Справа № 185/11198/24
Провадження № 2-о/185/411/24
23 жовтня 2024 року м.Павлоград
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Перекопського М.М.,
з участю секретаря судових засідань Іжболдіної І.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про продовження обмежувального припису, -
встановив:
21 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить суд продовжити обмежувальний припис ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що запроваджений рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.04.2024 року по справі №185/3726/24 на строк 6 (шість) місяців, після закінчення строку, встановленого рішенням суду з заборонами щодо: перебування в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; перебування в місці проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; наближення на 50 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; наближення на 50 м до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактування з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; обмеження спілкування з постраждалими дітьми, а саме: ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Заява обґрунтована тим, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.04.2024 року по справі №185/3726/24 було задоволено заяву ОСОБА_1 та видано обмежувальний припис ОСОБА_3 . Проте, ОСОБА_3 нехтує даним заходом, продовжуючи вчиняти домашнє насильство та порушує обмежувальний припис. Заявниця неодноразово зверталася за захистом до правоохоронних органів та внаслідок порушення ОСОБА_3 обмежувального припису, відносно останнього заведено кримінальні провадження. Оскільки домашнє насильство не припиняється протягом тривалого часу, заявниця звернулась із даною заявою.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився, не повідомив суд про причини неявки, був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду.
Відповідно до ст. 350-7 ЦПК України за заявою осіб, визначених статтею 350-2 цього Кодексу, обмежувальний припис може бути продовжений судом на строк не більше шести місяців після закінчення строку, встановленого рішенням суду згідно з частиною другою статті 350-6 цього Кодексу.
Судом встановлено, що рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 22.04.2024 року по справі №185/3726/24 ухвалено: Видати обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього наступні обов'язки: - заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувати в місці проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; - заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наближатися на 50 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ; - заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наближатися на 50 м до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ; - заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; - заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб; - заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спілкування з постраждалими дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 . Встановити строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців з дня ухвалення рішення суду.
Відповідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення ОСОБА_3 10.09.2024 порушив обмежувальний припис, а саме через телефонний зв'язок погрожував фізичною розправою заявниці.
Окрім цього, згідно інформації Павлоградського районного відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області, відносно ОСОБА_3 за фактом порушення обмежувального припису виданого Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області 22.04.2024 року перебувають матеріали кримінального провадження, які внесені до ЄРДР № 12024046370000392 від 13.09.2024 року, № 12024046370000430 від 10.10.2024 року, № 12024046370000431 від 10.10.2024 року, № 12024046370000432 від 10.10.2024 року за ст. 390-1 КК України.
Судом досліджено надані заявницею аудіо та відеозаписи, після прослуховування яких вбачаються погрози зі сторони кривдника в адресу заявниці.
Постановами Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 02.05.2024 року у справі 185/3459/24, від 17.06.2024 року у справі 185/3828/24, від 17.06.2024 року у справі 185/3829/24, від 17.06.2024 року у справі 185/3830/24, від 26.06.2024 року у справі 185/4143/24 ОСОБА_3 визнаний винним у вчиненні правопорушень за ч.2 ст.173-2 КУпАП.
Розділом IV глави 13 Цивільного процесуального кодексу України визначено порядок розгляду судом справ про видачу і продовження обмежувального припису.
Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Враховуючи положення Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», обмежувальний припис за своєю суттю не є заходом покарання особи (на відміну від норм, закріплених у КУпАП та КК України), а є тимчасовим заходом, виконуючим захисну та запобіжну функцію і направленим на попередження вчинення насильства та забезпечення першочергової безпеки осіб, з огляду на наявність ризиків, передбачених вищезазначеним законом, до вирішення питання про кваліфікацію дій кривдника та прийняття стосовно нього рішення у відповідних адміністративних або кримінальних провадженнях.
Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено перелік осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, серед яких - подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти).
Згідно ч. 2, 3, 4 ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього певних обов'язків.
Рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків (оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи).
Обмежувальний припис видається на строк від одного до шести місяців.
Суд, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, дійшов висновку, що заява підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до частини першої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Основним нормативно-правовим актом, яким регулюються спірні правовідносини, є Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», який визначає організаційно-правові засади запобігання та протидії домашньому насильству, основні напрями реалізації державної політики у сфері запобігання та протидії домашньому насильству, спрямовані на захист прав та інтересів осіб, які постраждали від такого насильства. Згідно з пунктами 3, 4, 14 та 17 ч.1. ст. 1 Закону домашнє насильство - це діяння фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Фізичне насильство - це форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.
