Справа № 181/1453/24
Провадження № 1-кп/188/383/2024
23 жовтня 2024 року Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора в режимі відеоконференції: ОСОБА_3
потерпілого: ОСОБА_4
обвинувачених: ОСОБА_5 , ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № 12024041480000162 від 15.07.2024 року відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України,-
В провадженні Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області знаходиться кримінальне провадження відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , обвинувачених у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 Кримінального кодексу України.
У відкритому судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що ризики, які існували під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, на даний час не зникли.
Потерпілий підтримав клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_5 не заперечує проти задоволення клопотання.
Обвинувачений ОСОБА_6 також не заперечував проти задоволення клопотання прокурора.
Згідно ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до п. 3 ст. 5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.
Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини доцільність продовження строку тримання під вартою ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи зменшуються ризики, які стали підставою для взяття особи під варту на початковій стадії розслідування. Кожне наступне продовження строку тримання під вартою має містити детальне обґрунтування ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстава для втручання в право особи на свободу. Наявність підстав для тримання особи під вартою та доцільність подовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано за наявності того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважають над принципом поваги до особистої свободи.
Вирішуючи питання про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим, та таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Частина 2 ст. 177 КПК України зазначає, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Продовжуючи обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме: запобігання спробам обвинуваченого переховуватися від суду, чим перешкоджати здійсненню провадження у справі, незаконно впливати на свідків та потерпілого в цьому ж кримінальному провадженні, а також ризик вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання щодо продовження запобіжного заходу суд оцінює в сукупності всі обставини та бере до уваги, перш за все, вагомість наявних доказів про вчинення обвинуваченим ОСОБА_5 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що йому загрожує, у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується.
Обвинувачений ОСОБА_5 може вчинити інше (аналогічне) кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачується, що також підтверджується репутацією самого обвинуваченого, який раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за злочини проти власності, що свідчить про небажання його ставати на шлях виправлення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на термін, який не може перевищувати 60 (шістдесят) днів, оскільки будь-який інший запобіжний захід не може забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182, 199, 331, 369, 372 КПК України, суд,-
Продовжити запобіжний захід ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню № 12024041480000162 від 15.07.2024 року строком на 60 (шістдесят) діб з 14:15 години 23 жовтня 2024 року до 14:15 години 21 грудня 2024 року включно.
Контроль за виконанням даної ухвали покласти на начальника гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Копію ухвали направити прокурору Луганської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони та начальнику гауптвахти ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Петропавлівський районний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1