Єдиний унікальний номер 205/12244/24
1-кп/205/1060/24
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська
Провадження № 1-кп/205/1060/24 Справа № 205/12244/24
23 жовтня 2024 року м. Дніпро
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі головуючого судді ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12024041650001488 від 24.08.2024 стосовно
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Калуш, Івано-Франківської області, громадянин України, який має середню освіту, не одружений, утриманців не має, військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 , зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий: 05.05.2021 Калуським міськрайонним судом Івано-Франківської області за ч. 2, 3 ст. 185, ч. 1 ст. 357, ч. 1 ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки. Звільнився 20.04.2023 умовно-достроково на невідбутий строк 10 місяців 20 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 Кримінального кодексу України (далі КК),
за участю:
прокурора ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
обвинуваченого ОСОБА_3
В провадженні Ленінського районного суду м. Дніпропетровська перебуває вищевказане кримінальне провадження.
Прокурор, в порядку ст. 315 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК), заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання обвинуваченому ОСОБА_3 , яке мотивував наявністю ризиків, передбачених п. 1 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК, запобігти яким можливо лише шляхом застосування до обвинувачених виключного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Захисник ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила застосувати до обвинуваченого більш м'який запобіжний захід.
Обвинувачений ОСОБА_3 залишив вирішення цього питання на розсуд суду.
Суд, заслухавши заявлене клопотання, вислухавши думку учасників судового засіданні, дослідивши їх доводи та обґрунтування доходить наступних висновків.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать зокрема про наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних засобів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно зі ст. 370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали провадження суд доходить висновку, що обґрунтування, викладені у клопотанні прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу знайшли своє часткове підтвердження під час розгляду справи, з огляду на таке.
Так, суд бере до уваги, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні умисного кримінального правопорушення, проти власності та життя і здоров'я особи, яке, відповідно до ст. 12 КК, належать до категорії тяжких злочинів, за які Законом України про кримінальну відповідальність передбачено покарання виключно у виді позбавлення волі строком до 10 років, а тому розуміючи можливе застосування такого суворого покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, обвинувачений ОСОБА_3 може перейти на нелегальне становище та переховуватися від суду.
При цьому, зазначений ризик об'єктивно збільшується з урахуванням ведення в Україні військового стану через агресію російської федерації проти України, яка суттєво обмежує можливості виконання органами влади своїх повноважень на певних територіях та якісно погіршує криміногенну обстановку, зокрема ускладнює належний виклик таких осіб, а також контроль за виконанням запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту.
Погоджується суд й з доводами клопотання прокурора щодо наявності ризику того, що обвинувачений ОСОБА_3 може вчинити нове кримінальне правопорушення, оскільки останній раніше судимий за вчинення аналогічних злочинів, відбував реальне покарання в місцях позбавлення волі, що вказує на його схильність до протиправної поведінки та, як наслідок, про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК.
В той же час, суд не може погодитись з доводами клопотання прокурора про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК, оскільки жодних доказів впливу на потерпілих чи свідків у даному кримінальному провадженні прокурором не надано.
Відповідно до ст. 178 КПК, суд враховує, що обвинувачений ОСОБА_3 раніше судимий, не працевлаштований, має постійне місце мешкання та реєстрації.
Отже, приймаючи рішення про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 строку тримання під вартою, суд повно та об'єктивно дослідив усі обставини, з якими закон пов'язує можливість продовження такого виключного запобіжного заходу, враховує ступінь тяжкості інкримінованих обвинуваченому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК і вважає, що саме такий запобіжний захід зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та запобігти встановленим ризикам.
Підстав для визначення розміру застави, як альтернативного запобіжного заходу судом не встановлено.
Керуючись ст. ст. 183, 199, 315, 372 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_4 задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб, тобто до 21 грудня 2024 року включно.
Ухвала суду в частині продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Суддя: ОСОБА_1