Справа № 175/13710/24
Провадження № 3/175/6868/24
11 жовтня 2024 року суддя Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області Бойко О.М., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов з ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , продавець,
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 156 Кодексу України про адміністративне правопорушення, -
10.07.2024 року близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , здійснив продаж електронних сигарет з рук в невстановленому місці без марки акцизного податку, своїми діями вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст. 156 КУпАП.
При складенні протоколу про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.156 КУпАП всю продукцію, що підлягає обов'язковому ліцензуванню було опечатано та вилучено згідно протоколу огляду від 10.07.2024 року, а саме вилучено:
-Електронні сигарети «Ельфбар 3000» в кількості 7 шт.;
-Електронні сигарети «Ельфбар 1500» в кількості 2 шт.;
-Електронні сигарети «Ельфбар 2000» в кількості 1 шт.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився.
У судове засідання з'явився представник ОСОБА_2 - адвокат Гусаров В.О., який надав заяву в якій просить суд закрити провадження по справі за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Керуючись ст. 252 КУпАП України, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, а також іншими документами.
В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст. 280 КУпАП при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Як убачається із матеріалів справи, до матеріалів справи не надано відеозаписів або інших належних доказів, що 10.07.2024 року близько 11 год. 00 хв., ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 , здійснив продаж електронних сигарет з рук в невстановленому місці без марки акцизного податку.
Враховуючи той факт, що до суду не надано доказів підтверджуючих, що ОСОБА_1 здійснив роздрібну торгівлю тютюнових виробів без марки акцизного податку та горілки без марок акцизного збору, тому не можна стверджувати про те, що в його діях є склад адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП.
Згідно ч. 1 ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу (ч.2 ст. 251 КУпАП).
При цьому суддя не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, адже діючи таким чином, суддя неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Враховуючи, що протокол про адміністративне правопорушення разом з додатками фактично є формою обвинувачення особи у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідно на нього розповсюджується дія ст.62 Конституції України та ст. 6 Конвенції про захист прав та основних свобод людини.
Статтею 62 Конституції України передбачено принцип презумпції невинуватості, згідно якого обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Керуючись cт. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» № 3477-IV від 23 лютого 2006 року суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) поширює на провадження у справах про адміністративні правопорушення стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, тобто - норми кримінального процесуального законодавства.
У справі «Лучанінова проти України» (рішення від 09.06.2011 року, заява №16347/02) провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 51 КУпАП України стосовно заявниці, яка вчинила дрібну крадіжку на загальну суму 0,42 грн, ЄСПЛ розцінив як кримінальне для цілей застосування Конвенції «з огляду на загальний характер законодавчого положення, яке порушила заявниця, а також профілактичну та каральну мету стягнень, передбачених цим положенням».
Протокол про адміністративне правопорушення є документом, що офіційно засвідчує подію адміністративного правопорушення і відповідно до ст. 251 КУпАП, є одними із джерел доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п.43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey).
Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумнім є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення».
З матеріалів справи вбачається, що вина ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП є недоведеною та суду не наданого достатніх та допустимих доказів вини останнього у здійсненні роздрібної торгівлі електронними сигаретами.
Тому, проаналізувавши та оцінивши дослідженні фактичні обставини справи та надані суду докази, суд приходить до висновку, про відсутність вини ОСОБА_1 в порушенні ним правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Як вбачається з протоколу серії ВАВ №011011 від 10.07.2024 року, вчинення адміністративного правопорушення відбулося 10 липня 2024 року, тобто з дня його вчинення минуло більше трьох місяців.
Відповідно до ч.2 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня вчинення правопорушення.
За правилами п.7 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі закінчення на момент розгляду справи строків, передбачених ст. 38 цього Кодексу.
Виходячи з вимог ч.2 ст.38 КУпАП ОСОБА_1 не може бути підданий адміністративному стягненню, оскільки з часу скоєння вказаних у протоколі дій сплинуло три місяці. Порушення вказане протоколі про адміністративне правопорушення не може бути триваючим, оскільки законом встановлено граничний термін виконання особою відповідальною за здійснення певних дій у певний період часу.
Вивчивши матеріали справи, вважаю, що адміністративна справа підлягає закриттю у відповідності до п.7 ст.247 КУпАП України у зв'язку зі збігом строку притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і неможливістю у зв'язку з цим накладення на нього адміністративного стягнення, оскільки правопорушення не є триваючим, а виявлені порушення законодавства вчинені у липні місяці 2024 року.
Статтею 280 КУпАП встановлено обов'язок суду з'ясовувати при розгляді справи про адміністративне правопорушення, поміж іншого, і чи винна дана особа в його вчиненні. При цьому норм щодо відсутності у суду повноважень на встановлення обставин щодо вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі винесення постанови про закриття провадження за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вказаний Кодекс не містить.
Частиною 1 статті 40-1 КУпАП передбачено, що судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення сплачується особою у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення на цю особу адміністративного стягнення.
З огляду на те, що провадження по справі підлягає закриттю, судовий збір не сплачується.
Керуючись ст. ст. 38, 247, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення передбаченого ч.3 ст.156 КУпАП, у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , закрити в зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 речі вилученні 10.07.2024 року, за протоколом про адміністративне правопорушення ВАВ №011011 від 10.07.2024 року, а саме:
-Електронні сигарети «Ельфбар 3000» в кількості 7 шт.;
-Електронні сигарети «Ельфбар 1500» в кількості 2 шт.;
-Електронні сигарети «Ельфбар 2000» в кількості 1 шт.,
які зберігаються на території ВП №8 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 КУпАП, протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Апеляційна скарга подається до апеляційного суду через місцевий суд.
Суддя О.М. Бойко
Постанова набрала законної сили ____________________20__ року