29607, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1, e-mail: inbox@km.arbitr.gov.ua, тел.(0382)71-81-84
"22" жовтня 2024 р. Справа № 924/785/24
м. Хмельницький
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Виноградової В.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи
за позовом Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс"
до фізичної особи-підприємця Криваніча Євгена Васильовича
про стягнення 7540,93 грн
встановив: Хмельницьке комунальне підприємство "Спецкомунтранс" звернулось до суду з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Криваніча Євгена Васильовича 7540,93 грн заборгованості за надані послуги з поводження з побутовими відходами за період з 01.02.2023 по 31.07.2024.
Ухвалою суду від 28.08.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі №924/785/24 для її розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В обґрунтування позову позивач посилається на невиконання відповідачем обов'язку з оплати наданих послуг з вивезення побутових відходів згідно з договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 08.02.2023. Як правову підставу позову зазначає положення ст. ст. 16, 526, 530, 610-612, 625, 629 ЦК України, ст. ст. 9, 12 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
У письмових поясненнях від 26.08.2024 та від 21.10.2024 позивач повідомив, про сплату відповідачем 22.08.2024 500 грн., які відповідно до положень п.19 договору про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 08.02.2023 зараховані як часткове погашення боргу.
Відповідач відзиву на позов не надав, хоча був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи. Ухвала суду від 28.08.2024 направлена на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та відомостях Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, і повернута на адресу суду із відміткою відділення поштового зв'язку "адресат відсутній за вказаною адресою", що підтверджується довідкою відділення Укрпошти.
З приводу наведеного судом враховуються положення ч. 6 ст. 242 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст.178 ГПК України.
Розглядом матеріалів справи встановлено:
Відповідно до п. п. 1.1, 2.2 статуту Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", затвердженого рішенням Хмельницької міської ради від 02.05.2024 №24, останнє є комунальним унітарним підприємством, створеним відповідно до рішення Хмельницької міської ради від 24.06.2003 №7 на базі відокремленої частини комунальної власності Хмельницької міської територіальної громади; предметом діяльності підприємства є поводження (збирання, перевезення, сортування, утилізація, захоронення) з твердими побутовими відходами; вивезення великогабаритних побутових відходів; вивезення рідких відходів.
Рішеннями виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08.02.2018 №87 та від 13.04.2023 №328 введено в дію рішення конкурсної комісії про визначення переможцем конкурсу з визначення виконавців послуг з вивезення побутових відходів на території міста Хмельницького ХКП "Спецкомунтранс" строком на 5 років.
08.02.2023 між Хмельницьким комунальним підприємством "Спецкомунтранс" як виконавцем та фізичною особою-підприємцем Криванічем Євгеном Васильовичем як cпоживачем укладено договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №3116 (далі - договір), відповідно до п. 1 якого виконавець зобов'язується згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором, на підставі рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 08.02.2018 №87 "Про введення в дію рішення конкурсної комісії про визначення переможців конкурсу з визначення виконавця послуг з вивезення побутових відходів на території міста Хмельницького" та відповідно до правил благоустрою території Хмельницької міської територіальної громади (рішення Хмельницької міської ради від 17.06.2022 №25), розроблених з урахуванням схеми санітарної очистки міста Хмельницького, що затверджена рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №223 від 28.03.2013, які розміщено на офіційному вебсайті виконавця.
Виконавець надає cпоживачеві послуги з поводження з твердими, великогабаритними, рідкими відходами (п. 2 договору).
Згідно з п. 3 договору послуги з вивезення твердих відходів надаються за контейнерною схемою.
Для вивезення твердих відходів за контейнерною схемою використовуються технічно справний 1 контейнер місткістю 1,10 куб.м, що належить виконавцеві (п. 4 договору).
За умовами п. 11 договору споживач має право на одержання своєчасно та належної якості послуг згідно із законодавством і умовами договору (пп. 1), за умовами п. 12 договору-зобов'язаний оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги, здійснювати оплату за новими тарифами з дня введення їх в дію (пп. 3, пп. 4).
Пунктом 15 договору передбачено, що згідно з рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.05.2021 №498 "Про встановлення Хмельницькому комунальному підприємству "Спецкомунтранс" тарифів на послуги з поводження з побутовими відходами", тариф на послугу з поводження з 1 куб. м відходів становить: 90,89 грн вивезення твердих побутових відходів (для споживачі, які користуються контейнерами на контейнерних майданчиках в місцях загального користування), 34,33 грн захоронення побутових відходів.
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягів надання послуг, визначених відповідно до законодавства (п. 16 договору).
