Справа № 199/8383/24
(4-с/199/32/24)
23.10.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Авраменко А.М., ознайомившись із матеріали скарги заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа - державний нотаріус Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєва Наталія Сергіївна, на постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, -
21 жовтня 2024 року до Амур-Нижньодніпровського суду м. Дніпропетровська надійшли матеріали вищевказаної скарги, ознайомившись із якими, приходжу до наступного висновку на підставі нижчевикладеного.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_1 остання намагається оскаржити до суду постанову державного нотаріуса Четвертої ДДНК Шугаєвої Н.С. про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 17 жовтня 2024 року.
Так, нормою ч.1 ст.19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Частиною 2 ст.19 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.
Окрім того, на підставі норм Розділу VI ЦПК України суд вирішує певний перелік процесуальних питань, пов'язаних з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).
За змістом норм ст.ст.74, 82 Закону України «Про виконавче провадження» від 02 червня 2016 року №1404-VIII, а також Розділу VII ЦПК України (судовий контроль за виконанням судових рішень) суд розглядає скарги сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до ЦПК України.
Наведені абзацом вище норми передбачають єдиний випадок розгляду судом першої інстанції саме такої форми звернення до суду як скарга, однак предметом її розгляду не може бути правомірність дій, бездіяльності чи постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.
Відповідно до ст.50 Закону України «Про нотаріат» нотаріальна дія або відмова у її вчиненні оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії.
Частиною 3 ст.3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Разом з тим, чинний на даний час ЦПК України, на відміну від ЦПК України в редакції 1963 року (втратив чинність 01 вересня 2005 року), не містить норм та положень, аналогічних главі 39 ЦПК України в редакції 1963 року, щодо можливості оскарження нотаріальних дій або відмови в їх вчиненні шляхом подання скарги на нотаріуса до суду.
Натомість, відповідно до наведених вище норм ст.19 ЦПК України, а також актуальної практики Верховного Суду (постанови від 07 липня 2021 року по справі №369/14294/17, від 22 серпня 2022 року по справі №136/2075/19, від 22 серпня 2022 року по справі №136/2075/19, від 20 липня 2022 року по справі №461/2565/20, від 28 вересня 2022 року по справі №520/8593/17, від 18 січня 2023 року по справі №711/3792/21, від 19 квітня 2023 року по справі №357/8270/20, від 24 січня 2024 року по справі №511/1875/21 тощо) оскарження дій нотаріуса та постанов про відмову у вчиненні нотаріальних дій має здійснюватися у позовному провадженні. При цьому суб'єктний склад сторін, третіх осіб за таким позовом (нотаріус не завжди є належним відповідачем), належні та ефективні способи захисту будуть залажати від особливостей предмета та підстав позову, а також осіб, чиїх прав та обов'язків стосується предмет спору.
Згідно ст.10 ч.9 ЦПК України якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Відповідно до ст.186 ч.1 п.1, ч.2 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, про що постановляє ухвалу.
Таким чином, підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що скарга заявника ОСОБА_1 на постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а тому необхідно відмовити у відкритті провадження у цивільній справі за даною скаргою на підставі ст.186 ч.1 п.1 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 10, 19, 186, 187, 258-261, 263, 352-355 ЦПК України, -
У відкритті провадження у цивільній справі за скаргою заявника ОСОБА_1 , заінтересована особа - державний нотаріус Четвертої дніпровської державної нотаріальної контори Шугаєва Наталія Сергіївна, на постанову нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у відповідності до ст.261 ЦПК України.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська або безпосередньо до суду апеляційної інстанції апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. У разі постановлення ухвали без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання ухвали.
Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя А.М. Авраменко