пр. Волі, 54а, м. Луцьк, 43010, тел./факс 72-41-10
E-mail: inbox@vl.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 03499885
22 жовтня 2024 року Справа № 903/70/21
Господарський суд Волинської області у складі:
головуючого судді - Гарбара Ігоря Олексійовича
секретар судового засідання - Гандзілевська Яна Вікторівна
за відсутності представників сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку у приміщенні Господарського суду Волинської області заяву представника фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі №903/70/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» до фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича про стягнення 1426889,36 грн,
07.10.2024 представниця фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича сформувала в системі «Електронний суд» заяву, в якій просить суд визнати наказ №9003/70/21-1 від 11.05.2021 Господарського суду Волинської області про примусове виконання рішення у справі №903/70/21, таким, що не підлягає виконанню.
В обгрунтування зазначає, що між сторонами відсутні зобов'язання щодо виконання умов договору купівлі-продажу № 1404/92675 від 14.04.2020, через добровільне виконання судового рішення.
Ухвалою Господарського суду Волинської області від 08.10.2024 заяву представника фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню прийнято до розгляду. Судове засідання призначити на 15.10.2023 о 10:30 год. Заявнику (боржнику) та стягувачу подати до 14.10.2024 докази виконання наказу Господарського суду Волинської області про примусове виконання рішення у справі №903/70/21. Запропоновати стягувачу до 14.10.2024 подати суду письмові нормативно-обґрунтовані пояснення, щодо поданої заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, з долученням належних доказів на підтвердження викладеного у власному поясненні.
14.10.2024 представник ТОВ «Волинь-зерно-продукт» сформував в системі «Електронний суд» письмові пояснення, в яких вказав, що 07.05.2024 ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» підтвердило, що заборгованість за договором купівлі-продажу від 14 квітня 2020 року відсутня, а претензій до ФОП Масалова С.М. немає. Це підтверджує факт добровільного виконання судового рішення та відсутність невиконаних зобов'язань перед Товариством. Таким чином, ФОП Масалов С.М. виконав судове рішення, оскільки заборгованість за договором була погашена, а виконавче провадження закрито.
Представниця фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича 15.10.2024 сформувала в системі «Електронний суд» клопотання про відкладення розгляду заяви, оскільки не має змоги прибути у призначене судове засідання.
Ухвалою суду від 15.10.2024 розгляд заяви представника фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню відкладено на 22.10.2024 о 11:15 год. Заявнику (боржнику) та стягувачу подати до 21.10.2024 докази виконання наказу Господарського суду Волинської області про примусове виконання рішення у справі №903/70/21.
У визначений судом день та час сторони своїх представників в засідання суду не направили, вимог ухвали суду від 15.10.2024 не виконали..
Згідно до ст.349 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви. До розгляду заяви суд має право своєю ухвалою зупинити виконання за виконавчим документом або заборонити приймати виконавчий документ до виконання.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов до наступного висновку
Як вбачається з матеріалів справи, 06.04.2021 Господарським судом Волинської області прийнято рішення про задоволення позову ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» до ФОП Масалова С.М.
Рішення набрало законної сили 29.04.2021 року.
11.05.2021 на виконання рішення Господарського суду Волинської області від 06.04.2021 у справі №903/70/21 видано наказ №903/70/21-1 про стягнення з фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» 1426889,36 грн. заборгованості, в т.ч.: 1 214 994,34 грн. основний борг та 211895,02 грн. штраф.
Наказ пред'явлено Стягувачем до примусового виконання у Рожищенський відділ державної виконавчої служби у Луцькому районі Волинської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів).
22 вересня 2022 року Рожищенським ВДВС у Луцькому районі Волинської області ЗМУ Міністерства юстиції (м. Львів) (надалі - Рожищенський ВДВС у Луцькому районі) відкрито виконавче провадження №69907340 з примусового виконання наказу Господарського суду Волинської області №903/70/21-1 від 11.05.2021 про стягнення з ФОП Масалова С.М. на користь ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» 1 426 889,00 грн.
02 грудня 2022 року ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» звернулось до Рожищенського ВДВС у Луцькому районі з проханням повернути виконавчий документ по виконавчому провадженню №69907340 (наказ №903/70/21-1 від 11.05.2021).
05 грудня 2022 року Рожищенським ВДВС у Луцькому районі, керуючись п.1 ч.1 ст.37 ЗУ «Про виконавче провадження», прийнято постанову про повернення Стягувачу наказу Господарського суду Волинської області №903/70/21-1 від 11.05.2021 року.
07 травня 2024 року ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» на адвокатський запит надало інформацію про те, що заборгованість за договором купівлі-продажу № 1404/92675 від 14.04.2020 року - відсутня, претензій немає.
Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 3 ГПК України, обов'язковість судового рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.
В силу приписів статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.
В загальному розумінні судовий виконавчий документ (наказ) є офіційним розпорядженням, що видається судом (суддею) і зобов'язує певного суб'єкта на вчинення юридично значимих дій.
Згідно ст.328 ГПК України, суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Про виправлення помилки у виконавчому документі та визнання його таким, що не підлягає виконанню, суд постановляє ухвалу. Якщо стягнення за таким виконавчим документом уже відбулося повністю або частково, суд одночасно з вирішенням вказаних питань на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за виконавчим документом.
Ухвала суду за результатами розгляду заяви може бути оскаржена у порядку, встановленому цим Кодексом.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної у постанові №910/9026/13 від 12 жовтня 2018 року, в межах розгляду заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, встановлюється лише наявність чи відсутність чіткого та однозначного факту припинення обов'язку боржника добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин. При цьому, перегляд самого судового рішення, самого спору по суті, встановлених судовим рішенням фактичних обставин справи, дослідження доказів, що свідчать про можливу зміну цих обставин, з прийняттям відповідних висновків не здійснюється.
Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи:
-матеріально-правові (зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання та інше);
-процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого документа, зокрема, видача виконавчого документа за рішенням, яке не набрало законної сили; якщо виконавчий документ виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого документа; помилкової видачі виконавчого документа, якщо вже після його видачі у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого документа двічі з одного й того ж питання; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
Таким чином, вичерпними підставами для визнання судом наказу таким, що не підлягає виконанню, є: помилкова видача наказу судом; відсутність у боржника обов'язку повністю або частково у зв'язку з добровільним виконанням ним або іншою особою; пред'явлення виконавчого документа до виконання вже після закінчення строку на його пред'явлення до виконання.
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов'язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, які підтримані в постанові Верховного Суду від 09.02.2023 у справі № 824/85/21.
Твердження заявника (боржника), що виконавчий документ був повернутий за заявою стягувача як доказ добровільного виконання рішення оцінюється судом критично, оскільки заявником до заяви про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню не надано доказів добровільного виконання обов'язку поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, тощо.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що відсутні обставини, передбачені законодавством України для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, суд вважає подану заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 234, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню по справі №903/70/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» до фізичної особи-підприємця Масалова Сергія Миколайовича про стягнення 1426889,36 грн - відмовити.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її підписання відповідно до ч.2 ст. 235 ГПК України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду відповідно до ст. 255-256, п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.
Повний текст ухвали підписано 23.10.2024.
Суддя І. О. Гарбар