ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
21.10.2024Справа № 910/7747/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Алєєвої І.В., за участю секретаря судового засідання Голуба О.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Фізичної особи - підприємця Чигиряя Дмитра Івановича
до Комунального підприємства «Київтранспарксервіс»
про визнання недійсним правочину
Представники сторін: згідно протоколу судового засідання від 21.10.2024.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва із вказаною позовною заявою до відповідача про визнання недійсним правочину.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2024 було відкрито провадження у справі, розгляд вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.07.2024.
11.07.2024 від Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про призначення експертизи та долучення доказів.
16.07.2024 від Фізичної особи - підприємця Чигиряя Дмитра Івановича надійшла відповідь на відзив.
У судовому засіданні 22.07.2024 представник позивача надав усні пояснення по справі та заявив клопотання про долучення доказів, а саме оригіналу заяви свідка, представник відповідача у судове засідання не з'явився.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.07.2024 було продовжено строк підготовчого провадження та відкладено розгляд справи на 16.09.2024.
23.07.2024 від Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» надійшли заперечення на відповідь на відзив.
У судовому засіданні 16.09.2024 представники сторін були повідомлені під розписку про відкладення розгляду справи на 30.09.2024.
У судовому засіданні 16.09.2024 було відмовлено в клопотанні Комунального підприємства «Київтранспарксервіс» про призначення експертизи, оскільки для всебічного та об'єктивного розгляду справи та з'ясування обставин, що входять до предмета доказування у даній справі, необхідність у спеціальних знаннях відсутня. Крім того представники сторін були повідомлені під розписку про відкладення розгляду справи на 30.09.2024.
У судовому засіданні 30.09.2024 було повідомлено сторін про закриття підготовчого провадження та призначеня розгляду справи по суті на 21.10.2023.
16.10.2024 від Фізичної особи - підприємця Чигиряя Дмитра Івановича надійшов розрахунок судових витрат.
У судовому засіданні 21.10.2024 представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
28.02.2023 між Комунальним підприємством «Київтранспарксервіс» (далі - Сторона-1/Відповідач) та Фізичною особою-підприємцем Чигряєм Дмитром Івановичем (далі - Сторона-2/Позивач було укладено договір №ДНП-2023-02/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, згідно з п.1.1 якого Сторона-1 передає за плату Стороні-2 для експлуатації, утримання та облаштування майданчик для паркування транспортних засобів за адресою: м. Київ, Деснянський район, вул. Оноре де Бальзака, 52/22 (вздовж лінії швидкісного трамвая) в межах ІІІ територіальної зони паркування м. Києва, що включає 24 (двадцять чотири) місць для платного паркування транспортних засобів, а також 3 (три) спеціальних місць для безкоштовного паркування транспортних засобів, які перевозять осіб з інвалідністю, для ведення діяльності з паркування транспортних засобів та здійснення розрахунків з юридичними та фізичними особами за паркування їхніх транспортних засобів.
Відповідно до п. 3.1 Договору майданчик для паркування вважається переданим в експлуатацію Стороні-2 з моменту підписання сторонами акта приймання-передачі майданчика для паркування в експлуатацію.
27.04.2023 між сторонами підписано акт приймання-передачі паркувального майданчика.
28.04.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору про наступне:
- 1. Відповідно до умов п. 9.2 Договору, Сторони дійшли згоди виключити наступні пункти Договору: 5.6, 7.6.4, 7.6.5, 7.7, 7.8, 7.9, 7.12 та внести зміни до Договору та викласти деякі пункти в новій редакції:
- 2.1.2. Здійснює моніторинг та обстеження майданчику для паркування письмово попередивши Сторону-2 та отримавши відповідну згоду та визначивши дату та строк
обстеження від Сторони-2;
- 2.1.3. За попередньою згодою Сторони-2 має право доступу на «майданчик для паркування» для здійснення моніторингу та обстеження території «майданчику для паркування. Виявлення за результатами моніторингу та обстеження території майданчику для паркування» кількості облаштованих місць для паркування, які не відповідають схемі організації дорожнього руху, є підставою для винесення Стороні-2 попередження про усунення виявлених недоліків або внесення змін до зазначеної схеми.
