вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"23" жовтня 2024 р. м. Київ Справа № 911/1282/24
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, матеріали справи за позовом
акціонерного товариства «Акцент-Банк» (49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код 14360080)
до
фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
про стягнення 57025,55 гривень,
На адресу суду 20.05.2024 надійшла позовна заява акціонерного товариства «Акцент-Банк» до фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення 57025,55 гривень боргу за кредитним договором № 20.35.0000000221 від 20.05.2021, що складається з 47752,32 гривень залишку заборгованості за наданим кредитом, 109,33 гривень заборгованості за процентами, 1113,90 гривень заборгованості за винагородою, 1000,00 гривень штрафу (фіксована складова), 7050,00 гривень штрафу (змінна складова).
Позовні вимоги мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем, який на момент укладання договору мав статус підприємця було укладено кредитний договір № 20.35.0000000221 від 20.05.2021 з метою фінансування останнім своєї поточної діяльності. Надалі позивач посилається на те, що стягувана сума виникла у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов вищезгаданого договору.
На виконання приписів ч. 6 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України судом здійснено запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 та отримано відповідь від 27.05.2024 № 609904, згідно якої остання зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.06.2024 справу прийнято до свого провадження, суд постановив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою: встановлено відповідачу строк для подання клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та відзиву на позовну заяву із додержанням вимог ст. 165 Господарського процесуального кодексу України - п'ятнадцять днів з дня вручення ухвали.
Поштове відправлення, яким суд надсилав за адресою місцезнаходження відповідача, ухвалу про відкриття провадження у справі, повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду з відміткою про невручення відповідачу поштового відправлення та його повернення у зв'язку із "адресат відсутній за вказаною адресою".
У відповідності до п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
За змістом правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 14.08.2020 у справі № 904/2584/19, від 27.07.2022 у справі № 908/3468/13 та підлягають застосуванню з огляду на ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи судом, проте, процесуальним правом на подання відзиву не скористався.
Враховуючи те, що відповідач не скористався наданими йому процесуальними правами, а наявних у матеріалах справи доказів достатньо для правильного вирішення спору, у зв'язку з чим суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Між акціонерним товариством «Акцент-Банк» (далі - кредитор) та фізичною особою-підприємцем Іщенко Оленою Анатоліївною (далі - позичальник) 20.05.2021 укладено кредитний договір № N20.35.0000000221 (далі - договір) відповідно до п 1.1 якого кредитор за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати позичальнику кредит у вигляді згідно з п. А.1 цього договору, з лімітом та на цілі, зазначені у п. А.2 цього договору, не пізніше 5 днів з моменту, зазначеного у третьому абзаці п. 2.1.2 цього договору, в обмін на зобов'язання позичальника щодо повернення кредиту, сплати процентів, винагороди, в обумовлені цим договором терміни.
Відповідно до п. 1.3 кредитного договору, істотні умови кредитування наведені у Розділі А цього договору "Істотні умови кредитування".
Згідно з п. А1 кредитного договору, вид кредиту строковий кредит.
У відповідності до п. А2 договору ліміт цього договору: 141000,00 гривень на фінансування поточної діяльності.
Пунктом 1.2 кредитного договору передбачено, що термін повернення кредиту зазначений у п. А3 цього договору. Зазначений термін може бути змінений згідно з п. п. А.12, 2.3.2, 2.4.1 цього договору.
В пункті А3 кредитного договору сторони дійшли згоди, що термін повернення кредиту 19.05.2023. Позичальник здійснює погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з Графіком платежів (Додаток № 1 цього Договору).
Відповідно до п. А6 кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує фіксовані проценти у розмірі 19,90% (дев'ятнадцять цілих дев'яносто сотих) % річних.
Згідно з п. А8 кредитного договору, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, виходячи з фактичних залишків заборгованості за позичковим рахунком, фактичної кількості днів у місяці, 360 днів у році, та процентної ставки, передбаченої договором. При цьому день видачі та день повернення кредиту вважаються одним днем (метод визначення днів для нарахування процентів "факт/360").
