Справа № 519/1577/24
1-кс/519/390/24
22.10.2024 м. Южне
Южний міський суду Одеської області у складі судді ОСОБА_1 , за участі секретаря судових засідань ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ст. 199 КПК України у кримінальному провадженні №12024161200000376 від 28.07.2024, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Тарутино, Одеської області, українця за національністю, громадянин України, з середньою-спеціальною освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України,
Сторони кримінального провадження, які приймали участь у розгляді клопотання:
з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений: ОСОБА_4 у режимі відеоконференції з використанням онлайн сервісу захищеного відео конференц зв'язку ДУ «Одеський слідчий ізолятор»,
Захисник: ОСОБА_5
Стислий зміст клопотання та встановлені обставини.
1.До Южного міського суду Одеської області від прокурора надійшло клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у порядку ст. 199 КПК України у кримінальному провадженні №12024161200000376 від 28.07.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України.
2.Слідством встановлено, що 26.07.2024 у період часу з 20 год. 32 хв. по 20 год. 40 хв. ОСОБА_4 перебував біля магазину «БАКАЛІЯ», який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , де до нього підійшов раніше не знайомий ОСОБА_6 та розпочав з останнім бесіду, яка в подальшому переросла у конфлікт на грунті раптово виниклих неприязливих відносин
3.Так, перебуваючи біля магазину «БАКАЛІЯ» під час сварки, яка раптово виникла на грунті особистих неприяних відносин між ОСОБА_4 та малознайомим ОСОБА_6 наніс останньому удар кулаком своєю правою рукою в область облича, не передбачаючи можливості настання наслідків, а саме смерті іншої особи від вчиненого ним діяння, хоча при цьому ОСОБА_4 повинен був і міг її передбачити, діючи з більшою обачністю, в результаті чого ОСОБА_6 впав з висоти власного зросту на асфальтоване покриття, в результаті чого ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді перелому кісток склепіння та основи черепа (правих, тім'яної, скроневої та великого крила клиновидної кістки), крововиливів під оболонки (між твердою мозковою оболонкою та кістками черепа- епідуральною, та між твердою і м'якою мозковими оболонками - субдуральною) головного мозку, крововиливів у корі зовнішньої поверхні правої скроневої частки та нижньої поверхні лівої скроневої частки, внутрішньошлуночкового крововилива, щілиноподібних крововиливів у стовбур (Варолієв мост) головного мозку, які відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Безпосередньою причиною смерті, з'явився набряк та сдавлення головного мозку епідуральною геметомою, та в даному випадку 27.07.2024 призвели до смерті ОСОБА_6 .
4.28 липня 2024 року о 12:10 годині за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.121 КК України, в порядку ст. 208 КПК України затримано ОСОБА_4 .
5.29 липня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 121 КК України
6.Ухвалою слідчого судді Южного міського суду Одеської області від 30.07.2024 ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою до 25.09.2024.
7.Ухвалою слідчого судді Комінтернівського районного суду Одеської області від 24.09.2024 продовжено запобіжний захід до 23.10.2024.
8.18 жовтня 2024 року відносно ОСОБА_4 складено та вручено обвинувальний акт у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України. Тобто, дії обвинуваченого перекваліфіковано з ч. 2 ст. 121 КК України в ч. 1 ст. 119 КК України.
9.Обвинувальний акт направлено до Комінтернівського районного суду Одеської області для розгляду. На день розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підготовче судове засідання за зазначеним кримінальним правопорушенням не проведено.
10.22.10.2024 до суду надійшло клопотання захисника про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт. З урахуванням думки сторін Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 22.10.2024 клопотання прокурора та захисника об'єднані в одне провадження (справа № 519/1578/24).
Позиція учасників судового процесу.
11.У судовому засіданні прокурор просив клопотання задовольнити, оскільки наявні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які продовжують існувати і в необхідності продовження застосування запобіжного заходу покладається необхідність запобігання подальшим спробам: переховуватися від суду, оскільки розуміє тяжкість злочину, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки обвинувачений не має міцних соціальних зв'язків та законних джерел та доходів для існування, а тому, на думку прокурора інші (менш суворі) запобіжні заходи не забезпечать виконання останнім процесуальних обов'язків, передбачених чинним КПК України і його належної поведінки.
12.Обвинувачений та його захисник у судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, натомість захисник просив обрати запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме у виді домашнього арешту. В обґрунтування захисник зазначила, що станом на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024161200000376 від 28.07.2024 року закінчене і кримінальне провадження скероване до суду; згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 119 КК України є нетяжким злочином і санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років; обвинувачений ОСОБА_4 має постійне місце проживання, позитивно характеризується за місцем роботи, раніше не судимий та кримінальної відповідальності не притягувався, а також визнає провину; обвинувачений ОСОБА_4 потребує належного постійного профілактичного огляду та нагляду лікаря, зазнав операційного втручання, пов'язаного з виданням пахової грижі; жодний ризик, передбачений ст. 177 КПК України прокурором не доведений; обвинуваченому ОСОБА_4 немає сенсу переховуватись від органів слідства, обвинувачений розуміє, що при переховуванні він сам собі нашкодить, що може в подальшому призвести до отримання санкції у вигляді позбавлення волі.
