вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"22" жовтня 2024 р. Справа№ 910/633/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Вовка І.В.
суддів: Сибіги О.М.
Станіка С.Р.
розглянувши в письмовому провадженні без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції
на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024
у справі № 910/633/24 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Акціонерного товариства "Херсонська теплоелектроцентраль"
до Департаменту патрульної поліції
про стягнення 120 601,30 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
У січні 2024 Акціонерне товариство "Херсонська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Департаменту патрульної поліції про стягнення 120 601,30 грн заборгованості.
Позов мотивовано тим, що відповідач неналежним чином виконав свої зобов'язання перед позивачем за поставлену йому теплову енергію у лютому 2022 року після закінчення строку дії договору № 38-Т/71 від 22.03.2021, а тому позивач просить стягнути з відповідача вартість нарахованої теплової енергії в примусовому порядку.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі № 910/633/24 позов задоволено повністю та стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" 120 601,03 грн заборгованості та 2 422,40 грн судового збору.
Суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що у лютому 2022 року позивачем було поставлено відповідачу теплову енергію без договору на суму 120 613,50 грн, це підтверджується належними доказами, а враховуючи, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг не звільняє від оплати цих послуг, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача спірної суми боргу.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі №910/633/24 та прийняти нове рішення про відмову в позові в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що оскаржуване рішення ухвалено судом першої інстанції без з'ясування обставин, що мають значення для справи, зокрема в скаржник посилається на те, що судом першої інстанції при вирішенні даного спору, не враховано того, що позивачем здійснено неправильний розрахунок вартості спожитої теплової енергії.
Також, в апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що місцевим господарським судом не враховано положення Закону України « Про теплопостачання», Правила користування тепловою енергією затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 03 жовтня 2007 року № 1198 та Правила надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830.
Позиції учасників справи
У відзиві позивач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у даній справі залишити без змін, як таке що прийняте з урахуванням всіх обставин справи та з дотриманням норм процесуального і матеріального права.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.06.2024, матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції у судовій справі № 910/633/24 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.07.2024 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/633/24.
22.07.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/633/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.08.2024 (головуючий суддя: Вовк І.В., судді: Сибіга О.М., Палій В.В.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/633/24 за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 та призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.10.2024, у зв'язку з тим, що рішенням Вищої ради правосуддя № 2760/0/15-24 від 19.09.2024 суддю Палія В.В., звільнено у відставку, для розгляду справи № 910/633/24 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М. Станік С.Р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.10.2024 справу № 910/633/24 за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції б/н від 26.06.2024 на рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 - прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Вовк І.В., судді - Сибіга О.М. Станік С.Р.
Порядок розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 10 ст. 270 ГПК України, апеляційні скарги на рішення господарського суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, АТ «Херсонська ТЕЦ» є юридичною особою, яка відповідно до Статуту здійснює виробництво теплової енергії, транспортування теплової енергії магістральними та місцевими (розподільчими) тепловими мережами.
Із матеріалів справи вбачається та як встановлено судом, між АТ «Херсонська ТЕЦ» (виконавець) та Департаментом патрульної поліції (споживач) було укладено договір № 38-Т/71 від 22.03.2021 з власником (користувачем) будівлі про надання послуги з постачання теплової енергії, за умовами якого виконавець зобов'язується надати споживачу послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення/на індивідуальний тепловий пункт для потреб опалення відповідної якості та в обсязі відповідного до теплового навантаження, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу.
За п. 3 цього договору визначено, зокрема, що інформація про споживача : адреса м. Херсон, пр. Сенявіна, 128.
Судом встановлено, що зазначений договір було укладено з урахуванням вимог Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки відповідач є державною установою, що сторонами не заперечується.
П. 40 вказаного договору визначено, що договір набирає чинності з моменту укладання і діє до 31.12.2021.
Згідно з п. 41 вказаного договору, дія договору може бути продовжена на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в поточному році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.
Додатковою угодою № 2 від 02.12.2021 сторонами внесено зміни до кількості теплової енергії, зменшено її до 172,32 Гкал, а також змінено тариф, встановлено його в розмірі 3 352,46 грн за 1 Гкал.
Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом, за рахунком № 602 та актом № 602 за лютий 2022 року позивачем нараховано відповідачу 120 613,50 грн з ПДВ за споживання 34,11 Гкал теплової енергії.
Претензією від 22.11.2023 позивач звернувся до відповідача з вимогою оплатити заборгованість за теплову енергію, спожиту в лютому 2022 року, в розмірі 120 601,03 грн протягом 7 днів, а також з цією претензією надіслано відповідачу рахунки та акти виконаних робіт, а також акт звірки взаємних розрахунків, докази надіслання цієї претензії відповідачу містяться в матеріалах даної справи. Проте, відповідач залишив без задоволення зазначену претензію позивача.
Предметом позову у даній справі є вимоги позивача-виконавця про стягнення з відповідача - споживача спірної суми заборгованості за поставлену йому теплову енергію у лютому 2022 року.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Статтею 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газопостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством.
