23 жовтня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/990/24
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали заяви, сформованої 18.10.24 через систему "Електронний суд"
кредитора: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Ніко-Тайс",
код ЄДРПОУ 38039872, проспект Академіка Глушкова, буд. 40, офіс 315, м. Київ, 03187,
боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "ГАЗБЕТОН-ДС",
код ЄДРПОУ 37226562, вул. Авіаторів, буд. 19, м. Чернігів, 14029,
про відкриття провадження у справі про банкрутство
До Господарського суду Чернігівської області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія"Ніко-Тайс" про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБЕТОН-ДС" на підставі ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства у зв'язку з неспроможністю останнього виконати грошові зобов'язання перед кредитором.
Розглянувши заяву, судом встановлено, що вона не відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
З 21.10.2019р. набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства.
Відповідно до ч. 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано такими, що втратили чинність: Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Згідно ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч.2 ст.34 Кодексу України з процедур банкрутства до заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються: докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства арбітражний керуючий виконує повноваження за грошову винагороду.
Згідно абз. 1 ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна або ліквідатора визначається в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12 місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
Відповідно до ст. 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" установлено мінімальну заробітну плату з 1 квітня - 8000 грн.
Таким чином, розмір авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією, який підлягає доплаті складає 72 000 грн.
Пунктом 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що стосовно боржника справу про банкрутство (неплатоспроможність) може бути відкрито без здійснення авансування передбаченої цим Кодексом винагороди арбітражному керуючому на депозитний рахунок суду. У такому разі до заяви про відкриття справи про банкрутство (неплатоспроможність) додається копія укладеної заявником угоди з обраним ним арбітражним керуючим про виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство (неплатоспроможність) до її закриття з виплатою на умовах, визначених цією угодою, винагороди в розмірі, що не має перевищувати розмір, встановлений цим Кодексом. Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) відповідно до цього пункту, призначає розпорядником майна або керуючим реструктуризацією арбітражного керуючого, з яким заявником укладено угоду.
Однак, ані доказів авансування винагороди арбітражного керуючого у справі про банкрутство на депозитний рахунок суду заявником, ані доказів укладення угоди, яка відповідає вимогам Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви про усунення недоліків не надано.
Додану до заяви угоду про надання послуг розпорядника майна від 15.10.24, укладену між ініціюючим кредитором та арбітражним керуючим Косякевичем С.О., суд не приймає як належний доказ виконання обов'язку щодо авансування основної винагороди розпоряднику майна та оформлення її встановленим законодавством порядку, з огляду на наступне.
Так, відповідно до п. 1.2. вказаної угоди сторони домовились, що сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі.
Пунктом 2.2. зазначеної угоди визначено, що оплата здійснюється до 10 числа місяця наступного за звітним. Оплата здійснюється по платіжним реквізитам виконавця вказаних у пункті 5 даної угоди.
Угода набуває чинності з моменту її підписання та діє до припинення господарським судом повноважень виконавця, як розпорядника майна, по справі про банкрутство (п.4.1.).
Відповідно до абз. 6 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства сплата основної винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна, ліквідатора, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією, керуючого реалізацією здійснюється за рахунок коштів, авансованих заявником (кредитором або боржником) на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі.
Згідно абз. 7 ч.2 ст.30 Кодексу України з процедур банкрутства, у разі якщо процедура триває після закінчення авансованих заявником коштів, основна винагорода арбітражного керуючого сплачується за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, або коштів фонду, створеного кредиторами для виплати грошової винагороди та відшкодування витрат арбітражного керуючого (у разі його створення).
Із наведеного вбачається, що право вимоги сплати основної винагороди арбітражного керуючого за виконання покладених на нього повноважень є беззастережним, здійснюється за рахунок коштів авансованих заявником (кредитором або боржником) у встановленому КУзПБ розмірі на депозитний рахунок господарського суду, який розглядає справу, до моменту подання заяви про відкриття провадження у справі, або за угодою, укладеною згідно п. 1-6 Розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу України з процедур банкрутства.
За рахунок боржника винагорода арбітражному керуючому сплачується тільки після виявлення та продажу майна боржника в ліквідаційній процедурі за його наявності.
