Справа № 204/16633/23
Провадження № 1-кп/204/633/24
22 жовтня 2024 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції з зали суду в м. Дніпро кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041680001345 від 02.12.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, з середньою освітою, не працюючого, не одруженого, на утриманні нікого не маючого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, останній раз: 01.12.2022 Красчногвардійським районним судом м. Дніпропетровська за ч. 1 ст. 190 КК України до 200 годин громадських робіт,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,
22 грудня 2023 року від Західної окружної прокуратури міста Дніпра надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що він достовірно знаючи про те, що на всій території України введено воєнний стан, 30.11.2023 року близько 14:00, перебувавши в автомобілі «Mazda», модель 626 2.0, номер кузова НОМЕР_1 , синього кольору, 1989 року випуску, номерний знак НОМЕР_2 , на підставі добровільної згоди потерпілого ОСОБА_6 , який знаходився за адресою: АДРЕСА_2 , де у ОСОБА_5 виник раптовий умисел на вчинення крадіжки автомобільного акумулятора AGM Silver Premium 600 A (EN) 60AH 12V, сірого кольору.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненого в умовах воєнного стану, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, перебуваючи за вказаною вище адресою у вказаний вище час, ОСОБА_5 , впевнившись що за його діями ніхто не спостерігає, скориставшись тим, що потерпілого не було поруч, відкрив капот автомобіля та витягнув з моторного відсіку акумулятор AGM Silver Premium 600 A (EN) 60AH 12V, сірого кольору, вартість якого згідно судової транспортно-товарознавчої експертизи №5312 від 13.12.2023 року складає 1677 грн. 54 коп.
У подальшому, ОСОБА_5 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись вказаним майном на власний розсуд, чим спричинив потерпілому майнову шкоду у сумі 1677 грн. 54 коп.
Умисні дії ОСОБА_5 кваліфіковані, як кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.
Прокурор у судовому засіданні подала суду клопотання про закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_5 , у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Захисник обвинуваченого, обвинувачений, просили суд закрити кримінальне провадження.
Потерпілий у дане судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст.2 КК України підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
09.08.2024 набрав чинності Закон України № 3886-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» (далі - Закон №3886-ІХ).
Відповідно до Закону №3886-ІХ, стаття 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення була викладена у новій редакції, внаслідок чого, дрібним викраденням чужого майна вважається крадіжка, шахрайство, привласнення чи розтрата, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення становить до двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Порівняно з попередньою редакцією цієї статті зазначені зміни передбачають, зокрема, збільшення мінімального порогу відмежування адміністративної та кримінальної відповідальності за вчинення крадіжки, шахрайства, привласнення або розтрати з 0,2 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, кількісна зміна розміру дрібного викрадення з 0,2 до 2 НМ безпосередньо вплинула на суть таких кримінально караних діянь, як крадіжка, шахрайство, привласнення та розтрата, адже в тексті кримінального закону цей розмір прямо не визначено і він указаний законодавцем у ст. 51 КУпАП.
Кримінальна відповідальність за відповідною частиною ст. 185 КК України настає під час вчинення таємного викрадення чужого майна (крадіжка) у тому разі, якщо крадіжка майна не є дрібною.
Отже діяння, вчинені як таємне викрадення чужого майна, якщо вартість цього майна не перевищує 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент їх вчинення, є дрібною крадіжкою і не є кримінально караними, що виключає кримінальну відповідальність, передбачену ст. 185 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 КК України, законодавство України про кримінальну відповідальність становить КК України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права.
Згідно з ч. 6 ст. 3 КК України зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 КК України кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.
Відповідно до ст. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Отже внесення змін до законодавства України про адміністративну відповідальність безпосередньо впливає на закон України про кримінальну відповідальність, оскільки ці зміни визначають розмежування між діями, які необхідно кваліфікувати як дрібну крадіжку, наслідком чого є притягнення особи до адміністративної відповідальності, і таємне викрадення чужого майна (крадіжка), за що передбачена кримінальна відповідальність.
Неоподатковуваний мінімум доходів громадян - грошова сума розміром у 17 гривень, встановлена пунктом 5 підрозділу 1 розділу XX ПК України, яка застосовується при посиланнях на неоподаткований мінімум доходів громадян в законах або інших нормативно-правових актах, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV ПК України для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 статті 169 ПК України передбачено, що податкова соціальна пільга дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), установленого законом на 1 січня звітного податкового року, для будь-якого платника податку.
У даному кримінальному провадженні ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення 30.11.2023 та своїми протиправними діями спричинив ОСОБА_6 матеріальну шкоду на суму 1677, 54 гривень, у зв'язку із чим дії обвинуваченого ОСОБА_5 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинені повторно, в умовах воєнного стану.