- 2.1.6. На час дії Договору не має право передавати право на експлуатацію майданчика для паркування іншим особам та/або вчиняти інші дії, що можуть створити перешкоди для реалізації прав Сторони-2 за цим Договором.
- 2.2.2. За власні кошти здійснює облаштування та обладнання майданчика для паркування (дорожніми знаками, дорожньою розміткою, шлагбаумом, приміщенням для охорони, огорожею, зарядними станціями для електромобілів, критими місцями для паркування, іншими об'єктами дорожнього сервісу тощо) в будь-який момент.
- 2.2.3. Здійснює експлуатацію майданчика для паркування згідно з вимогами чинного законодавства України, в тому числі Правилами паркування, у відповідності до умов цього Договору, схеми організації дорожнього руху, виключно за цільовим призначенням. Має право встановлювати на майданчику для паркування зарядні станції для електромобілів, криті місця для паркування в будь-який момент.
- 2.2.5. Зобов'язується облаштувати та експлуатувати кількість місць для паркування транспортних засобів на майданчику для паркування, яка передбачена умовами Договору, у разі наявності необхідності для збільшення чисельності паркувальних місць звертається до Сторони-1 для внесення змін до схеми організації дорожнього руху.
- 3.5. За результатами проведення моніторингу (обстеження) території майданчика для паркування у випадку виявлення порушень Сорона-1 складає акт, який надсилає Стороні-2. За можливості Сторона-2 повинна усунути зазначені порушення.
- 4.3. Оплата вартості експлуатації майданчика починається з дня підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 щомісячно шляхом перерахування коштів на рахунок Сторони-1 у розмірі 100% місячної вартості експлуатації майданчика з урахування кількості календарних днів в місяці, за який проводиться оплата не пізніше 25 (двадцять п'ятого) числа місяця, за який здійснюється розрахунок. Плата за місяць в якому підписано акт приймання-передачі здійснюється пропорційно до фактичної кількості днів експлуатації майданчика для паркування в даному місяці. Якщо акт приймання-передачі майданчика в експлуатацію підписано після 25 числа місяця, платіж вноситься до 1 (першого числа) наступного місяця.
- 5.2. У разі порушення Стороною-2 строків здійснення оплати щомісячних платежів більше 2 (двох) місяців підряд, встановлених цим Договором, Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення, за кожний день прострочення від суми несплати. Загальний розмір пені не може перевищувати 50% від місячної вартості експлуатації майданчика, що сплачується на користь Сторони-1.
- 5.4. У разі виявлення Стороною-1 за результатами моніторингу та обстеження території майданчика для паркування, факту нецільового використання майданчика для паркування, Сторона-1 має право вимагати усунути такі порушення.
- 5.5. У разі порушення Стороною-2 строків звільнення майданчика для паркування після припинення дії договору (у тому числі дострокового розірвання) Сторона-1 набуває право вимоги у Сторони-2 сплати штрафу за кожний день такого прострочення у розмірі добової оплати експлуатації майданчика для паркування, визначених статтею 1 цього Договору.
- 6.3. Сторона, для якої склалися такі умови, повинна не пізніше 30 (тридцять) календарних днів, повідомити іншу Сторону про настання і припинення обставин, які перешкоджають виконанню договірних зобов'язань.
- 6.5. Якщо обставини непереборної сили діють більше одного місяця, Сторона-2 вправі розірвати договір в односторонньому порядку, попередньо ( не менш ніж за 10 календарних днів) повідомивши про це Сторону-1.
- 7.2. Строк дії договору становить 2192 календарних днів від дати підписання акту приймання передачі Стороною-1 в експлуатацію Стороні-2 майданчика для паркування.
- 7.4. Про зміну розміру плати за Договором, Сторона-1 повідомляє Сторону-2 шляхом направлення відповідного листа та проекту додаткової угоди про зміну плати не пізніше, ніж 15 робочих днів з дати набрання чинності нормативним актом, на підставі якого внесено зміни. Сторона-2 зобов'язана протягом 10 календарних днів підписати додаткову угоду та повернути один примірник Стороні - 1. Новий розмір плати встановлюється з дати набрання чинності додаткової угоди.
