ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
24 вересня 2024 року Справа № 906/190/24
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Маціщук А.В.
суддя Василишин А.Р.
суддя Філіпова Т.Л.
секретар судового засідання Захарова М.О.
за участю представників сторін:
позивача ОСОБА_1 - не з'явилися
відповідача Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" - не з'явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1
на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.07.2024 р.
постановлену у м. Житомир, повний текст складено 24.07.2024 р.
у справі № 906/190/24 (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом ОСОБА_1
до відповідача Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН"
про визнання незаконним наказу
Відповідно до ухвали від 24.07.2024 р. Господарський суд Житомирської області частково задоволив заяву Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" про стягнення витрат на правничу допомогу. Згідно з ухвалою суду підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" 28000 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач ОСОБА_1 звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" про стягнення 300000 грн. в якості компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, постановленою з порушенням норм процесуального права та невірним застосуванням матеріальних норм, що потягло за собою однобічне і неповне з'ясування судом усіх фактичних обставин справи.
Звертає увагу, що зі змісту ухвал суду у справі № 906/190/24 від 19.03.2024 р. та від 09.04.2024 р. вбачається, що у судових засіданнях відповідач та представник відповідача були відсутні. Про це також свідчать картка збереження технічного запису та протоколу (журналу) судового засідання від 09.04.2024 р. у системі Електронний суд. Тобто, відповідачем та представником відповідача у судових засіданнях 19.03.2024 р. та 09.04.2024 р. не могли бути виконані вимоги ч.8 ст.129 ГПК України в частині подання відповідної усної або письмової заяви, що ними будуть подані у строки, передбачені частиною 5 статті 130 ГПК України, додаткові докази про понесені судові витрати. Таких письмових заяв та клопотань також не було подано у канцелярію, електронну пошту господарського суду та через Електронний суд.
Доводить, що суд першої інстанції з урахуванням ч. 3 - 4 ст. 126 ГПК України та практики ЄСПЛ щодо дійсності та необхідності наданих адвокатським об'єднанням послуг, співмірності вартості розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом фактично наданих адвокатом послуг (виконаних робіт), ціною позову та значенням справи для сторони, з урахуванням встановлених обставин цієї справи, складності справи, кількості судових засідань, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, умов договору, тривалості підготовчих та судових засідань, беручи до уваги заперечення позивача проти розміру витрат на правову допомогу та її обсягу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат необґрунтовано дійшов висновку про задоволення заявленої суми витрат відповідача на професійну правничу допомогу в справі № 906/190/24 частково, у розмірі 28 000,00 грн.
Просить ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.07.2024 р. у справі № 906/190/24 скасувати та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" про стягнення з ОСОБА_1 на користь приватного підприємства «Приватна агрофірма «ЛАН» 30000,00 грн. в якості компенсації витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідач Приватне підприємство "Приватна агрофірма "ЛАН" подав відзив на апеляційну скаргу, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Зазначає, що про намір відповідача стягнути з позивача понесені витрати на професійну правову допомогу в сумі 60000,00 грн. було зазначено у відзиві на позовну заяву. На наступний день після залишення позову без розгляду - 10.04.2024 р. відповідач подав заяву про компенсацію витрат, пов'язаних із розглядом справи у розмірі 30000,00 грн., тобто у сумі, яка вдвічі менша від суми, яка була передбачена договором на надання правничої допомоги і заявлена попередньо. Така сума 30000 грн. була визначена з урахуванням переліку наданих послуг, зазначених в акті виконаних робіт, складність справи, стаж і досвід адвоката, який надає правову допомогу, витрачений час адвоката на підготовку правової позиції по справі, яка не була до кінця реалізована не з вини відповідача.
Посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21 та доводить, що твердження позивача, що відповідач мав надати детальний опис робіт, виконаних адвокатом є хибним, оскільки відсутність детального опису не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.
Просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.07.2024 р.
До початку судового засідання позивач/скаржник ОСОБА_1 та відповідач Приватне підприємство "Приватна агрофірма "ЛАН" подали заяви про проведення судового засідання за їх відсутності та відсутності їх представників.
Розглянувши апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення судом першої інстанції, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
17.02.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовною заявою, у якій просив визнати незаконним наказ Приватного підприємства "Приватна агрофірма "ЛАН" від 01.12.2023 р. про припинення повноважень директора ОСОБА_1 на підставі рішення загальних зборів власників, оформленого протоколом № 30/1 1-23-1 від 30.11.2023 р., та про звільнення ОСОБА_1 з посади директора Приватного підприємства «Приватна агрофірма "ЛАН" /а.с. 1 - 20 у т.1/.
Ухвалою від 23.02.2024 р. Господарський суд Житомирської області відкрив провадження у справі № 906/190/24 та призначив підготовче судове засідання на 19.03.2024 р. /а.с. 106 у т.1/.
