Справа № 212/6798/24
2/212/3100/24
(З А О Ч Н Е)
22 жовтня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, в складі: головуючого - судді Пустовіт О.Г., секретаря судового засідання Голуб О.В., розглянувши в порядку ст. 247 ЦПК України за відсутності учасників справи та без здійснення фіксації судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
В липні 2024 року позивача ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 в якому просить розірвати шлюб між сторонами.
В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 18.12.1999 року сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Від сумісного життя з відповідачем в них народились діти, які на даний час повнолітні. Однак спільне життя не склалося у зв'язку з різними поглядами на сімейне життя, що призвело до припинення сімейно-шлюбних відносин, виникли різні погляди на сумісне життя, зникли взаєморозуміння, повага один до одного. Збереження родини є неможливим, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач не має наміру, тому просить розірвати шлюб з відповідачем.
01 серпня 2024 року суддею Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Позивач в судове засідання не з'явилась, надала до суду заяву, в якому просить суд розглядати справу за її відсутності, позов підтримує у повному обсязі, проти заочного рішення не заперечує.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву до суду не подавав, будь-яких клопотань на адресу суду від нього не надходило.
Вирішуючи питання про проведення розгляду справи в заочному порядку, суд вважає за необхідне зазначити, що інститут заочного провадження призначений впливати на відповідачів, які не вчиняють дій щодо участі у розгляді справи.
Верховний Суд також вказав, що інститут заочного провадження відповідає положенням та спрямований на реалізацію Рекомендації № R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на вдосконалення судової системи. Для досягнення цієї мети необхідно забезпечити доступ сторін до спрощених і більш оперативних форм судочинства та захистити їх від зловживань та затримок, зокрема, надавши суду повноваження здійснювати судочинства більш ефективно.
Враховуючи вказані факти, суд вважає за можливе відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 уклали шлюб 18 грудня 1999 року, що підтверджується свідоцтвом про одруження, виданого Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м Кривого Рогу Дніпропетровської області, зроблено запис 933.
Від шлюбу сторони неповнолітніх дітей не мають.
Із позовної заяви вбачається, що сторони не підтримують сімейно-шлюбні стосунки, мають різні погляди на шлюб, відносини погіршились, спільне проживання та ведення господарства припинено, збереження родини є неможливим, поновлювати сімейно-шлюбні відносини позивач не має наміру.
Задовольняючи позов, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, в той час як сторони не мають наміру зберегти шлюб.
Відповідно до п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України, охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них .
Відповідно до ст.24 Сімейного Кодексу України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування до шлюбу жінки та чоловіка не допускається.
Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 56 Сімейного Кодексу України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 110 Сімейного Кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя.
Статтею 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року передбачено, що чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Аналізуючи та оцінюючи всі вищевикладені обставини у їх сукупності, враховуючи обопільну згоду сторін на розірвання шлюбу, суд прийшов до висновку, що шлюб підлягає розірванню, так як сторони мають різні інтереси та погляди, шлюбні відносини існують лише формально, сімейно-шлюбні стосунки сторін розпались і поновлені бути не можуть.
Згідно до ч. 2 ст. 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Позивачка просить суд змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь позивача судові витрати в сумі 1211,20 коп.
У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення в порядку ч. 4 ст. 268 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 24, 104, 110, 112-114 Сімейного кодексу України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-83, 141, 223, 247, 259, 263, 264, 265 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 18 грудня 1999 року Відділом реєстрації актів громадянського стану виконкому Жовтневої районної ради м Кривого Рогу Дніпропетровської області, зроблено запис 933 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його оголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з моменту проголошення. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідно до ч.6 ст.259 ЦПК України повний текст рішення складено 23 жовтня 2024 року та підписано без проголошення.
Суддя: О. Г. Пустовіт