Відповідно до п. 17 договору у разі застосування щомісячної системи оплати послуг споживач здійснює оплату за цим договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Виконавець формує на підставі норм надання послуг рахунок на оплату послуг та надає споживачеві у строк не пізніше ніж за 10 календарних днів до граничного строку внесення плати за послугу. Рахунок надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок може надаватися в електронній формі, зокрема, за допомогою доступу до електронних систем обліку розрахунків споживачів (п. 18 договору).
Відповідно до п. 19 договору за бажанням споживача оплата послуг може здійснюватись шляхом внесення авансових платежів. Під час здійснення оплати споживач зобов'язаний зазначити розрахунковий період за який вона здійснюється, та призначення платежу ( плата виконавцю, сплата пені, штрафів).
У разі коли споживачем не визначено розрахунковий період або за зазначений споживачем період виникла переплата, виконавець має право зарахувати такий платіж ( його частину в розмірі переплати ) в рахунок заборгованості споживача за минулі розрахункові періоди в разі її наявності, а в разі відсутності такої заборгованості-в рахунок майбутніх платежів споживача, починаючи з найближчих до дати здійснення платежу розрахункових періодів.
У п. 25 договору передбачено, що у разі зміни тарифів, норм надання послуг протягом строку дії договору нові тарифи, норми надання послуг з поводження з побутовими відходами застосовуються з моменту їх введення в дію без внесення додаткових змін до договору.
Договір укладається на 1 рік (п. 28 договору).
Згідно з п. 29 договору він вважається таким, що продовжений, якщо за місяць до закінчення строку його дії жодна із сторін не заявила про відмову від договору або його перегляд.
Договір містить підписи сторін та скріплений відтиском печатки позивача.
Позивачем надано в матеріали справи акти приймання-передачі наданих послуг за договором №3116 від 08.02.2024 , а саме від 31.03.2023 за період з 01.01.2023 по 31.03.2023 на суму 3786,65 грн, від 30.06.2024 за період з 01.04.2023 по 30.06.2023 на суму 1419,99 грн, від 30.09.2023 за період з 01.07.2023 по 30.09.2023 на суму 1419,99 грн, від 31.12.2023 за період з 01.10.2023 по 31.12.2023 на суму 1419,99 грн, від 31.03.2024 за період з 01.01.2024 по 31.03.2024 на суму1419,99 грн, від 30.06.2024 за період з 01.04.2024 по 30.06.2024 на суму 1419,99 грн.
Позивачем виставлено відповідачу рахунки за №3116 на оплату послуг по вивезенню побутових відходів, захоронення відходів на полігоні за відповідні місяці: від 28.02.2023 на суму 3313,32 грн та 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.2023, від 31.08.2023, від 30.09.2023, від 31.10.2023, від 30.11.2023, від 12.12.2023, від 01.01.2024, від 29.02.2024, від 31.03.2024, від 30.04.2024, від 31.05.2024, від 30.06.2024, від 31.07.2024 на суми по 473,33 грн, всього на загальну суму 11359,93 гривні.
В рахунках зазначена ціна послуг з вивезення побутових відходів в сумі 90,89 грн, ціна послуг із захоронення відходів в сумі 34,33 гривні.
Згідно з наданим у матеріали справи розрахунком заборгованості позивачем в період з 01.02.2023 по 31.07.2024 надано відповідачу послуги, які залишились несплачені на загальну суму 7540,93 грн.
Відповідно до пояснень позивача та наданого розрахунку заборгованості, платіжної інструкції відповідачем 22.08.2024 здійснено оплату наданих послуг в сумі 500 грн.
Позивачем у матеріали справи надано копії претензій від 09.05.2023 №1781 та від 05.10.2023 №3221, в яких позивач пропонував відповідачу оплатити існуючу за договором від 08.02.2023 заборгованість в сумах 3786,98 грн та 5207,63 грн відповідно.
Також матеріали справи містять рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради, зокрема:
- від 27.05.2021 №498 (з додатками), яким встановлено ХКП "Спецкомунтранс" тарифи на послуги з поводження з побутовими відходами (вивезення твердих побутових відходів для споживачів послуг, які користуються контейнерами на контейнерних майданчиках у місцях загального користування (крім споживачів за індивідуальними договорами у багатоквартирних будинках) 90,89 грн/м.куб.; захоронення побутових відходів для споживачів послуг, крім споживачів за індивідуальними договорами у багатоквартирних будинках, - 34,33 грн/м.куб);
- від 22.07.2021 №723 (з додатком) про затвердження норм надання послуг з вивезення побутових відходів та середню щільність відходів на території Хмельницької міської територіальної громади (для промтоварних магазинів, ларьків, кіосків: розрахункова одиниця - 1 кв.м торгівельної площі, середня на рік норма на розрахункову одиницю - 0,55 м.куб); для закладів швидкого харчування (фаст-фуди, кава, шаурма тощо): розрахункова одиниця - 1 кв.м торгівельної площі, середня на рік норма на розрахункову одиницю - 3,58 м.куб);
- копію заяви Криваніча Є.В. від 28.10.2022, поданої позивачу 01.02.2023, про укладення договору на послуги з вивезення побутових відходів від об'єктів, розташованих по вул. Проскурівській, 81, а саме антикварна кав'ярня - 5 кв.м , антикварна крамниця -50 кв.м і про надання послуг з 01.08.2022.