06.03.2024 р. відповідач Приватне підприємство "Приватна агрофірма "ЛАН" подав відзив на позовну заяву, у якому зокрема зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести у зв'язку з розглядом даної справи становить 60000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу /а.с. 111 - 117 у т.1/. До відзиву на позовну заяву відповідач долучив договір про надання правничої допомоги від 24.02.2024 р., який укладений Приватним підприємством "Приватна агрофірма "ЛАН" та Адвокатським об'єднанням «Карпішин та партнери» /а.с. 164 - 166 у т.1/.
Відповідно до п. 1 договору адвокатське об'єднання згідно з цим договором бере на себе зобов'язання надавати клієнтові за винагороду та за рахунок клієнта правничу допомогу, а клієнт зобов'язується прийняти та оплатити надану адвокатським об'єднанням правничу допомогу.
Згідно з п. 1.2 договору за цим договором адвокатським об'єднанням надається така правнича допомога:
- надання консультацій і роз'яснень, інформації щодо законодавства;
- складання заяв, відзивів, клопотань, адвокатських запитів, складання інших документів правового характеру, підготовка до судових засідань, збирання доказів, інформації, аналіз позову, аналіз судової практики та чинного законодавства України з метою подальшого складання відзиву на позов, складання відзиву на позов тощо;
- ознайомлення з матеріалами справи;
- представництво клієнта в Господарському суді Житомирської області у справі № 906/190/24 за позовом ОСОБА_1 з усіма правами (без обмежень), наданими законодавством стороні.
Правнича допомога, яка визначена у розділі 1 цього договору надається керуючим Адвокатського об'єднання адвокатом Карпішиним Сергієм Володимировичем, який здійснює свою адвокатську діяльність у формі Адвокатського об'єднання, що передбачено Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (п. 1.4 договору).
Відповідно до п. 3.1 договору вартість послуг за цим договором становить фіксовану суму 60000,00 грн.
Ухвалою суду від 19.03.2024 р. Господарський суд Житомирської області відклав розгляд справи до 09.04.2024 р. з урахуванням визначеного законом строку підготовчого провадження через неявку учасників /а.с. 233 у т.1/.
Ухвалою від 09.04.2024 р. Господарський суд Житомирської області залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, у зв'язку з неявкою позивача у засідання суду без поважних причин та неподанням заяви про розгляд справи без його участі /а.с. 5 - 6 у т.2/.
10.04.2024 р. відповідач Приватне підприємство «Приватна агрофірма «ЛАН» подав до суду першої інстанції заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 30000,00грн. /а.с. 8 - 10 у т.2/. В обгрунтування такої заяви відповідач зазначив, що право позивача як особи, що подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов'язком подати відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності. Тому, за доводами відповідача, неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необгрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.
Відповідач до заяви про ухвалення додаткового рішення долучив акт виконаних робіт від 09.04.2024 р. /а.с. 11 у т.2/, у якому зафіксовано надані адвокатом відповідачеві послуги з правничої допомоги у справі № 906/190/24 на суму 30000,00 грн.: консультаційні послуги, складання та посилання запитів, підготовка та подання відзиву на позовну заяву, підготовка та подання клопотання, участь у двох судових засіданнях.
21.04.2024 р. позивач подав заперечення на заяву відповідача /а.с. 14 - 16 у т.1/, де зазначив про таке:
- в порушення вимог частини 8 статті 129 ГПК України відповідачем не заявлялось про подання доказів таких витрат до закінчення судових дебатів;
- обґрунтовуючи розмір витрат на правничу допомогу відповідач зазначив про участь адвоката у двох судових засіданнях, що не відповідає дійсності;
- подані адвокатом до суду письмові докази не є такими, що витребовувались відповідачем в межах цієї справи;
- відповідачем не надано детального опису робіт, виконаних адвокатом, у зв'язку з чим не можливо встановити обсяг робіт та витрачений час.
Суд першої інстанції заяву відповідача про ухвалення додаткового рішення задоволив частково, виснував про наявність необґрунтованих дій позивача, які полягають в тому, що позивач ініціював позов до суду, однак в подальшому пасивною поведінкою фактично відмовився від свого позову без жодних пояснень. Також суд виснував про правомірність та обгрунтованість заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення, однак зменшив розмір компенсації на 2000,00 грн. оскільки представник відповідача брав участь лише в одному судовому засіданні.
Колегія суддів з таким висновком суду першої інстанції погоджується, враховуючи наступне.
Згідно з частиною 4 статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини п'ятої статті 130 ГПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Згідно з частиною шостою статті 130 ГПК України у випадках, встановлених частинами третьою-п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини восьмої статті 129 цього Кодексу.
Таким чином, стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема, витрат на правничу допомогу у разі закриття провадження у справі, можливе у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.