Кодекс України з процедур банкрутства не передбачає покладення цієї винагороди за три місяці на боржника відразу, тим більш, що факт наявності у боржника майна може бути встановлено судом тільки за результатом ліквідаційної процедури.
Зазначеними вище приписами закону чітко визначено, що надання послуг арбітражним керуючим як суб'єктом незалежної професійної діяльності відбувається на платній основі та законом чітко визначено розмір відповідної плати як гарантія держави щодо захисту прав арбітражного керуючого на оплату праці відповідно до ст. 43 Конституції України, а також період виконання арбітражним керуючим повноважень у справі про банкрутство, а саме до її закриття.
Однак, із змісту угоди від 15.10.24 сторонами не погоджено період виконання арбітражним керуючим Косякевичем С.О. повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) боржника, що передбачений п.1-6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства, а положення пункту 1.2. угоди свідчать про погодження сторонами іншого строку виконання таких повноважень арбітражним керуючим Косякевичем С.О. (до моменту подання заяви про відновлення відкриття провадження у справі). Крім того, із вказаного вище пункту 1.2. Угоди вбачається, що сторони погодили авансування грошової винагороди на депозитний рахунок суду, який розглядає справу, одночасно без зазначення, що саме ініціюючий кредитор по справі має здійснити авансування, у свою чергу, зазначивши про авансування грошової винагороди заявником (кредитором або боржником). При цьому, п.2.2. угоди протирічить п.1.2., оскільки передбачає оплату винагороди до 10 числа місяця наступного за звітним по платіжним реквізитам виконанавця вказаних у пункті 5 даної угоди. Крім того, як встановлено судом, визначений пункт 5 в укладеній сторонами угоді взагалі відсутній.
Договір укладений між заявником та арбітражним керуючим стосовно прав та обов'язків осіб (боржника) без його волевиявлення, тоді як у відповідності до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Таким чином, зазначена угода в цій частині не відповідає вимогам законодавства.
Разом з тим, господарський суд зазначає, що наявність запропонованої заявником кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі про банкрутство, не свідчить про її обов'язкове погодження для участі у справі, тому, за умови погодження іншої кандидатури арбітражного керуючого для участі у справі, останній буде позбавлений визначеної приписами ч. 2 ст. 30 Кодексу України з процедур банкрутства основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним відповідних повноважень, яка відсутня.
Відповідно до ч. 3 ст. 37 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд залишає без руху заяву про відкриття провадження у справі з підстав, передбачених статтею 174 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Кодексу.
Згідно з ст. 174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 2, 34, 37 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 164, 174, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, -
1.Заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ГАЗБЕТОН-ДС" (код ЄДРПОУ 37226562) залишити без руху.
2.Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія"Ніко-Тайс" у строк - не пізніше 10 днів з дня вручення зазначеної ухвали усунути недоліки заяви шляхом подання до суду:
- доказів здійснення оплати авансування на депозитний рахунок суду винагороди керуючому реструктуризацією за три місяці виконання повноважень у розмірі 72000 грн, або надання належних та допустимих доказів врегулювання правовідносин щодо оплати послуг арбітражного керуючого відповідно до пункту 1-6 розділу “Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства.
3.Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія"Ніко-Тайс", що в разі не усунення всіх недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із заявою.
4.Копію ухвали надіслати заявнику та представнику до електронних кабінетів останніх.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає оскарженню.
Суддя М.В. Фесюра
Веб адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/
Документи по справі можуть бути направлені на адресу суду: пр-т Миру, 20, м. Чернігів, 14000, та на електронну адресу Господарського суду Чернігівської області: Е-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua; тел. канцелярії (099)420-54-50.
Звернути увагу учасників справи, що відповідно до приписів ч. 5-8 ст.6 та ч. 5,6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, п. 5.6, 5.8, 10, 16, 17, 29, 37 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, учасникам справи (їх представникам), які є користувачами ЄСІТС, судові рішення в паперовій формі не надсилаються і не вручаються. Суд надсилає такі рішення в електронній формі до електронного кабінету таких осіб, і вони вважаються врученими в день отримання повідомлення про доставку копії судового рішення на офіційну електронну адресу учасника справи (його представника), з якого і починається перебіг процесуального строку, встановленого законом або судом. Обмін процесуальними документами в електронній формі між судом та/або особами, що є (повинні бути) користувачами ЄСІТС, мають здійснюватися виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.