Провадження № 33/821/391/24 Справа № 695/4772/23 Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Головуючий у І інстанції Бойко Н. В. Доповідач в апеляційній інстанції Белах А. В.
21 жовтня 2024 року м. Черкаси
Суддя Черкаського апеляційного суду Белах А.В. розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Золотоніського райсуду Черкаської обл. від 12.06.2024 р., якою
ОСОБА_1 , який
народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Золотоно-
ша Черкаської обл., не працює, не од-
ружений, проживає
АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та нього накладено адмінстягнення у виді штрафу в розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір в розмірі 605,60 грн., -
Відповідно до постанови суду, 1.12.2023 р. о 1:40 год. в м. Золотоноша Черкаської обл. по вул. Шевченка, 167 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Lanos, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager» та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду та закрити провадження у справі за відсутності події та складу адмінправопорушення.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд не викликав його в судове засідання належним чином та розглянув справу за його відстуності. При постановленні рішення судом не враховано того, що ознак сп'яніння в нього не було, жодних підстав для запропонування огляду на стан сп'яніння у поліцейських не було. На відео зафіксоване хамство з боку поліції - звернення на «Ти», грубе ставлення, що і потягло за собою складення протоколу. Також, суд не звернув уваги на той факт, що жодні права і обов'язки йому не роз'яснювалися, як і наслідки відмови від огляду.
Вважає що підстав для огляну не було взагалі, поліцейським автоматично було названо кілька ознак сп'яніння та не зафіксовано порядку перевірки виявлених ознак наркотичного сп'яніння. Зауважує, що він поводив себе адекватно, чітко відповідав на питання, висловлював заперечення. Свідчення інспектора поліції не можуть вважатися об'єктивними доказами у справі. Саме по собі описання адмінправопорушення теж є неналежним доказом вчинення правопорушення, протокол є лише суб'єктивною думкою суб'єкта владних повноважень щодо правопорушення. Свідки залучені не були, бо саме свідки могли б підтвердити наявність ознак сп'яніння. Термін «нечітка мова» відсутній в інструкції, передбачено лише «порушення мови». Йому не були роз'яснені наслідки відмови від огляду взагалі, а тому лише протокол та відео не можуть бути доказами скоєння правопорушення. Відео є фрагментарною нарізкою, з нього неможливо встановити ні факту керування водієм автомобілем з ознаками сп'яніння, ні час такого керування, ні дотримання поліцейськими процедури проведення огляду, тощо.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, при розгляді справ про адмінправопорушення, передбачені ч. 1 ст. 44, ст. ст. 51, 146, 160, 1724 - 1724, 173, ч. 3 ст. 178, ст. ст. 185, 1851, 1857, 187 КУпАП, присутність особи, яка притягається до адмінвідповідальності, є обов'язковою. Цей перелік є вичерпним та ч. 1 ст. 130 КУпАП до нього не входить.
Зважаючи, що ОСОБА_1 в апеляційній скарзі окремим пунктом просить вислати йому постанову суду у встановлений ст. 285 КУпАП строк, то апеляційний суд зауважує, що про дату час і місце розгляду його апеляційної скарги апелянт обізнаний, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без участі правопорушника.
Вивчивши матеріали адмінсправи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги, при цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або не-обґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право:
1) залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін;
2) скасувати постанову та закрити провадження у справі;
3) скасувати постанову та прийняти нову постанову;
4) змінити постанову.
За змістом закону, протокол про адмінправопорушення, пояснення особи, свідків, висновок експерта тощо, є документами, що офіційно засвідчує подію адмінправопорушення і, відповідно до ст. 251 КУпАП, є джерелами доказів, на основі яких ґрунтується повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи та правильне її вирішення. Протокол про адмінправопорушення складається відповідно до ст. ст. 254-256 КУпАП.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адмінправопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому суд повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адмінправопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та ступеню підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Суд, який розглядав справу, ці вимоги закону виконав в повному обсязі.
Суд першої інстанції правильно встановив, що 1.12.2023 р. о 1:40 год. в м. Золотоноша Черкаської обл. по вул. Шевченка, 167 водій ОСОБА_1 керував автомобілем ЗАЗ-Lanos, р/номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адмінправопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адмінвідповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, адмінвідповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення підтверджується даними протоколу про адмінправопорушення серії ААД № 401589 від 1.12.2023 р., в якому викладені обставини правопорушення ( а. пр. 1); направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 01.12.2023 до КНП «Золотоніська БЛ», згідно якого у водія ОСОБА_1 виявлені ознаки алкогольного сп'яніння а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, та водій ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду і в закладі охорони здоров'я (а. пр. 5); рапортом інспектора СРПП Золотоніського РВП ГУНП в Черкаській обл. Лисака А. від 01.12.2023, згідно якого під час несення служби 01.12.2023 о 1:40 год. в м. Золотоноша по вул. Шевченка, 167 був зупинений автомобіль ЗАЗ- Lanos, р/номер НОМЕР_1 , під керуваням ОСОБА_1 , у якого виявлені явні ознаки алкогольного сп'яніння - різкий запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці або в закладі охорони здоров'я водій відмовився, після чого було складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП (а. пр. 6); відеозаписом з нагрудного відеореєстратора, долученими до матеріалів справи про адмінправопорушення ( а. пр. 4).