Мотивувальна частина, застосовані судом правові норми.
13.Суд вважає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
14.Відповідно до вимог пунктів 1, 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою законом процедурою, а ризик переховування від правосуддя не може оцінюватись виключно на підставі суворості можливого судового рішення.
15.Обираючи відносно обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею було враховано наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
16.Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції заарештована особа має право на перегляд матеріально-правових і процесуальних умов затримання, а, рішення суду про продовження строку тримання під вартою, не може базуватись на первісних підставах, що слугували для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання заявника під вартою; і суд має з'ясувати можливість застосування до заявника будь-яких альтернативних запобіжних заходів замість тримання під вартою (рішення ЄСПЛ у справі "Третьяков проти України").
17.У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
18.Суд враховує, що метою застосування запобіжного заходу є не карна функція, а забезпечувальна, тобто до обвинуваченого має бути застосований такий вид запобіжного заходу, який би в повній мірі забезпечив запобіганню ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також відповідав засадам гарантування основоположних прав людини на свободу та особисту недоторканність.
19.Згідно ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення за ч. 1 ст. 119 КК України є нетяжким злочином і санкція якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років.
20.Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосовано, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється чи обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до п'яти років, - виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.
21.При розгляді клопотання не було встановлено наявності фактів переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування чи суду або фактів повідомлення обвинуваченому про підозру у вчиненні іншого злочину для застосування положення п. 3 ч. 2 ст. 183 КПК України для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою та відповідно і залишення обвинуваченого ОСОБА_4 в умовах ДУ «Одеський слідчий ізолятор».
22.Як вбачається з матеріалів справи, обвинувачений раніше не судимий, вину у вчиненому правопорушенні визнає, має постійне місце проживання.
23.З урахуванням викладеного суд вважає, що продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не буде відповідати вимогам ч. 2 ст. 183 КПК України.
24.Крім того, у суду відсутні підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України, зокрема, прибувати за кожною вимогою до суду, та їх належну поведінку. Однак, залишається достатньо підстав вважати, що обвинувачений у разі зміни запобіжного заходу, зможе вплинути на свідків, чи ухилитись від суду.
25.За таких обставин, суд, що з урахуванням, перекваліфікації інкримінованої ОСОБА_4 підозри з ч. 2 ст. 121 КК України на ч.1 ст. 119 КК України, ризику переховування від суду та перешкоджання судовому розгляду, у тому числі й впливу на свідків, доходить до висновку про наявність підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченому із триманням під вартою на інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою - домашній арешт.
26.Частиною 1 та 2 ст. 181 КПК України визначено, що домашній арешт полягає в забороні обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Тому, обвинуваченому, слід змінити запобіжний захід із тримання під вартою на запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на нього обов'язків: прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання, утримуватися від будь-якого спілкування з свідками.
27.Виходячи з положень ст.ст.176, 178, 331 КПК України, ст.ст.5,6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи матеріали кримінального провадження, особу обвинуваченому, суд вважає за необхідне змінити раніше обраний у відношенні обвинуваченого запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби з 21:00 год. по 06:00 год. строком до 21 грудня 2024 року.
28.Керуючись ст. ст. 181, 201, 202, 203, 372, 395 КПК України,
1.У задоволенні клопотання прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024161200000376 від 28.07.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, відмовити.
2.Клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт у кримінальному провадженні №12024161200000376 від 28.07.2024 відносно ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 119 КК України, задовольнити частково.
3.Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, з обмеженням права покидати без дозволу слідчого, який здійснює досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, прокурора чи суду місце постійного проживання: АДРЕСА_2 , в нічний час доби з 21:00 год. по 06:00 год.
4.Звільнити ОСОБА_4 з-під варти в порядку передбаченому ст.202 КПК України.
5.Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 наступні обов'язки:
1.Прибувати до слідчого, прокурора, суду за першим викликом;
2.Утриматись від спілкування з свідками у кримінальному провадженні, з приводу обставин даного провадження;
3.Здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) та/або інші документи, що дають право на виїзд з України, у разі наявності таких;
4.Повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання.
6.Встановити строк дії ухвали суду до 21 грудня 2024 року. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
7.Роз'яснити обвинуваченому, що відповідно до частини 5 статті 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього обов'язків. Порушення умов домашнього арешту має наслідком застосування більш суворішого запобіжного заходу.
8.Ухвалу про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби, передати для виконання органу Національної поліції за місцем проживання обвинуваченого для вчинення дій, передбачених ч.4 ст.181 КПК України.
9.Контроль за виконанням цієї ухвали покласти на прокурора Доброславської окружної прокуратури ОСОБА_3 .
10.Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення.
11.Повний текст ухвали виготовлено 23 жовтня 2024 року.
Слідчий суддя Южного міського суду
Одеської області ОСОБА_1