23.10.2024 Справа № 914/2545/24
м.Львів
Господарський суд Львівської області у складі судді Кітаєвої С.Б., розглянувши заяву: Фермерського господарства «УЛАР» (81162, Львівська обл., Львівський р-н, село Семенівка, ідентифікаційний код 32461669)
про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімторг Лтд» (80700, Львівська область, Золочівський район, м.Золочів, вул.Тернопільська, буд.7; ідентифікаційний код 42707729) 297000,00 грн вартості товару, поставленого згідно видаткової накладної №УЛ-027635 від 17.10.2023 року.
На розгляд Господарського суду Львівської області 16.10.2024р. від Фермерського господарства «УЛАР» поступила заява про видачу судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімторг Лтд» 297000,00 грн вартості товару, поставленого згідно видаткової накладної №УЛ-027635 від 17.10.2023 року.
Ознайомившись зі змістом заяви та долучених до неї матеріалів, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Згідно з ч. 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про наявність його заявнику невідомо.
Судовий наказ, відповідно до положень статті 232 ГПК України, є судовим рішенням.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.147 ГПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст.148 цього Кодексу. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Пунктами 4, 5 частини 2 статті 150 ГПК України встановлено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Згідно з п. п. 3, 4 ч. 3 ст. 150 ГПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Отже, заявник повинен чітко визначити обставини та докази, на яких ґрунтуються його вимоги та надати документи на їх підтвердження.
Згідно зі ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен дослідити всі докази, яким заявник обґрунтовує обставини, на яких гуртуються його вимоги, та перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів.
Розглянувши додані до заяви документи, суд встановив, що між Фермерським господарством «УЛАР» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ексімторг Лтд» укладено договір поставки №240521/1 від 24.05.2021.
У підтвердження виконання своїх зобов'язань з поставки товару за вказаним договором заявник вказує на видаткові накладні № УЛ-001701 від 28.01.2022, №УЛ-010430 від 12.05.2022, №УЛ-01338 від 16.06.2022, №УЛ-016510 від 19.07.2022.
Проте, у прохальній частині заяви про видачу судового наказу просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімторг Лтд» 297000,00 грн вартості товару згідно видаткової накладної №УЛ-027635 від 17.10.2023 року, яку заявником не долучено до заяви про видачу судового наказу і на яку він не посилається як на підставу своїх вимог.
Таким чином, з урахуванням наведеного, у видачі судового наказу в частині стягнення суми 297000,00 грн боргу належить відмови, оскільки така вимога заявника і обставини, на яких вона ґрунтується, не підтверджуються доданими до заяви документами.
Відповідно до п. 8 ч. ст. 152 ГПК України Суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо: із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Приписами ч.ч. 2, 3 ст.152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
Статтею 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. 12, ст. 150, п. 1 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 153, 154, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Відмовити Фермерському господарству «УЛАР» у видачі судового наказу про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ексімторг Лтд» 297000,00 грн вартості товару, поставленого згідно видаткової накладної №УЛ-027635 від 17.10.2023 року.
Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 235 ГПК України і може бути оскаржена до апеляційної інстанції у строки передбачені ст. 256 ГПК України.
Інформація щодо руху справи розміщена в мережі Інтернет на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua та на офіційному веб-порталі судової влади України за посиланням: http://court.gov.ua
Суддя Кітаєва С.Б.