Згідно з ст. 1 Закону України "Про теплопостачання" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин): постачання теплової енергії (теплопостачання) це господарська діяльність, пов'язана з наданням теплової енергії (теплоносія) споживачам за допомогою технічних засобів транспортування та розподілом теплової енергії на підставі договору; тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг; система централізованого теплопостачання - сукупність джерел теплової енергії, магістральних та місцевих (розподільчих) теплових мереж, що об'єднані між собою та використовуються для теплозабезпечення споживача, населеного пункту, яка включає системи децентралізованого та помірно-централізованого теплопостачання; споживач теплової енергії - фізична або юридична особа, яка використовує теплову енергію на підставі договору.
Споживач теплової енергії це фізична особа, яка є власником будівлі або суб'єктом підприємницької діяльності, чи юридична особа, яка використовує теплову енергію відповідно до договору (п. 3 Правил користування тепловою енергією, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.07 № 1198).
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 4 ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , відносини між учасниками договірних відносин у сфері житловокомунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об'єктів усіх форм власності є суб'єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).
За ст. 24 Закону України "Про теплопостачання" визначено, що основним обов'язком споживача теплової енергії є, зокрема, своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником (п. 4 Правил).
Отже, до обов'язків споживача теплової енергії належить своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії.
Згідно з ч. 2 ст. 32 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії № 830 постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Крім того, вбачається, що термін споживач застосовується в значно ширшому значенні, оскільки він також розповсюджується і на осіб, які використовують теплову енергію без укладення договору на теплопостачання.
Пунктом 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року № 830 передбачено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами. Опалювальний період починається не пізніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря становить 8°С та нижче, а закінчується не раніше ніж коли протягом трьох діб середня добова температура зовнішнього повітря перевищує 8°С.
За п. 9 Правил № 830 передбачено, що постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги". Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ст. 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", надання комунальних послуг та надання послуги з управління багатоквартирним будинком здійснюються безперервно, крім часу перерв на: проведення ремонтних і профілактичних робіт згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації і користування, положеннями про проведення поточного і капітального ремонтів та іншими нормативно-правовими актами; міжопалювальний період для мереж (систем) опалення (теплопостачання) виходячи з кліматичних умов згідно з нормативно-правовими актами; 3) ліквідацію наслідків аварії.
Згідно з ст. 21 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період. Порядок визначення дати початку і закінчення опалювального періоду визначається законодавством. Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти споживачів для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, з урахуванням перерв, визначених статтею 16 цього Закону. Ціною послуги з постачання теплової енергії є тариф на теплову енергію для споживача, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії. Органи, уповноважені законом встановлювати порядки (методики) формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії, визначають особливості врахування в тарифах на теплову енергію для споживача витрат на утримання та обслуговування теплових пунктів (індивідуальних та центральних) з метою недопущення подвійної компенсації споживачами таких витрат.
Теплотранспортуюча організація не має права відмовити споживачу теплової енергії у забезпеченні його тепловою енергією. Споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію ( ст. 19 Закону України "Про теплопостачання").
За ст. 9 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що поживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно з п. 37 Правил № 830, споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від оплати послуги за період тимчасової відсутності в житловому приміщенні (на іншому об'єкті нерухомого майна) споживача та інших осіб.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 904/2238/17 та від 16.10.2018 у справі № 904/7377/17.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
З огляду на наведене, суд першої інстанції встановивши, що у лютому 2022 року позивачем, на виконання вимог чинного законодавства, надано відповідачу послугу з постачання теплової енергії, за які останній в порушення свого обов'язку не розрахувався, що підтверджується належними доказами в розумінні ст. ст. 76-77 ГПК України, і зворотного належним чином не доведено, дійшов правильного висновку про наявність у позивача-виконавця вимагати сплати відповідачем-сплати вартості спожитої теплової енергії в примусовому порядку, з таким висновком погоджується і суд апеляційної інстанції.
Відтак, враховуючи встановлені обставини та наведені мотиви, суд першої інстанції, з яким погоджується і апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення даного позову в повному обсязі та стягнув з Департаменту патрульної поліції на користь АТ "Херсонська теплоелектроцентраль" заборгованість за спожиту теплову енергію у сумі 120 601,03 грн, розрахунок якої є арифметично правильним, а отже ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.
У рішенні у справі "Серявін та інші проти України" Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України" та від 28.10.2010 у справі "Трофимчук проти України" п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім цього, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Згідно з ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував обставини справи, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідив та оцінив надані сторонами докази, правильно застосувавши норми права до спірних правовідносин, а тому рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у даній справі законне та обґрунтоване, і підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Таким чином, апеляційна скарга Департаменту патрульної поліції задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Судові витрати
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Враховуючи наведене та керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
1. Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції- залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 07.06.2024 у справі № 910/633/24- залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст. ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/633/24 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя І.В. Вовк
Судді О.М. Сибіга
С.Р. Станік