З огляду на те, що відповідачем не здійснена оплата послуг, наданих за договором про надання послуг з поводження з побутовими відходами від 08.02.2023 №3116 у повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 7540,93 грн заборгованості за період 01.01.2023 по 31.07.2024 .
Аналізуючи подані докази, оцінюючи їх у сукупності, суд до уваги бере таке.
Відповідно до ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
За приписами ст. 175 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.
Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1статті 627 ЦК України).
Статтею 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Як визначено ч. 1 ст. 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
До житлово-комунальних послуг належать, зокрема комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами (ст. 5 вищевказаного Закону).
Станом на момент виникнення спірних правовідносин правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, сортуванням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України регулювались Законом України "Про відходи" ( втратив чинність 09.07.2023).
За визначенням ст. 1 вказаного Закону, побутові відходи - це відходи, що утворюються в процесі життя і діяльності людини в житлових та нежитлових будинках (тверді, великогабаритні, ремонтні, рідкі, крім відходів, пов'язаних з виробничою діяльністю підприємств) і не використовуються за місцем їх накопичення; послуги з поводження з побутовими відходами - послуги з вивезення, перероблення та захоронення побутових відходів, що надаються в населеному пункті згідно з правилами благоустрою території населеного пункту, розробленими з урахуванням схеми санітарного очищення населеного пункту та затвердженими органом місцевого самоврядування.
Суб'єкти господарської діяльності у сфері поводження з відходами укладають договори з юридичною особою, яка в установленому порядку визначена виконавцем послуг на вивезення побутових відходів на певній території, на якій знаходиться об'єкт утворення відходів (ч. 4 ст. 17 Закону України "Про відходи").
Статтею 35-1 Закону України "Про відходи" було встановлено, що поводження з побутовими відходами здійснюється відповідно до державних норм, стандартів і правил. Власники або наймачі, користувачі, у тому числі орендарі, джерел утворення побутових відходів укладають договори з виконавцем послуг з вивезення побутових відходів, здійснюють оплату послуг з поводження з побутовими відходами та забезпечують роздільне збирання побутових відходів. Виконавця послуг з вивезення побутових відходів визначає орган місцевого самоврядування на конкурсних засадах у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Виконавець послуг з вивезення побутових відходів укладає договори про надання послуг з поводження з побутовими відходами із споживачами.
Як убачається із матеріалів справи, 08.02.2023 між позивачем як виконавцем та відповідачем як cпоживачем укладено договір про надання послуг з поводження з побутовими відходами №3116, відповідно до п. п. 1, 2 якого виконавець зобов'язався згідно з графіком надавати послуги з поводження з побутовими відходами (з твердими, великогабаритними, рідкими відходами), а cпоживач - своєчасно оплачувати послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених цим договором.
При цьому згідно з поданою позивачу 01.02.2023 заявою відповідача від 28.10.2022, останній просив укласти договір на послуги з вивезення побутових відходів від об'єктів, розташованих по вул. Проскурівській, 81 (антикварна кав'ярня - 5 кв.м , антикварна крамниця -50 кв.м.), зазначивши дату надання послуг з 01.08.2022.
Доказів про розірвання договору, його припинення, визнання недійсним чи переукладення на інших умовах суду не подано.
Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтями 1, 31 Закону України "Про управління відходами", який набрав чинності 09.07.2023, передбачено, що утворювачі побутових відходів, зокрема, фізичні особи, юридичні особи, в результаті діяльності яких утворюються відходи, зобов'язані укладати договори з виконавцем послуги з управління побутовими відходами та вносити у встановленому порядку плату за послугу з управління побутовими відходами. Утворювачі побутових відходів мають права та обов'язки споживачів житлово-комунальних послуг, передбачені Законом України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
За умовами п. 12 договору споживач зобов'язаний, серед іншого, оплачувати в установлений договором строк надані йому послуги.
Так, у п. 16, 17 договору сторони погодили розрахунковий період - календарний місяць та передбачили, що у разі застосування щомісячної системи оплати послуг споживач здійснює оплату за цим договором не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу. При цьому споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених тарифів на послугу та обсягів надання послуг, визначених відповідно до законодавства.
Чинним Законом України "Про управління відходами" також передбачено, що плата за послугу з управління побутовими відходами визначається на основі тарифу на послугу з управління побутовими відходами та норм надання послуги. Тариф на послугу з управління побутовими відходами, а також тарифи на збирання, перевезення, відновлення, видалення побутових відходів встановлюються органом місцевого самоврядування окремо за видами побутових відходів (ст. 34 вказаного Закону).