Якщо ануїтетний платіж не буде здійснено у відповідну дату згідно з Графіком платежу, то заборгованість за кредитом та/або процентами вважається простроченою на наступний день.
Пунктом А10 кредитного договору передбачено, що позичальник щомісячно оплачує банку винагороду за кредитне обслуговування у розмірі 0,79 % (нуль цілих сімдесят дев'ять сотих) від суми зазначеного у п. А2 цього договору ліміту у поточну дату сплати процентів. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Розрахунок здійснюється щоденно. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати.
Згідно з п. А11 кредитного договору, позичальник сплачує банку винагороду за управління фінансовим інструментом у розмірі 0,000001% (нуль цілих нуль сотих) процентів від суми встановленого у п. А2 цього договору ліміту. Сплата винагороди здійснюється у гривні. Нарахування винагороди здійснюється у дату сплати. Датою сплати є дата встановлення, а також дата збільшення ліміту по цьому Договору. Рахунок для сплати винагороди UA873077700000029095312274336.
Відповідно до п.п. 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 кредитного договору, позичальник зобов'язується використовувати кредит на цілі та у порядку, передбаченому п. 1.1 цього договору; сплатити проценти за користування кредитом відповідно до п. п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору; повернути кредит у терміни, встановлені п. п. 1.2, 2.2.14, 2.3.2 цього договору.
За змістом п. 2.2.5 кредитного договору, позичальник зобов'язується сплатити банку винагороду відповідно до п. п. 2.3.5, 4.4, 4.5, 4.6, 4.13 цього договору.
Відповідно до п. 4.1 кредитного договору, за користування кредитом у період з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати погашення кредиту згідно з п. п. 1.2, 2.2.3, 2.2.14, 2.3.2, 2.4.1 цього договору, позичальник сплачує проценти у розмірі, зазначеному у п. А.6 цього договору.
Згідно п. 4.3 кредитного договору, сплата процентів за користування кредитом, передбачених п. п. 4.1, 4.2 цього договору, здійснюється згідно з п. А.8 цього договору. Якщо повне погашення кредиту здійснюється у дату, відмінну від зазначеної у цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованих від попередньої дати погашення до дня фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Додатком № 1 до кредитного договору сторони погодили графік погашення кредиту. Так, у вказаному графіку зазначено, що кінцевою датою повернення кредиту є 19.05.2023.
Відповідач мав здійснювати погашення суми кредиту протягом 24 місяців: рівними платежами в сумі 8305,68 гривень протягом 23 місяців з наступного місяця за датою видачі кредиту в строк до 02-го числа відповідного календарного місяця та за 24-й місяць в сумі 10011,79 гривень в строк до 19.05.2023, з урахуванням суми процентів, що підлягає сплаті у відповідну дату, та суми комісійної винагороди.
Судом встановлено, що на виконання умов кредитного договору банк надав відповідачу грошові кошти у сумі 141000,00 гривень, строком до 19.05.2023, що підтверджується меморіальним ордером № TR.17841057.21976.70198 від 20.05.2021 із призначенням платежу: "видача кредиту згідно договору № 20.35.0000000221 від 20.05.2021" (копія наявна в матеріалах справи).
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.
За змістом ст. ст. 11, 509, 627 Цивільного Кодексу України та ст. 179 Господарського кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема, з правочинів. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Майново-господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання виникають на підставі договорів. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. ч. 1, 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).
Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
За умовами ч. 1 ст. 1048 Цивільного кодексу України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Як передбачено ч. 1-3 ст. 1056-1 Цивільного кодексу України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, що кореспондуються з положеннями ст. 193 Господарського кодексу України, передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Як передбачено ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Відповідно до п. А3 договору позичальник зобов'язаний здійснити погашення кредиту та процентів щомісячно ануїтетними (однаковими платежами в розмірі та в строки згідно з графіком платежів до 19.05.2023.