- 7.5. У разі письмової незгоди Сторони-2 із зміною плати, спір про укладення додаткової угоди про зміну розміру плати передається до суду.
- 7.6. Цей Договір може бути припинений у наступних випадках:
- 7.6.1. У випадку, якщо Сторона-2 не здійснила оплату в повному обсязі, встановленому у розділі 4 цього договору, і таке порушення триває більше 5 (п'яти) місяців підряд;
- 7.6.2. Знищення майданчика для паркування, що знаходиться у користуванні.
- 7.6.3. Достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду.
- 7.15. У разі якщо Сторона-2 не повідомила Сторону-1 про намір розірвати цей Договір, то Договір вважається автоматично пролонгований на той самий строк, постійно необмежену кількість разів.
Згідно з п. 2 Додаткової угоди №1 до Договору всі інші положення Договору залишаються без змін.
У відповідності до п. 4 Додаткової угоди №1 до Договору додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання і діє до закінчення Строку дії Договору.
Як зазначає Позивач відповідно до листа КП «Київтранспарксервіс» від 04.03.2024 №053/05-786 27.02.2024 співробітниками КП «Київтраспарксервіс» здійснено обстеження майданчика для паркування та складено акт, в якому встановлено порушення умов Договору, а саме: відсутній шлагбаум, відсутні місця для інвалідів та відповідно інформаційні таблички, відсутні дорожні знаки та дорожня розмітка відповідно до діючої схеми ОДР.
Згідно таблиці 1 до додатку 5 Рішення КМР від 23.11.2011 №242/5629 (зі змінами та доповненнями) на паркувальному майданчику визначено 27 м/м, фактично можливо розташовано 60 м/м. (порушення п.п. 2.2.5).
Крім того, станом на 29.01.2024 ФОП Чигиряй Д.І. має заборгованість перед КП «Київтранспарксервіс» по розрахунках за Договором в сумі 14 448,00 грн., а саме не сплачено в повному обсязі рахунки за період жовтень 2023-січень 2024, що є порушенням умов п.п. 2.2.6. та п. 4.3. Договору.
Згідно з листом КП «Київтранспарксервіс» від 20.03.2024 №053/05-1051 14.03.2024 співробітниками КП «Київтраспарксервіс» здійснено обстеження майданчика для паркування та складено акт, в якому встановлено порушення умов Договору, а саме: на паркувальному майданчику відсутні місця для інвалідів та відповідно інформаційні таблички, відсутні дорожні знаки та дорожня розмітка (порушення п.п. 2.2.2).
Згідно таблиці 1 до додатку 5 Рішення Київської міської ради (далі - КМР) від 23.11.2011 №242/5629 (зі змінами та доповненнями) на паркувальному майданчику визначено 27 м/м, фактично можливо розташовано 65 м/м. (порушення п.п. 2.2.5).
Крім того, станом на 18.03.2024 ФРП Чигиряй Д.І. має заборгованість перед КП «Київтранспарксервіс» по розрахунках за Договором в сумі 4522 грн., а саме не сплачено в повному обсязі рахунок за лютий 2024, що є порушенням умов п.п. 2.2.6. та п. 4.3. Договору.
Позивачем було отримано від Відповідача лист-повідомлення від 04.06.2024 №053/05-2217, в якому вказано, що КП «Київтранспарксервіс» неодноразово повідомляло позивача про виявлені порушення умов Договору.
29.05.2024 співробітниками КП «Київтраспарксервіс» здійснено повторний виїзд та обстеження майданчика для паркування. Під час обстеження встановлено такіпорушення: відсутні відведені місця для людей з інвалідністю та відповідні знаки, відсутня інформаційна табличка 7.14, відсутня розмітка відповідно до схеми ОДР, відсутні засоби первинного пожежогасіння та інформаційний стенд (порушення п.п. 2.2.2.).
На території майданчика наявні сторонні речі у вигляді шин та інших предметів побуту. Санітарна зона, а також покриття майданчика потребують оновлення (порушення п.п. 2.2.4).
