Справа № 185/6868/24
Провадження № 2/185/3761/24
17 жовтня 2024 року Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Юдіної С.Г., за участю секретаря Мінарської О.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Павлограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 у якій просила суд збільшити розмір аліментів, які стягуються з відповідача на її користь, визначивши розмір аліментів у розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
Позовна заява мотивована тим, що з відповідачем перебувала у зареєстрованому шлюбі від шлюбу мають дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Крім того у відповідача є інша дитина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . У зв'язку з наявністю двох дітей рішенням Павлоградського міськрайонного суду від 16 листопада 2010 року розмір аліментів, що стягується з відповідача на кожну дитину визначено у розмірі 1/6 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня набрання рішення суду законної сили і до повноліття кожного з дітей. На дату подання позову ОСОБА_4 виповнився 21 рік, отже обов'язок відповідача сплачувати на його утримання аліменти відсутній. З метою забезпечення її дитині належного рівня життя, необхідного для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку просила позов задовольнити.
У судове засідання позивачка не з'явилася, надала суду письмову заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги визнав.
На підставіч. 2 ст. 247 ЦПК України ухвалити фіксування судового засідання технічними засобами не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню на таких підставах.
Так судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що сторони є батьками неповнолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 .
Дитина проживає з позивачкою та перебуває на її утриманні.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі № 2-7741-2010 від 16 листопада 2010 року встановлено, що відповідач є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Вказаним рішенням суду з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_5 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до його повноліття.
Крім того, стягнуто з ОСОБА_2 аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/6 частини зі всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили і до його повноліття.
На даний час ОСОБА_4 є повнолітнім.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
За змістом ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина (ч. 3 ст. 181 СК України).
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 182 Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.
Враховуючи зміст ст. 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним.
08 липня 2017 року набрав чинності Закон України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів» за № 102 від 08 червня 2017 року, яким внесено зміни до ч. 2 ст.182 СК України, відповідно до якого розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Відповідно до вищезазначеного мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Виходячи з вищенаведеного та враховуючи обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття, зважаючи, що відповідач інших утриманців не має, суд приходить до висновку законності та обґрунтованості позовних вимог про збільшення розміру аліментів, які стягуються на утримання неповнолітнього сина - з 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до 1/4 частку від заробітку (доходу) щомісячно, оскільки саме такий розмір аліментів відповідає вимогам розумності та справедливості. Суд приходить до висновку про збільшення розміру аліментів починаючи з дня набрання рішенням суду законної сили.
Щодо позовних вимог про стягнення аліментів, починаючи з дня звернення до суду суд зазначає, що згідно з п. 23 Постанови Пленуму ВСУ від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», у випадку зміни розміру аліментів у новому розмірі аліменти сплачуються з дня набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в розмірі 1 211, 20 грн.
Керуючись ст. ст. 192 СК України, ст. ст. 4, 95, 263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про збільшення розміру аліментів на неповнолітню дитину - задовольнити частково.
Збільшити розмір аліментів, які стягуються зі ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , на утримання неповнолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 16 листопада 2010 року, з 1/6 частки від заробітку (доходу) відповідача, щомісячно, до 1/4 частки від заробітку (доходу) ОСОБА_2 , щомісячно, але не менше ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання судовим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття.
В іншій частині відмовити.
Стягнути зі ОСОБА_3 на користь держави судовий збір 1 211 (одна тисяча двісті) грн. 20 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження відповідно та в порядку і строки, визначені ст. 354 ЦПК України.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Рішення знаходиться в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса реєстрації : АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації : АДРЕСА_2 .
Суддя С. Г. Юдіна