Колегія суддів зазначає, що ГПК України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак наведена норма кореспондується із нормою ч.4 ст.13 та ст..42 ГПК України, відповідно до якої сторони зобов'язані добросовісно користуватись своїми процесуальними правами, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. Під такими діями можна розуміти таку реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду (правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 905/121/19, від 13.05.2021 у справі № 910/16777/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21 та від 18.01.2022 у справі № 922/2017/17).
Тобто, частина п'ята статті 130 ГПК України визначає, що дії позивача на предмет обґрунтованості/необґрунтованості оцінюються судом у кожній справі відповідно до встановлених обставин.
Колегією суддів встановлено, що ухвалою від 09.04.2024 р. Господарський суд Житомирської області залишив без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 на підставі частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України, у зв'язку з неявкою позивача у засідання суду без поважних причин та не поданням заяви про розгляд справи без його участі /а.с. 5 - 6 у т.2/.
Відповідач у заяві про ухвалення додаткового рішення звернув увагу, що такі дії як неявка повноважного представника позивача, належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, у судове засідання у разі неподання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності та неповідомлення причин такої неявки, можуть кваліфікуватися як необгрунтовані у розумінні ч. 5 ст. 130 ГПК України.
Колегія суддів погоджується з такими доводами відповідача та вважає правильним висновок суду першої інстанції про встановлені необґрунтовані дії позивача, які полягають у тому, що позивач ініціював позов до суду, натомість у подальшому пасивною поведінкою фактично відмовився підтримувати свій позов без жодних пояснень. Колегія суддів звертає увагу, що позивач безумовно мав передбачити наслідки, пов'язані нормами ст..130 ГПК України, не вчинення ним процесуальних дій та власні ризики.
Також колегія суддів погоджується із висновком суду, що частина 5 статті 130 ЦПК є спеціальною нормою, і в процедурі компенсаціі судових витрат не можуть бути застосовані норми щодо заяви про подання доказів до закінчення судових дебатів, оскільки ця стадія в судовому процесі не відбулась. Тому безпідставними є доводи позивача в апеляційній скарзі про порушення вимог частини 8 статті 129 ГПК України, яке полягає, на думку скаржника, у тому, що відповідачем не заявлялось про подання доказів витрат до закінчення судових дебатів.
Натомість позивач подав акт про надані послуги, підписаний адвокатом і клієнтом - директором відповідача ПП «Приватна агрофірма «ЛАН», разом із заявою про відшкодування витрат на правничу допомогу на наступний день після ухвали суду про закриття провадження, що є розумним та необхідним строком для оформлення такого акту як доказу прийняття наданих адвокатом послуг та відповідає ч.8 ст.129 ГПК України - протягом п'яти днів після ухвалення рішення/ухвали суду.
Судом враховується, що відповідно до ч. 8 статті 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною.
При цьому суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл витрат, правомірно врахував, що про попередній розрахунок витрат на правничу допомогу відповідач своєчасно заявив у відзиві на позовну заяву, надавши договір та ордер адвоката; факт надання правничої послуги, крім акту, підтверджений заявами у справі - відзивом тощо, та протоколом, де зазначено про участь в судовому засіданні представника сторони адвоката Карпішина С.В., тоді як і відсутність детального опису не могла перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 р. у справі № 922/1964/21, і враховується судами відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України).
Так само правомірно суд першої інстанції надав оцінку обґрунтованості заявленої до відшкодування суми і зменшив розмір компенсації на 2000,00 грн., врахувавши, що представник відповідача фактично брав участь лише в одному судовому засіданні, тоді як у акті було зазначено про два судових засідання.
Інших підстав для зменшення компенсації витрат відповідача, пов'язаних з розглядом справи, суд не встановив, тому задоволив заяву відповідача в частині стягнення з позивача 28 000,00 грн.
Позивач по тексту заперечень, які були подані суду першої інстанції, та по тексту апеляційної скарги не доводить неспівмірність заявленої суми витрат відповідача, а лише заперечує обгрунтованість цих витрат., тоді як його доводи були враховані судом першої інстанції, частково задоволені і мотивовано відхилені в решті.
Отже, колегія суддів встановила, що суд першої інстанції, вирішуючи питання про розподіл судових витрат/витрат на правничу допомогу правильно застосував норми ст..126, 129, 130 ГПК України за конкретних обставин у даній справі, правомірно встановив, що витрати на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), незалежно від результату розгляду справи, оцінив обґрунтованість заявленої до відшкодування суми критеріям реальності та необхідності.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів встановила, що ухвала Господарського суду Житомирської області від 24.07.2024 р. у справі № 906/190/24 ґрунтується на матеріалах справи, відповідає чинному законодавству, а тому відсутні підстави для її зміни чи скасування. Доводи викладені у апеляційній скарзі позивача не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 276, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Житомирської області від 24.07.2024 р. у справі № 906/190/24 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.
Справу № 906/190/24 повернути Господарському суду Житомирської області.
Повний текст постанови складений 22.10.2024 р.
Головуючий суддя Маціщук А.В.
Суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.