печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46500/24-к
10 жовтня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві провадження за клопотанням слідчого Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві ОСОБА_6 , про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
10.10.2024 старший Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві ОСОБА_6 за погодженням з прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про продовження строку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання прокурор зазначає, що у провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102090000016 від 18.01.2023, щодо злочинної організації, які під виглядом надання неіснуючих послуг, а саме пропозицій з пасивного заробітку шляхом інвестицій, організували протиправний механізм з привласнення грошових активів громадян України, вчинення кримінального правопорушення, злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції статті станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України..
14.08.2024 ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України затримано та в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
15.08.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 12.10.2024.
03.10.2024 заступником керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 продовжено до 14.11.2024.
Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 повністю підтверджується доданими до клопотання процесуальними джерелами доказів.
У судовому засіданні прокурор підтримав вказане клопотання, просив його задовольнити з викладених у ньому підстав.
Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечували щодо задоволення клопотання, просили застосувати запобіжний захід, що не пов'язаний з тримання під вартою.
ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні звернулись до суду із клопотанням про взяття ОСОБА_7 на поруки, зазначивши, що останній не буде переховуватися та вони забезпечить його належну процесуальну поведінку.
Вивчивши клопотання та докази, якими обґрунтовується клопотання, заслухавши пояснення учасників провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
У провадженні Другого слідчого відділу Територіального управління Державного бюро розслідувань розташованого у місті Києві перебувають матеріали досудового розслідування, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102090000016 від 18.01.2023, щодо злочинної організації, які під виглядом надання неіснуючих послуг, а саме пропозицій з пасивного заробітку шляхом інвестицій, організували протиправний механізм з привласнення грошових активів громадян України, вчинення кримінального правопорушення, злочинів, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 4 ст. 190 (в редакції статті станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 209 КК України.
14.08.2024 ОСОБА_7 в порядку ст. 208 КПК України затримано та в порядку ст.ст. 276-278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст.28, ч. 4 ст. 190 (в редакції станом на 07.05.2022), ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України.
15.08.2024 слідчим суддею Печерського районного суду міста Києва ОСОБА_7 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави строком до 12.10.2024.
03.10.2024 заступником керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 продовжено до 14.11.2024.
З матеріалів клопотання вбачається, що у даному кримінальному провадженні виконано значний обсяг слідчих (розшукових) та процесуальних дій, спрямованих на отримання та перевірку здобутих доказів у ньому, проте, закінчити розслідування у строк до закінчення дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_7 немає можливості, оскільки з метою повного, всебічного та неупередженого розслідування кримінального провадження, необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій, а саме:
- отримати інформацію (Електронні поштові скриньки, номери мобільних телефонів, ІР-адреси, дані про рух, конвертацію та вивід у фіат активів, тощо) з компанії «BINANCE» щодо ОСОБА_11 , та оглянути її;
- отримати інформацію стосовно листування користувачів криптовалютної біржі «BINANCE» ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та оглянути її;
- встановити та допитати в якості свідка ОСОБА_30 колишня дівчина ОСОБА_11 ;
- встановити та допитати в якості свідка ОСОБА_16 - курсовий офіцер на період навчання;
- встановити та допитати в якості свідка слідчого КРУП ГУНП в Дніпропетровській області та оперуповноваженого підрозділу кіберполіції на ім'я ОСОБА_17 , які приїздили до університету та встановлювали обставини подій;
- встановити та допитати в якості свідків одногрупників ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_7 , ОСОБА_21 , ОСОБА_11 ОСОБА_22 , ОСОБА_23 ;
- встановити та допитати в якості свідків ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 на рахунки яких також надходили грошові кошти від потерпілих;
- встановити та допитати в якості свідка ОСОБА_29 , який 05.11.2022 здійснив грошовий переказ на суму 20 тис грн. та цього ж дня дані грошові кошти були йому повернуті;
- отримати результати двадцяти п'яти призначених судових комп'ютерно-технічних експертиз та провести огляд їх результатів;
- провести тимчасові доступи до банківської таємниці ОСОБА_11 та оглянути отриману інформацію;
- провести тимчасові доступи до інформації, яка знаходиться в операторів та провайдерів телекомунікацій, про зв'язок, абонента, надання телекомунікаційних послуг, у тому числі отримання послуг, їх тривалості, змісту, маршрутів передавання тощо, щодо мобільних телефонів вилучених під час обшуків та мобільних телефонів ОСОБА_11 та оглянути отриману інформацію;
- розсекречення матеріалів НСРД;
- виконати інші слідчі (процесуальні) дії у проведенні яких виникне необхідність;
- виконати вимоги, передбачені ст. 290 КПК України.
Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при продовженні строку тримання під вартою слідчий суддя, окрім іншого, враховує наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшились або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст..177 КПК України.
Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
У відповідності до положень ст. ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст. 219 КПК України.
Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).
Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть в сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах, та одночасно враховує, що вказане було встановлено судами при ухваленні рішення про застосування запобіжного заходу та при вирішенні питання про продовження строку дії запобіжного заходу.
Приймаючи таке рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні прокурора та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадженні не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Наряду з вказаним, у п. 42 рішення Європейського Суду з прав людини від 13.01.2011 р. у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Слідчим суддею встановлено, що у даному кримінальному провадженні триває досудове розслідування та існує потреба в проведенні ряду слідчих та процесуальних дій, у зв'язку із чим 03.10.2024 заступником керівника Київської міської прокуратури строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023 продовжено до 14.11.2024.
Даних про наявність підстав для скасування ОСОБА_7 запобіжного заходу або його зміни на менш м'який, ніж тримання під вартою, слідчим суддею при розгляді клопотання не встановлено та стороною захисту не доведено наявність підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки не спростовано існування в кримінальному провадженні ризиків, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України
При застосуванні до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та продовжують існувати.
Відповідно до ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов'язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Поряд з тим, громадяни України ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , що виявили намір взяти ОСОБА_7 на поруки, є військовослужбовцем та перебувають на військовій службі в Національній гвардії України, внаслідок чого вони будуть об'єктивно позбавлені можливості виконання ними як поручителями обов'язку доставити підозрюваного до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу.
Крім того, з огляду на встановлену обґрунтовану підозру, доведеність існування передбачених ст. 177 КПК України ризиків, особу підозрюваного та конкретні обставини правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , слідчий суддя вважає, що будь-який більш м'який запобіжний захід, зокрема і особиста порука, не зможе запобігти встановленим в провадженні ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_7 , а тому наявні підстави для задоволення клопотання слідчого, прокурора та застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виключно запобіжний захід у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного забезпечить виконання останнім покладених на нього процесуальних обов'язків та надасть можливість досягти органу досудового розслідування завдань, передбачених ст. 2 КПК України.
Поряд із тим, в даному конкретному випадку, враховуючи підстави та обставини, визначені ст. ст. 177, 178 КПК України, особу підозрюваного та його сімейні обставини, позитивну службову характеристику, відсутність судимостей, слідчий суддя вважає наявними для визначення ОСОБА_7 застави як альтернативного запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_7 , інші дані відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України, із урахуванням принципів розумності і співмірності, вважаю необхідним визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що відповідно становить 454 200 грн., у разі внесення якої він підлягає звільненню з-під варти.
Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176, 177, 178, 181, 183, 184, 193, 194, 196, 202, 205, 309, 532, 534 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання - задовольнити.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 14.11.2024, у межах строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023.
Одночасно визначити альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, розмір якої визначити у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 гривні у національній грошовій одиниці, зобов'язавши підозрюваного ОСОБА_7 виконувати процесуальні обов'язки, визначені ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України, а саме:
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування із свідками та підозрюваними у кримінальному провадженні № 42023102090000016 від 18.01.2023;
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Сума застави у національній грошовій одиниці може бути внесена як підозрюваним так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в м. Києві:
Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві
ЄДРПОУ: 26268059
МФО: 820172
Банк: Державна казначейська служба України м. Київ
р/р UA128201720355259002001012089
Призначення платежу: Застава за …(П.І.П., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду), від …(дата ухвали), по справі № …, внесені …(П.І.П. особи, що вносить заставу).
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, де особа утримується.
Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа установи, де особа утримується, має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Печерського районного суду м. Києва.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний будучи належним чином повідомлений, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1