На переконання апеляційного суду вказані документи складені у відповідності до діючих нормативно-правових актів, які регулюють правові відносини та які є предметом судового розгляду.
На відеозапису з нагрудних камер працівників поліції, який був досліджений в судовому засіданні суду першої та суду апеляційної інстанцій, зафіксовано як 1.12.2023 о 1:40 год. водій ОСОБА_1 в м. Золотоноша по вул. Шевченка, 167 керував автомобілем ЗАЗ- Lanos, р/номер НОМЕР_1 , побачивши поліцейських різко запаркував автомобіль. До зазначеного автомобіля підійшли працівники поліції і запитали водія: «Чому він порушує комендатську годину?». Зрозумілої та чіткої відповіді водій не надав, лише зауважив, що має право. На законну вимогу працівника поліції надати документи водій показав посвідчення водія та техпаспорт на автомобіль, а потім заховав їх, працівник поліції не встиг повністю зафіксувати анкетні дані і встановлював особу на планшеті. Працівник поліції у зв'язку з порушенням водієм комендантської години запропонував водієві пройти огляд на стан сп'яніння, роз'яснив наслідки відмови від огляду, але водій відмовився. Працівник поліції вдруге запропонував водію пройти огляд на стан сп'яніння, наслідки відмови - складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, водій відмовляється і працівники поліції починають складати протокол про адмінправопорушення, просять знову водія надати документи, але замість водійського посвідчення водій надає паспорт. Крім того, працівники поліції роз'яснили водію, що водій керував транспортним засобом не маючи відповідної категорії, а тому не мав права керувати, а також не надав посвідчення водія і на цій підставі склали протокол про адмінправопорушення за ч. 1, 2 ст. 126 КУпАП та за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Працівник поліції вголос зачитує протоколи про адмінправопорушення. Водій відмовляється отримувати копії протоколів, ставити підписи про ознайомлення, надавати пояснення.
На підставі викладеного доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 права і обов'язки не роз'яснювалися, наслідки відмови від огляду не роз'яснювалися, було допущено хамство з боку поліції є необґрунтованими, оскільки спілкування з боку поліцейських до водія ввічливе, саме ОСОБА_1 почав неввічливе спілкування з поліцейськими.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королвства» від 29.06.2007 р. Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд правильно кваліфікував дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме - відмова від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку як на місці так і в медичному закладі, чим він порушив вимоги 2.5 ПДР України та скоїв адмінправопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Європейський суд з прав людини зазначав, що право на вмотивованість судового рішення сягає своїм корінням більш загального принципу, втіленого в Конвенції, який захищає особу від сваволі; рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторони (рішення у справі «Руїз Торія проти Іспанії» від 9.07.1997 р.). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною; більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій просто підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх (рішення у справі «Хірвісаарі проти Фінляндії» від 20.05.2010 р.).
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого суду з приводу того, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адмінправопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена сукупністю доказів, вони є логічними, послідовними та узгоджуються з іншими матеріалами провадження.
Апеляційний суд наголошує, що через воєнний стан та вторгнення російських окупаційних військ, майже в усіх регіонах України з 25.02.2022 р. діє комендантська година, під час якої заборонено пересування всіх цивільних осіб без спеціальної перепустки чи дозволу.
Під комендантською годиною слід розуміти заборону перебувати на вулицях та в інших громадських місцях без спеціально виданих перепусток і посвідчень особи. Варто залишатися вдома, а якщо пролунають сирени - спуститися в укриття. Для пересування по населеним пунктам громадянам необхідно завжди мати при собі документ, що посвідчує особу. ОСОБА_1 ці вимоги порушив.
Судом встановлено, що правопорушення скоєне ОСОБА_1 під час дії комендантської години, тому доводи апеляційної скарги про те, що в його діях відсутній склад адмінправопорушення є необґрунтованими.
Стосовно доводів апеляції про те, що в матеріалах провадження відсутні докази його перебування в стані сп'яніння, то апеляційний суд виходить з того, що відповідно до вимог ст. ст. 130 та 266 КУпАП працівникам поліції цілком достатньо встановити (побачити, почути) наявність у водія ознак алкогольного чи наркотичного сп'яніння (а вони вказані у протоколі про адмінправопорушення та відповідають тим, які перелічені в Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» (затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 9.11.2015 р. № 1452/735) та на цій підставі провести огляд водія на стан сп'яніння. Водій за наявності таких обставин зобов'язаний пройти огляд, цей обов'язок покладений на нього п. 2.5 ПДР України. Ніякі обставини чи причини не звільняють водія від проходження такого огляду, відмова від проходження огляду має наслідком адмінвідповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП. За таких обставин докази перебування в стані сп'яніння для правильного розгляду справи не потрібні.
Будь-які інші доводи апелянта, викладені ним в апеляційній скарзі, сприймаються судом як спроба уникнути відповідальності, оскільки безспірних та переконливих доказів, які б могли об'єктивно спростувати винність ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, апеляційному суду не надано.
Таким чином, з урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що підстав для задоволення апеляційної скарги по суті немає, а постанова суду першої інстанції є законною, обґрунтованою і скасуванню або зміні не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
Постанову Золотоніського райсуду Черкаської обл. від 12.06.2024 р., якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а його апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Белах А.В.