В матеріалах справи міститься банківська виписка по рахунку Фізичної особи-підприємця Іщенко Олени Анатоліївни за період з 20.05.2021 по 14.05.2024, з якої вбачається, що відповідач частково погасив кредитну заборгованість, а також здійснював оплату відсотків та винагороди за кредитне обслуговування. Всього відповідач перерахував банку кошти у розмірі 155828,18 гривень.
Доказів протилежного сторонами в перебігу розгляду справи не надано.
Перевіривши залишки неповернутих коштів, судом встановлено, що позичальником неповернуто суму, що становить 48975,55 гривень, з яких 47752,32 гривень залишку заборгованості за тілом кредиту, 109,33 гривень заборгованості за процентами та 1113,90 гривень заборгованості по комісії.
За таких обставин, позовні вимоги акціонерного товариства «Акцент-Банк» до фізичної особи-підприємця Іщенко Оленою Анатоліївною про стягнення заборгованості за тілом кредиту в розмірі 47752,32 гривень, 109,33 гривень заборгованості за процентами та 1113,90 гривень заборгованості по комісії є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог, позивача про стягнення з відповідача штрафу за фіксованою складовою та за змінною складовою.
В цій частині банк послався на умови пункту 5.8 кредитного договору, де вказано, що у випадку порушення позичальником термінів платежів по будь-якому із грошових зобов'язань, передбачених цим договором, більш ніж на 30 днів, що спричинило звернення банку до судових органів позичальник сплачує банку штраф, що розраховується за наступною формулою: 1000 гривень + 5 % від суми встановленого у пункті А2 цього договору ліміту на цілі, відмінні від платежів для сплати за реєстрацію предметів застави у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.
Відповідно до ч. 2 ст. 193, ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором; учасники господарських правовідносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинення ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведено, що ним вжито усіх належних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Частиною 1 ст. 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до вимог ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно з приписами ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.
Частиною 1 ст. 230 Господарського кодексу України визначено, що штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відтак, взявши до уваги узгоджену між сторонами формулу розрахунку штрафу, суд встановив, що розмір штрафу, який можливо покласти на відповідача відповідно до умов пункту 5.8 договору становить 8050,00 гривень (1000 гривень фіксованої складової + 7050 гривень що є 5% від ліміту, що визначений у пункті А2 та становить 141000,00 гривень). Зважаючи на це, вимога про стягнення штрафу у 1000,00 гривень за фіксованою складовою та 7050,00 гривень за змінною складовою підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи наведене та встановлення судом факту порушення позичальником договірних зобов'язань щодо повернення кредитних коштів, суд дійшов висновку, що вимога позивача про стягнення з фізичної особи ОСОБА_1 47752,32 гривень залишку заборгованості за наданим кредитом, 109,33 гривень заборгованості за процентами, 1113,90 гривень заборгованості за винагородою, 1000,00 гривень штрафу (фіксована складова), 7050,00 гривень штрафу (змінна складова) за кредитним договором є обґрунтованою, підтвердженою наявними в матеріалах справи доказами і, відповідно, такою, що підлягає задоволенню.
Витрати по сплаті судового збору, у відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на відповідачів пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст. ст. 4, 12, 13, 73-80, 86, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов акціонерного товариства «Акцент-Банк» задовольнити повністю.
2. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк»» (49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код 14360080) 47752,32 гривень залишку заборгованості за наданим кредитом, 109,33 гривень заборгованості за процентами, 1113,90 гривень заборгованості за винагородою, 1000,00 гривень штрафу (фіксована складова), 7050,00 гривень штрафу (змінна складова) за кредитним договором.
3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь акціонерного товариства «Акцент-Банк»» (49074, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код 14360080) 3028,00 гривень судового збору.
4. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 23.10.2024.
Суддя Р.М. Колесник