вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"08" жовтня 2024 р. Справа № 910/5472/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Андрієнка В.В.
секретар Місюк О.П.
за участю
представників: позивача - Гарагуля В.А.;
відповідача - Найденко І.О.;
Шевченківського ВДВС - не з'явилися
розглянувши апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024
за скаргою Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»
на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі №910/5472/23 (суддя - Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини»
до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
про стягнення заборгованості.
У квітні 2023 року Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» звернулося з позовом до Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» про стягнення заборгованості у розмірі 10326256,80 грн у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки №53-129-04-21-02236 від 05.03.2021 в частині здійснення повної та своєчасної оплати за поставлений товар.
Рішенням Господарського суду міста від 18.10.2023 у справі №910/5472/23, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.02.2024, позовні вимоги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» задоволено, а також відстрочено виконання рішення до 18.03.2024.
06.03.2024 Господарський суд міста Києва на виконання рішення видав наказ.
Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» 02.07.2024 звернулося до суду першої інстанції зі скаргою на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), у якій просило:
- визнати неправомірною бездіяльність старшого державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Євгенія Коваленка щодо невинесення постанови про накладення арешту на грошові кошти Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» у виконавчому провадженні НОМЕР_1;
- з метою належного виконання боржником наказу Господарського суду міста Києва від 18.10.2023 у справі №910/5472/23 зобов'язати Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) накласти арешт на грошові Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом».
Скарга мотивована тим, що державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) порушено вимоги ст. 129-1 Конституції України та ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження».
Оскаржуваною ухвалою Господарського суду міста Києва 23.07.2024 у справі №910/5472/23 у задоволенні скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на бездіяльність головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) відмовлено.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини» подало апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалите нове судове рішення, яким задовольнити скаргу у повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали неправильно застосовано норми матеріального права, а саме ст. ст. 48 та 56 Закону України «Про виконавче провадження» та п. п. 7, 8 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень.
Відповідно до протоколу передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2024 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» у справі №910/5472/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Андрієнко В.В., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків.
До суду 22.08.2024 у встановлений процесуальний строк від Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.09.2024 позивачу поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі №910/5472/23, призначено її до розгляду на 08.10.2024, а також встановлено іншим учасникам справи строк на подання відзивів.
До суду 02.10.2024 відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, у якому Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу - без змін.
Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у встановлений процесуальний строк не скористався правом на подання відзиву, що відповідно до ст. 263 ГПК України не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
До суду 04.10.2024 від представника Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» надійшла заява про участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2024 заяву представника Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» задоволено.
У призначене засідання суду 08.10.2024 з'явилися представники позивача і відповідача та надали пояснення по суті апеляційної скарги. Натомість, представники Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином, що підтверджується довідкою про доставку електронного документа до електронного кабінету від 17.09.2024.
Згідно з ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає її розгляду. При цьому, відповідно до ч. 11 вказаної статті суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.
Разом з цим, як було зазначено вище, Шевченківський відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) належним чином повідомлений про розгляд апеляційної скарги та, у свою чергу, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання уповноважених представників. Отже, неявка у судове засідання представників відділу не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Відповідно до ст. 339 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду зі скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього кодексу, порушено їхні права.
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій визначених у цьому законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, а також рішеннями, які підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» примусовому виконанню підлягають рішення на підставі таких виконавчих документів, як ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
З наявних у матеріалах справи доказів вбачається, що 07.05.2024 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла заява стягувача щодо відкриття виконавчого провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/5472/23 про стягнення з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» на користь Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» основного боргу у розмірі 10326256,80 грн та витрат зі сплати судового збору у розмірі 154893,86 грн.
10.05.2024 старшим державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Євгенієм Коваленком винесено постанову про відкриття виконавчого провадження НОМЕР_1 з примусового виконання вказаного вище наказу.
В подальшому, оскільки на виконанні у відділі перебуває зведене виконавче провадження про стягнення коштів з Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом», керуючись ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження», головний державний виконавець Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Костянтин Савчук виніс постанову про приєднання виконавчого провадження НОМЕР_1 до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2.
Позивач звернувся до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) з заявою №27-289 від 10.06.2024 про накладення арешту на грошові кошти боржника у виконавчому провадженні НОМЕР_1.
У заяві позивач посилався на приписи ст. ст. 18 та 24 Закону України «Про виконавче провадження», якими надано право відповідній посадовій особі накладати арешт на грошові кошти боржника.