Згідно з таблицею 1 до додатку 5 Рішення КМР від 23.11.2011 №242/5629 (зі змінами та доповненнями) на паркувальному майданчику визначено 28 м/м, відповідно до повітряної нумерації на території майданчика можливо розташувати 68 автомобілів (порушення п.п. 2.2.5).Виявлені недоліки зафіксовані відповідним актом обстеження.
Згідно з листом-повідомленням відповідача виходячи з викладеного, відповідно до п. 7.6 Договору КП «Київтраспарксервіс» має право на дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку та п.п. 7.6.2 Договору, у випадку повторного виявлення порушень умов договору - в будь-який момент після повторного виявлення порушення незалежно від того, чи усунуто воно ФОП Чигиряй Д.І. КП «Київтраспарксервіс» повідомляє про дострокове розірвання Договору в односторонньому порядку з 10.06.2024.
Спір у даній справі виник у зв'язку з тим, що на переконання позивача, зміст одностороннього правочину КП "КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС", оформленого письмовим повідомленням від про одностороннє розірвання договору суперечить ч. 3 ст. 291 ГК України, згідно з якою на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу, а саме зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому статтею 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про задоволення позову з огляду на наступне.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно зі статтею 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов'язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.
Проаналізувавши зміст листа відповідача, що є предметом спору, суд дійшов висновку, що викладене у листі від 04.06.2024 №053/05-2217 рішення відповідача про одностороннє розірвання договору за своєю правовою природою є правочином - односторонньою відмовою від договору.
Відповідно до частин першої та другої статті 16 ЦК України: кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу; способом захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені положеннями статті 203 ЦК України, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
У той же час, недодержання особою при вчиненні правочину (в т.ч. одностороннього) наведених вимог є правовою підставою для визнання його недійсним в силу приписів статті 215 ЦК України у судовому порядку.
Отже, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб'єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.
Відповідно до частини п'ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов'язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору №ДНП-2023-02/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором найму, а відтак правовідносини підпадають під правове регулювання глави 58 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.
Відповідно до частин першої та третьої статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Отже, за змістом наведених норм розірвання господарського договору може бути вчинено як за згодою сторін, так і у разі односторонньої відмови від нього. За загальним правилом розірвання договору в односторонньому порядку не допускається, однак окремі договірні відносини допускають можливість одностороннього розірвання договору. Право сторони на одностороннє розірвання договору може бути передбачено законом або безпосередньо у договорі, а може залежати від вчинення/невчинення сторонами договору певних дій, так і без будь-яких додаткових умов (безумовне право сторони на відмову від договору).
Одностороння відмова від договору не потребує узгодження та як самостійний юридичний факт зумовлює його розірвання. У випадках, коли права на односторонню відмову у сторони немає, намір розірвати договір може бути реалізований лише за погодженням з іншою стороною, оскільки одностороннє розірвання договору не допускається, а в разі недосягнення сторонами домовленості щодо розірвання договору - за судовим рішенням на вимогу однієї із сторін. Подібні правові висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 01.04.2021 у справі №910/5206/20.
Відповідно до положень ст. 188 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
У постанові від 05.07.2019 у справі № 916/1684/18 Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначив, що за загальним правилом зміна та розірвання господарських договорів допускається лише за згодою сторін в порядку, встановленому ст. 188 ГК України. Зміна та розірвання господарських договорів (припинення зобов'язання) саме в односторонньому порядку допускаються виключно з підстав, прямо передбачених відповідним законом або договором.
Відповідно до ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання-орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Згідно з приписами ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Господарським судом міста Києва встановлено, що оскаржуваному односторонньому правочині відповідач послається на п. 7.6 та п. 7.6.2 договору: "7.6. Сторона-1 має право на дострокове розірвання договору в односторонньому порядку: 7.6.2. у випадку повторного виявлення порушень умов договору - в будь-який момент після повторного виявлення порушення незалежно від того чи усунуте воно стороною-2".