З огляду на зміст положень Податкового кодексу України, станом на час вчинення інкримінованого ОСОБА_5 діяння, розмір вартості викраденого майна, з якого настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становив 302,80 гривень (1514 х 0,2 = 302,8).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи на 01.01.2023 становив 2684 гривень, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян становить 1342 гривень, а 2 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (ч. 2 ст. 51 КУпАП) становить 2684 гривень.
За таких обставин з 09.08.2024, тобто з часу набрання чинності Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX, з урахуванням дії ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» щодо визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи на 2023 рік, розмір вартості викраденого майна, з якого в 2023 році настає кримінальна відповідальність за ст. 185 КК України, становить понад 2684 гривень (1342 х 2 = 2684).
Відповідно з 09.08.2024 положення Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX в частині визначення розміру майна, яке є предметом дрібного викрадення чужого майна шляхом крадіжки, шахрайства, привласнення чи розтрати, з огляду на приписи ст. 58 Конституції України, ч. 1 ст. 5 КК України мають зворотну дію в часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання чинності цим Законом.
Приймаючи до уваги те, що відповідно до висновку експерта № 5312 від 13.12.2023 року діями ОСОБА_5 завдано ОСОБА_6 матеріальну шкоду у розмірі 1677, 54 гривень, що є меншою за розмір, з якого відповідно до Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX та положень ПК України настає кримінальна відповідальність, а саме: 2684 гривень, такі діяння ОСОБА_5 не підпадають під кримінально каране діяння, передбачене ст. 185 КК України.
Відповідно до п. 4-1) ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Згідно з ч. 3 ст. 479-2 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1) частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує.
Відповідно до правового висновку Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 07.10.2024 по справі № 278/1566/21, Закон № 3886-IX, яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.
Зміни, внесені Законом № 3886-IX, мають зворотну дію в часі.
У ході з'ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та пп. 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.
Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв'язку з набуттям чинності Законом № 3886-IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.
На підставі викладеного, враховуючи, що внаслідок прийняття Закону № 3886-ІХ втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, у якому обвинувачується ОСОБА_5 , і обвинувачений не заперечує проти закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України, суд вважає клопотання прокурора обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, а кримінальне провадження відносно обвинуваченого ОСОБА_5 за ч.4 ст.185 КК України, підлягає закриттю на підставі п.4-1 ч.1 ст.284 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 126 КПК України суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 118 КПК України процесуальні витрати складаються зокрема, із витрат, пов'язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів.
Процесуальні витрати виникають та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, є матеріальними витратами органів досудового розслідування, прокуратури, суду та інших учасників кримінального провадження.
Кримінальне провадження стосовно ОСОБА_5 на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності закону, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, що є нереабілітуючою підставою.
Нереабілітуючі підстави закриття кримінального провадження означають, що стосовно особи зібрано достатньо доказів для підозри у вчиненні кримінального правопорушення, однак у силу певних обставин кримінальне провадження щодо цієї особи виключається.
Отже, закриття кримінального провадження стосовно ОСОБА_5 з нереабілітуючих підстав і застосування до нього більш м'якої форми закінчення кримінального провадження, не звільняє його від сплати процесуальних витрат, пов'язаних із проведенням судової товарознавчої експертизи, які підлягають стягненню з ОСОБА_5 на користь держави.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 01 лютого 2024 року (справа № 930/497/23, провадження № 51-4798км23).
Питання з речовими доказами суд вирішує у відповідності до вимог ст. 100 КПК України.
Цивільного позову у кримінальному провадженні не заявлено.
Запобіжний захід обвинуваченому не обирався.
На підставі вищевикладеного, керуючись п. 4 ст. 284, ст.ст.314, 372 КПК України, суд,
Кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023041680001345 від 02.12.2023, за обвинуваченням: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 КПК України, у зв'язку з втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.
Запобіжний захід обвинуваченому у даному кримінальному провадженні не обирався.
Речові докази: автомобільний акумулятор AGM Silver Premium 600 (EN) 60 AH 12V, який передано на відповідальне зберігання потерпілому ОСОБА_6 , - залишити в розпорядженні власника; 1 слід пальців рук, який перекопійовано на 1 липку стрічку, який долучено до матеріалів кримінального провадження, - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь державного бюджету витрати на залучення експерта у зв'язку з проведенням судової товарознавчої експертизи № 5312 від 13.12.2023 у розмірі 200 (двісті) грн.
Цивільний позов не заявлено.
Копію ухвали вручити учасникам кримінального провадження.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом семи днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 23.10.2024.
Суддя ОСОБА_1