Оскільки державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) не було винесено постанову про накладення арешту на грошові кошти боржника, позивач звернувся з відповідною скаргою до суду.
Відповідач, заперечуючи проти вимог скарги, посилався на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах у справах №№660/612/16-ц, 906/530/17 та 927/395/13, та вказував на те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, оскільки виконавче провадження з приводу виконання наказу у справі №910/5472/23 передане до зведеного виконавчого провадження, у якому наявні виконавчі провадження з приводу виконання судових рішень, ухвалених судами різних юрисдикцій. Як наслідок, оскарження дій виконавця має відбуватися за правилами адміністративного судочинства, а відтак провадження з розгляду скарги підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Судом першої інстанції відхилені наведені доводи відповідача та зазначено, що боржник надав суду фактично єдиний доказ на підтвердження своїх вимог - постанову головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 20.05.2024, яка жодним чином не стверджує про виконання у зведеному виконавчому провадженні судових рішень, ухвалених судами різних юрисдикцій.
Поряд з цим, апеляційний суд звертає увагу на те, що до матеріалів справи Шевченківським відділом державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) надано облікову картку на зведене виконавче провадження НОМЕР_2 (том 2, а. с. 202-207), з якої убачається, що у вказаному виконавчому провадженні, до якого передано і виконавче провадження НОМЕР_1 з виконання наказу у справі №910/5472/23, перебувають на виконанні не лише накази господарських судів, а і виконавчі листи, видані, зокрема, Київським апеляційним судом, Святошинським районним судом міста Києва та іншими судами цивільної юрисдикції.
Колегія суддів вказує на те, що відповідно до ч. 1 ст. 340 ГПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.
Натомість, згідно з правилами адміністративного судочинства щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця за ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Крім того, порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби встановлено Законом України «Про виконавче провадження», згідно з ч. 1 ст. 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
З наведених правових норм, передбачених ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням вимог ст. ст. 339 та 340 ГПК України, вбачається, що в разі оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення при виконанні рішення, ухваленого за правилами господарського судочинства, таку скаргу розглядає відповідний господарський суд, який ухвалив таке рішення за правилами господарського судочинства відповідно.
Разом з тим, оскільки чинним законодавством не врегульовано порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання зведеного виконавчого провадження, у якому об'єднано виконання судових рішень, ухвалених судами за правилами різних юрисдикцій, то відповідно до ч. 1 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України такі спори відносяться до юрисдикції адміністративних судів та підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства. Подібний за змістом правовий висновок викладений, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №660/612/16-ц, 12.09.2018 у справі №906/530/17, 17.10.2018 у справах №927/395/13 та 5028/16/2/2012, 05.12.2018 у справі №904/7326/17, 13.02.2019 у справі №808/2265/16 та 05.05.2020 у справі №554/8004/16-ц.
За обставинами справи №910/5472/23, стягувачем подано скаргу на бездіяльність державного виконавця у виконавчому провадження НОМЕР_1, яке станом на день подання такої скарги вже було передане до зведеного виконавчого провадження НОМЕР_2. При цьому, у зведеному виконавчому провадженні об'єднано виконання судових рішень, ухвалених як за правилами господарського судочинства, так і, зокрема, за правилами цивільного судочинства, про що свідчить облікова картка на зведене виконавче провадження НОМЕР_2.
Отже, колегія суддів констатує, що розгляд скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у виконавчому провадження з виконання наказу Господарського суду міста Києва від 06.03.2024 у справі №910/5472/23 повинен був здійснюватися за правилами адміністративного судочинства.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України унормовано, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 1 ст. 278 ГПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених ст. ст. 226 та 231 цього кодексу.
Як наслідок, судова колегія вважає, що оскільки у даній ситуації наявні підстави для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України, ухвала Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про закриття провадження у справі з розгляду скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
При цьому, суд наголошує на тому, що відповідно до ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з ч. 2 ст. 278 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених ст. ст. 20-23 цього кодексу, є обов'язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги позивача не беруться до уваги апеляційним судом з огляду на наявність обов'язкової підстави для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» залишити без задоволення.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.07.2024 у справі №910/5472/23 скасувати.
3. Закрити провадження у справі №910/5472/23 з розгляду скарги Акціонерного товариства «Українські енергетичні машини» на бездіяльність державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
4. Витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Акціонерне товариство «Українські енергетичні машини».
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складений 22.10.2024.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
В.В. Андрієнко