28.04.2023 між сторонами укладено Додаткову угоду №1 до Договору зокрема про наступне:
- 7.6. Цей Договір може бути припинений у наступних випадках:
- 7.6.1. У випадку, якщо Сторона-2 не здійснила оплату в повному обсязі, встановленому у розділі 4 цього договору, і таке порушення триває більше 5 (п'яти) місяців підряд;
- 7.6.2. Знищення майданчика для паркування, що знаходиться у користуванні.
- 7.6.3. Достроково за взаємною згодою Сторін або за рішенням суду.
Пункт 7.6.2 договору в редакції, зазначеній відповідачем в листі від відсутній.
Додаткова угода № 1 від 28.04.2023 міститься в матеріалах справи та посвідчена печатками сторін та підписано зі сторони Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» виконуючим обов'язки директора ОСОБА_1 .
Також позивачем надано заву свідка ОСОБА_1 , у якій останній зазначає, що 28.04.2022 ним, як першим заступником директора Комунального підприємства «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС», підписано та укладено з Фізичною особою - підприємцем Чигиряєм Дмитром Івновичем Додаткову угоду до Договору від 28.02.2023 № ДНП-2023-02/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування.
Також у заяві свідка зазначено, що в приміщенні відповідача неодноразово проводилися обшуки і він як перший заступник директора відповідача підписував протоколи обшуку.
Згідно з ч.1 ст.87 Господарського процесуального кодексу України показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи.
Таким чином, надана суду Додаткова угода № 1 з урахування заяви свідка ОСОБА_1 , який підтвердив факт її підписання, свідчать про її узгодження з боку відповідача.
Погоджений сторонами в Додатковій угоді № 1 від 28.04.2023 протоколі п. 7.6 договору не містить підстав дострокового розірвання договору в односторонньому порядку, як і не містить посилання на можливість вчинення певних дій в односторонньому порядку, чи положень щодо можливості відхилення від загального порядку розірвання господарських договорів, встановленого статтею 188 ГК України.
Враховуючи зміст п. 7.6 договору в Додаткової угоди № 1, суд зазначає, що умовами договору не було передбачено право на дострокове одностороннє розірвання договору, а тому відповідач мав дотримуватись приписів ст. 291 ГК України та порядку, встановленого ст. 188 Господарського кодексу України.
Відповідачем, в свою чергу, не спростовано викладених у позові обставин.
Приписами ст.76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст.78, 79 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
16.10.2024 позивач подав детальний розрахунок судових витрат, докази на підтвердження витрат на правову допомогу та просив стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 39 500,00 грн.
Частиною 2 статті 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.
Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
На підтвердження понесення витрат на правову допомогу позивачем надано договір про надання професійної правничої допомоги № 24/Г від 14.06.2024, укладений між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Вишневий і партнери», акти про надання професійної правничої допомоги та відповідні платіжні інструкції.
Всього витрати на правову допомогу склали 39 500,00 грн.
За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Для включення всієї суми гонору у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
За наявності заперечень іншої сторони суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
21.10.2024 відповідачем подано клопотання про зменшення витрат на правову допомогу, у якому відповідач просить відмовити у задоволенні клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
На переконання суду з урахуванням критеріїв пропорційності, розумності, співмірності, обґрунтованими є витратити на правову допомогу у розмірі 20 000,00 грн.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 129, 236-238, 240, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2.Визнати недійсним односторонній правочин Комунального підприємства «Київтранспарксервіс», оформлений письмовим повідомленням від 04.06.2024 №053/05-2217 про дострокове розірвання в односторонньому порядку з 10.06.2024 Договору від 28.02.2023 №ДНП-2023-02/05 про надання майданчика для експлуатації, утримання та облаштування, укладеного з Фізичною особою-підприємцем Чигиряєм Дмитром Івановичем.
3. Стягнути з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «КИЇВТРАНСПАРКСЕРВІС» (Україна, 01030, місто Київ, ВУЛИЦЯ ЛЕОНТОВИЧА, будинок 6, код 35210739) на користь ФІЗИЧНОЇ ОСОБИ - ПІДПРИЄМЦЯ Чигиряя Дмитра Івановича ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) - витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) грн. 00 коп. та 20 000 (двадцять тисяч) грн. 00 коп. - витрат на правову допомогу.
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 23.10.2024.
Суддя І.В. Алєєва