Справа № 202/8341/24
Провадження № 2-адр/202/6/24
Іменем України
(додаткове)
22 жовтня 2024 року Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - Мачуського О.М.
за участю секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
озглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Дніпро, заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Довгополої Олени Олексіївни про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі № 202/8341/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -
В провадженні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська перебувала адміністративна справа № 202/8341/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
07 жовтня 2024 року, за результатом розгляду даної справи ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 .
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська, надійшла заява представника ОСОБА_1 - адвоката Довгополої О.О. відповідно до якої остання зазначила, що 09.10.2024 року сторона позивача отримала копію рішення суду від 07.10.2024 року. Ознайомившись із текстом рішення, з'ясовано, що під час його ухвалення не було вирішено питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу. Тому, представник позивача просить рахувати перебіг п'ятиденного строку на надання доказів понесених судових витрат, починаючи з 09.10.2024 року та вирішити питання щодо розподілу судових витрат, а саме стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у загальному розмірі 9500,00 гривень. \
В судове засідання учасники не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяв повідомлялись належним чином
Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно з приписами ст. 252 КАС України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Дослідивши заяву представника позивача та матеріали справи № 202/8341/24, суд вважає за необхідне ухвалити додаткове рішення в частині вирішення питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів справи, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 07 жовтня 2024 року, ухваленому за результатом розгляду справи № 202/8341/24 задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Скасовано постанову № 0843 про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 210-1 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 , якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено на останнього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 3400,00 гривень. Закрито справу про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , витрати пов'язані зі сплатою судового збору в розмірі 1211,20 гривень.
Відповідно до ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:
1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;
2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;
3) судом не вирішено питання про судові витрати.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, витрат на професійну правничу допомогу (ст.132 КАС України).
Відповідно до матеріалів справи, при ухваленні рішення суду, не вирішено питання розподілу витрат на правничу допомогу, відповідно до ст. 139 КАС України.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. (ч. 7 ст. 139 КАС України).
Звертаючись 13.10.2024 року із клопотанням про стягнення судових витрат, представник позивача вказує, що копію рішення було отримано 07.10.2024 року, у зв'язку з чим, просить рахувати п'ятиденний строк на подання доказів щодо понесення витрат на правову допомогу саме з цього дня.
Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення..
Враховуючи наведене, суд вважає підставу зазначену у заяві представника позивача поважною та поновлює пропущений процесуальний строк на подання доказів про понесені судові витрати пов'язані із розглядом справи № 202/8341/24.
Статтею 134 КАС України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.
Так, відповідно до вимог вказаної статті, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
22 травня 2024 року між адвокатом Довгополою О.О. та Івановим А.С. укладено договір № 168 про надання правової допомоги (далі - Договір). В додатку 1 до Договору сторонами узгоджено, що розмір адвокатського гонорару за кожну з наданих послуг.
Обсяг виконаних робіт за Договором визначений сторонами в акті приймання-передачі виконаних юридичних послуг до Договору № 168 від 22.05.2024 року, згідно якого сторони підтвердили, що роботи виконані на загальну суму 9500,00 гривень. Винагорода за даним Договором сплачена ОСОБА_1 13.10.2024 року, що підтверджується квитанцією № 168, виданою адвокатом Довгополою О.О.
Відповідно до статей 1, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Відповідно до частини шостої статті 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною сьомою статті 134 КАС України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому, розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Враховуючи те, що предметом спору у цій справі є законність та обґрунтованість постанови про накладення штрафу у розмірі 3400 грн, при цьому сплачені позивачем судові витрати у вигляді судового становлять 1211,20 грн., суд доходить висновку, що вимога позивача про відшкодування йому витрат з правничої допомоги у розмірі 9500,00 грн. не відповідає критерію співмірності та розумності таких витрат. Суд вважає за необхідне зменшити розмір правничої допомоги, що підлягає стягненню з відповідача до 2000 грн., оскільки саме такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуга) та часом, витраченим на їх виконання.
Враховуючи наведене, клопотання представника позивача підлягає частковому задоволеннню, а понесені позивачем витрати на правничу допомогу у розмірі 2000,00 гривень, підлягають відшкодуванню останньому за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.
Керуючись ст. 121, 134, 139, 252 ЦПК України, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Довгополої Олени Олексіївни про ухвалення додаткового рішення по адміністративній справі № 202/8341/24 - задовольнити частково.
Ухвалити по цивільній справі № 202/8341/24 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, додаткове рішення наступного змісту.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 гривень.
Додаткове рішення може бути оскаржено позивачем до Третього апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про його перегляд, апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя О.М. Мачуський