До переліку осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству незалежно від факту спільного проживання, входять, в тому числі -колишнє подружжя, батьки (мати, батько) і дитина (діти) (ч.2 ст.3 Закону).
Відповідно до п. 2 ч.1ст. 24 цього Закону до спеціальних заходів щодо протидії домашньому насильству належить обмежувальний припис стосовно кривдника.
За п. 7 ч.1 ст. 1 Закону обмежувальний припис стосовно кривдника - це встановлений у судовому порядку захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов'язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.
Згідно з ч.3ст. 26 цього Закону рішення про видачу обмежувального припису або про відмову у видачі обмежувального припису приймається на підставі оцінки ризиків.
У п.9 ч.1 ст.1 Закону оцінка ризиків - це оцінювання вірогідності продовження чи повторного вчинення домашнього насильства, настання тяжких або особливо тяжких наслідків його вчинення, а також смерті постраждалої особи.
Згідно з п. 3 ч.1ст.350-4 ЦПК України у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності).
Відповідно до ч.1 ст. 350-6 ЦПК України, розглянувши заяву про видачу обмежувального припису, суд ухвалює рішення про задоволення заяви або про відмову в її задоволенні.
З урахуванням змісту вищевказаних норм, видача обмежувального припису є заходом впливу на кривдника, який може вживатися лише в інтересах постраждалих осіб та у разі настання певних обставин та наявності ризиків.
Під час вирішення питання про наявність підстав для видачі обмежувального припису суди мають встановлювати, яким формам домашнього насильства піддавався заявник, та оцінювати ризики продовження у майбутньому домашнього насильства у будь-якому його прояві.
Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За змістом ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу.
Положеннями ст. 26 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» передбачено, що обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків, зокрема: заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Аналіз матеріалів справи призводить до висновку про наявність та існування тих же ризиків, які існували й на момент видачі обмежувального припису.
Наявність кримінального провадження у зв'язку з вчиненням домашнього насильства не є перешкодою та не позбавляє права потерпілу особу звернутись до суду в порядку цивільного судочинства із заявою про видачу обмежувального припису ( Постанова ВС від 23 червня 2022 року у справі № 646/2950/20).
Життя та здоров'я, недоторканність і безпека заявника та дітей , як найвища соціальна цінність переважають над правом заінтересованої особи на її житло, а тому допускається його обмеження, оскільки втручання держави у це право через механізм обмежувального припису є виправданим, якщо суд встановив підстави для застосування цього обмежувального припису (постанови Верховного Суду від 22 лютого 2023 року у справі № 531/352/22 ; від 28 квітня 2020 року, справа № 754/11171/19, від 27 квітня 2023 року у справі № 369/365/22);
Наявність тривалого конфлікту між сторонами, небажання його врегулювання, неодноразове застосування психологічного насильства та вірогідність його продовження приводить суд до висновку, що кривдник не усвідомлює серйозності негативних наслідків своїх дій, продовжує агресивні дії по відношенню до заявника, не бажає змінювати свою поведінку, а тому існує ризик продовження кривдником таких дій, а отже і необхідність застосування обмежувального припису;
За змістом поданої заяви заявниця посилається на те, що її життя перебуває під постійною загрозою, порушення обмежувального припису ОСОБА_3 є доказом несправності поведінки кривдника по відношенню до заявниці, тому продовження обмежувального припису необхідне для уникання тяжких наслідків для життя та здоров'я заявниці, а отже заява про продовження обмежувального припису підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 4,19,95,263,264,265,350-1,350-8,354, 355,430 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про продовження обмежувального припису - задовольнити.
Продовжити обмежувальний припис стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , і встановити наступні заходи тимчасового обмеження прав та покласти на нього наступні обов'язки:
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувати в місці проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , перебувати в місці проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наближатися на 50 м до місця проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 ;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , наближатися на 50 м до місця проживання ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 ;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , особисто і через третіх осіб розшукувати ОСОБА_1 , якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому ОСОБА_3 , переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ведення листування, телефонних переговорів з ОСОБА_1 або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб;
- заборонити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , спілкування з постраждалими дітьми ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Встановити строк дії обмежувального припису 6 (шість) місяців з дня ухвалення рішення суду.
Рішення суду про видачу обмежувального припису підлягає негайному виконанню, а його оскарження не зупиняє його виконання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду.
Учасники справи:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ,місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .
Суддя М. М. Перекопський