г Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області
Справа № 213/3097/24
Номер провадження 2/213/1445/24
22 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Інгулецький районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі:
головуючого - судді Попова В.В.,
секретар судового засідання - Куропятник І.О.,
розглянувши заочно у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань №14, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу №213/3097/24 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
Встановив:
Короткий зміст позовної заяви.
Сторони з 21 березня 1992 року перебувають у зареєстрованому шлюбі. Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_3 , 2012 року народження. Шлюбні відносини між сторонами припинені, спільно господарство не ведуть, проживають окремо. Причиною припинення шлюбу стало те, що вони втратили почуття кохання та поваги один до одного, різні характери та погляди на життя. Миритись позивач не бажає, подальше збереження сім'ї неможливо і суперечить її інтересам.
Процесуальні дії у справі.
15.07.2024 позовна заява надійшла до суду.
19.07.2024 судом отримана інформація про відсутність відомостей щодо реєстрації чи зняття з реєстрації місця проживання відповідача.
22.07.2024 позовна заява прийнята до розгляду, провадження у справі відкрито. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Інші процесуальні дії у справі судом не здійснювались.
Заяви, клопотання.
В судове засідання сторони не з'явились, позивач одночасно з поданням позовної заяви надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення у справі.
Порядок виклику відповідача до суду, передбачений ст. 128 ЦПК України, дотримано, судові повістки та копія ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви з додатками надсилалися судом за останнім відомим місцем проживання відповідача, але були повернуті до суду. На підставі цього відповідач викликався до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади, однак в судове засідання він повторно не з'явився, про причини неявки не повідомив, правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-яких заяв, клопотань від нього не надходило.
За таких обставин суд вважає можливим ухвалити заочне рішення у справі на підставі наявних у ній доказів, що відповідає положенням ч.4 ст.223 та ст.280 ЦПК України.
Фіксування судового засідання технічними засобами, у відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України, не здійснювалась.
Фактичні обставини, встановлені судом.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 21 березня 1992 року виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, актовий запис №2.
Від шлюбу мають малолітню дитину - сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Шлюбно-сімейні відносини між сторонами припинені.
Подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача.
Майнового спору та спору з приводу місця проживання дитини між сторонами на даний час відсутній..
Зміст спірних правовідносин.
Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з волевиявленням дружини припинити шлюб шляхом його розірвання на підставі рішення суду.
Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України №475/97-ВР від 17 липня 1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Застосовані судом вищенаведені норми права регулюють спірні правовідносини та визначають обсяг суб'єктивних прав та юридичних обов'язків, якими наділені сторони в цих правовідносинах.
Висновок суду.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторони не підтримують, шлюб між ними фактично розпався, сім'я носить формальний характер, рішення позивача про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає її волевиявленню. Отже позов підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат.
На підставі ч.1 ст.141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1 211,20 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.1-23, 76-81, 89, 95, 141, 142, 258-259, 263-265, 280-282, 352, 354 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбузадовольнити повністю.
Розірвати шлюб, укладений 21 березня 1992 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_5 ), зареєстрований виконавчим комітетом Іванівської сільської ради Високопільського району Херсонської області, актовий запис №2.
Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений нею судовий збір у розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку - безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня проголошення судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , адреса проживання як ВПО: АДРЕСА_2 .
Відповідач - ОСОБА_2 , РНОКПП судом не встановлений, відомості щодо реєстрації чи зняття з реєстрації місця проживання відсутні, відоме місце проживання: АДРЕСА_3 .
Дата складення повного судового рішення - 22 жовтня 2024 року.
Головуючий суддя В.В. Попов.