Тариф на послугу з поводження з відходами визначено у п. 15 договору (90,89 грн - вивезення твердих побутових відходів, 34,33 грн - захоронення побутових відходів) відповідно до рішення виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 27.05.2021 №498, норми надання послуг з вивезення побутових відходів - у рішенні виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 22.07.2021 №723.
Згідно з ч. 1 ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Положеннями ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України встановлено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Взявши до уваги встановлені на послуги тарифи та норми надання послуг, початок надання послуг з 01.08.2022 згідно із поданою відповідачем заявою про укладення договору, а також положення ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" щодо обов'язку споживача здійснювати оплату за послуги, отриманих до укладення відповідного договору, позивачем складено розрахунок заборгованості, з якого слідує, що позивачем надано послуг за період з 01.08.2022 по 31.07.2024 року на суму 11359,93 гривні, що відображено в наявних в матеріалах справи актах приймання - передавання послуг та рахунках на оплату послуг з вивезення та захоронення відходів.
Однак оплату наданих послуг відповідачем на час подання позову за заявлений період здійснено частково на суму 3819 грн, що також відображено у розрахунку позивача, в результаті чого у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість в сумі 7540,93 гривні, яка заявлена до стягнення.
Проте, як вбачається з матеріалів справи та змісту пояснень позивача, відповідачем 22.08.2024 здійснено оплату послуг в сумі 500 грн, за відсутності зазначення в платіжному документі розрахункового періоду, за який здійснюється платіж та їх зарахування в погашення заборгованості, яка існувала на час сплати .
З приводу зазначеного судом звертається увага, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Предмет спору - це об'єкт спірних правовідносин, певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття рішення у зв'язку з виявленням після відкриття провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи, зокрема, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи, у тому числі шляхом перерахування боргу після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.
За таких обставин, подальше продовження процесу стає недоцільним.
Беручи до уваги наведене, сплату відповідачем частини заявленої до стягнення заборгованості в сумі 500,00 грн, положення п. 19 договору щодо зарахування сплачених сум в рахунок заборгованості за минулі розрахункові періоди, суд доходить висновку, що предмет спору у справі в цій частині припинив існувати. Як наслідок, провадження у справі у частині стягнення 500,00 грн основного боргу підлягає закриттю на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.
Контррозрахунку, доказів сплати решти заявленої до стягнення заборгованості за договором надання послуг з поводження з побутовими відходами, що становить 7040,93 грн, або належних та допустимих доказів, які би її спростовували, суду не подано.
Посилання позивача про наявну заборгованість відповідача в сумі 7514,26 грн. спростовуються тим, що позивачем визначено та заявлено до стягнення заборгованість за період 01.02.2023 ( 01.08.2023 початок надання послуг) по 31.07.2024, вищенаведеними встановленими обставинами щодо нарахувань та оплати заборгованості за відповідний період , поясненнями самого позивача про врахування місячного нарахування за надані послуги за серпень 2024 року, які не включені у визначений у позові період заборгованості.
З огляду на наведене та враховуючи положення ст. 14 ГПК України, згідно з якою суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, суд доходить висновку, що позовні вимоги про стягнення 7040,93 грн заборгованості заявлені обґрунтовано та підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Верховний Суд неодноразово наголошував щодо необхідності застосування категорій стандартів доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Одночасно цей принцип не передбачає обов'язок суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто, коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі №129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Враховуючи вищенаведене у сукупності, суд доходить висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 7540,93 грн заборгованості підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення 7040,93 грн . Щодо позовних вимог в частині стягнення з відповідача 500 грн, то провадження у справі підлягає закриттю. Доказів, які би спростовували наявність заборгованості, суду не подано.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору з огляду на часткове задоволення позовних вимог покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог з урахуванням ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки позовна заява подана в електронній формі.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 74, 86, 129, 231, 233, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс" до фізичної особи-підприємця Криваніча Євгена Васильовича про стягнення 7540,93 грн заборгованості задовольнити частково .
Стягнути з фізичної особи - підприємця Криваніча Євгена Васильовича, АДРЕСА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Хмельницького комунального підприємства "Спецкомунтранс", м. Хмельницький, вул. Святослава Хороброго Князя, буд. 1 (код 03356565) 7040,93 грн (сім тисяч сорок гривень 93 коп.) заборгованості, 2261,78 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) витрат зі сплати судового збору.
Видати наказ.
Провадження у справі щодо стягнення 500 грн. закрити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).
Апеляційна скарга подається в порядку, передбаченому ст. 257 ГПК України.
Суддя В.В. Виноградова