність підстав до звільнення від кримінальної відповідальності конкретної особи.
З матеріалів кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013160190000018 від 27.02.2013 за ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України вбачається, що наявність події кримінального правопорушення відносно ОСОБА_5 щодо застосування відносно останнього фізичного та психологічного впливу з боку працівників Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області, які в 2004 році під час проведення досудового слідства по кримінальній справі за його обвинуваченням, наносили тілесні ушкодження та вимагали зізнання у вчиненні умисних вбивств - не встановлена.
Вказані ОСОБА_5 можливі факти кримінальних правопорушень мали місце у період часу з 2003 року по 2004 рік, тобто з часу їх можливого вчинення минуло більше 17 років.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою ст. 284 КПК України.
Згідно п. 1-1 ч. 2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті.
27.02.2013 р. до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42013160190000018 внесені відомості про застосування відносно ОСОБА_5 фізичного та психологічного впливу з боку працівників Вознесенського МВ УМВС України в Миколаївській області, які в 2004 році під час проведення досудового слідства по кримінальній справі за його обвинуваченням, наносили тілесні ушкодження та вимагали зізнання у вчиненні умисних вбивств.
Правова кваліфікація кримінальних правопорушеннь передбачених ч. 1 ст. 365 та ч. 2 ст. 365 КК України. Згідно ст.12 КК України вказані кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 365 КК України відносяться до категорії нетяжких злочинів, а передбачені ч. 2 ст. 365 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів та не відносяться до злочинів проти основ національної безпеки України, проти миру та безпеки людства.
Відповідно до ст.49 КК України строк давності притягнення до кримінальної відповідальності складає п'ять років у разі вчинення нетяжкого злочину та десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.
З матеріалів кримінального провадження встановлено, що проведеними слідчими (розшуковими) діями не вдалось встановити особу, яка вчинила вказане кримінальне правопорушення, підозра жодній особі не вручена, не вдалось також встановити і подію кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 3-1 ч. 1 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
Відповідно до ч. 4 ст.284 КПК Українизакриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 3-1 частини першої цієї статті, здійснюється судом за клопотанням прокурора.
Враховуючи, що з моменту вчинення кримінальних правопорушеннь, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України, відомості про які внесені до ЄРДР 27.02.2013 року за №42013160190000018, пройшло більше десяти років, тобто сплили строки давності притягнення до кримінальної відповідальності, особу, яка вчинила дане кримінальне правопорушення не встановлено, суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора та закриття вказаного кримінального провадження.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.284, 314, 369-372 КПК України, суд
Клопотання заступника начальника відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих територіального управління Державного бюро розслідувань Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження через не встановлення особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42013160190000018 від 27.02.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України, задовольнити.
Закрити кримінальне провадження, внесене до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за 42013160190000018 від 27.02.2013 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 365, ч. 2 ст. 365 КК України, у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, на підставі п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Апеляції на ухвалу можуть бути подані до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд протягом семи днів з моменту її проголошення.
Суддя ОСОБА_1