Справа №588/369/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Огієнко О. О.
Номер провадження 33/816/677/24 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
23 жовтня 2024 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,- адвоката Бороха В.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Суми справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бороха В.М. на постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Охтирка Сумської області, громадянина України, військовослужбовця, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та на підставі ст. 36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34 000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 роки.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в сумі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 34000 грн. із позбавленням права керування транспортними засобами на строк 03 роки за те, що 28 лютого 2024 року близько 03 год. 00 хв. у с. Боромля по вул. Харківська, 10, керуючи транспортним засобом марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 , не був уважним, не вибрав безпечної швидкості руху, не врахував дорожньої обстановки, в результаті чого допустив зіткнення з опорою ЛЕП, чим порушив вимоги п.п. 2.3 б, 12.1 ПДР. Внаслідок ДТП транспортний засіб отримав механічні пошкодження, а також заподіяні матеріальні збитки третім особам.
Також ОСОБА_1 28 лютого 2024 року о 03 год. 00 хв. у с. Боромля по вул. Харківська, 10, керував транспортним засобом марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 , та скоївши дорожньо-транспортну пригод, а саме здійснивши зіткнення з електроопорою ЛЕП, залишив місце пригоди, чим порушив вимоги п. 2.10 а ПДР України.
Крім того, ОСОБА_1 28 лютого 2024 року о 03 год. 00 хв. в с. Боромля по вул. Харківська, 10, керував транспортним засобом марки «Chevrolet Captiva», номерний знак НОМЕР_1 , та після дорожньо-транспортної пригоди за його участю, до проведення медичного огляду, виживав алкогольні напої, чим порушив вимоги п. 2.10 є ПДР України.
Не погодившись зі вказаним судовим рішенням, в частині притягнення ОСОБА_1 за ч. 4 ст. 130 КУпАП, вважаючи постанову незаконною, адвокат Борох В.М. оскаржив її в апеляційному порядку.
У поданій апеляційній скарзі останній просить постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП, скасувати, провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу вказаного адміністративного правопорушення.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що суд самостійно викликав для допиту в суд поліцейського ОСОБА_2 та поклав в основу рішення його усні пояснення та проігнорував клопотання ОСОБА_1 про виклик заявлених ним свідків для допиту, які підтвердили б, що останній вживав алкогольні напої до вчинення дорожньо-транспортної пригоди.
Пояснення ОСОБА_1 , які надавалися ним на місці дорожньо-транспортної пригоди, не можуть братися судом до уваги, оскільки останній був у стані алкогольного сп'яніння та в шоковому стані.
Окрім того, поліцейським до протоколу не додано відеозапис з нагрудної камери у повній мірі, який має бути безперервним. Наявний диск містить 3 відеофайли, які перериваються у часі та є непослідовними. Вказане свідчить, що відеозапис змінювався (редагувався) особою, яка його копіювала на диск, що прямо заборонено Інструкцією про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ до відеозаписів з них, яку затверджено наказом Департаменту патрульної поліції НПУ від 03.02.2016 № 100.
Таким чином, провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 130 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Заслухавши захисника особи, відносно якого складено протокол ОСОБА_1 - адвоката Бороха В.М., який апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та дослідивши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд зазначає наступне.
Перевіряючи законність прийнятого рішення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з рішенням судді в частині визнання ОСОБА_1 винним за ст.124, ст. 122-4 КУпАП, а оскільки захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Борох В.М. не оскаржує постанову в цій частині, то апеляційний суд не вдається до оцінки висновків суду в даній частині.
Що стосується визнання ОСОБА_1 винним за ч.4 ст.130 КУпАП, то апеляційний суд перевіривши матеріали справи встановив наступне.
Вживання особою, яка керувала транспортним засобом, після дорожньо-транспортної пригоди за її участю алкоголю, наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, що входять до офіційно затвердженого складу аптечки або призначені медичним працівником), або після того, як транспортний засіб був зупинений на вимогу поліцейського, до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, чи до прийняття рішення про звільнення від проведення такого огляду, тягне за собою адміністративну відповідальність, передбачену ч. 4 ст.130 КУпАП.
Відповідно до пункту 2.10 є Правил дорожнього руху, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Згідно зі ст.245 КУпАП України, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, про що наголошується в ст.251 КУпАП.
Як зазначено в ст.252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи апеляційний суд вважає, що висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень, передбачених ст. 122-4, 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи, оскільки підтверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 283703 від 28.02.2024, складений за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП;
- рапортом помічника чергового ВП № 1 (м. Тростянець) Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Капрун І.В., відповідно якого зі служби 102 надійшло повідомлення про те, що 28.02.2024 о 03 год. 10 хв. за в с. Боромля відбулось дорожньо-транспортна пригода, в результаті якої на автомобіль впала електроопора. Із автомобіля вибіг чоловік, транспортний засіб пошкоджений;
- роздруківкою приладу «Drager Alcotest 6820», відповідно якого рівень алкоголю у видихуваному повітрі ОСОБА_1 становить 1,65 % проміле;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, яким підтверджено згода ОСОБА_1 із результатом проходженням ним огляду на місці;
- направленням на огляд з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно якого ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у найближчому закладі охорони здоров'я;
- схемою наслідків дорожньо-транспортної пригоди без потерпілих від 28.02.2024, із зазначенням розташування транспортного засобу та опису отриманих механічних пошкоджень;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 283736 від 28.02.2024 складеного відносно ОСОБА_1 , за порушення ним вимог п. 2.10 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 122-4 КУпАП;
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 283735 від 28.02.2024 відносно ОСОБА_1 , за порушення ним вимог п. 2.3 б, п. 12.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП;
- наданими поясненнями свідка ОСОБА_2 , який повідомив суду про те, що 28.02.2024 за викликом прибув на місце дорожньо-транспортної пригоди, де побачив автомобіль, на якому лежав стовп електроопори. На місці, водія транспортного засобу не було, під час складання схеми ДТП, під'їхали працівники Національної гвардії та повідомили, що можливо знають хто є водієм. У салоні транспортного засобу було виявлено мобільний телефон, на який хтось телефонував. Відповівши на дзвінок стало відомо, що він належить ОСОБА_1 . Доставивши останнього на місце дорожньо-транспортної пригоди, у присутності командира, ОСОБА_1 підтвердив, що саме він керував автомобілем та вжив спиртні напої вже після скоєння ДТП у знайомого, оскільки перебував у шоковому стані. На пропозицію пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці з використанням спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 погодився. Із результатами продуття газоаналізатора погодився. Останньому було роз'яснено порядок складання протоколу та уточнено в останнього чи дійсно він вживав алкогольні напої після вчинення ДТП, на що він вкотре відповів, що так.
Дослідивши вказані матеріали, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначені докази відповідають критеріям належності та допустимості, а в своїй сукупності також достатності для підтвердження висновків суду першої інстанції про доведення винуватості ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.п. 2.3 б, 12.1, 2.10 а, п. 2.10 є, тобто у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.122-4, 124, ч.4 ст.130 КУпАП, у поза розумний сумнів.
Згідно п. п. 1.3 та 1.9 ПДР України учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно з діючим законодавством.
За положеннями п. 2.10 ПДР, у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний до проведення медичного огляду не вживати без призначення медичного працівника алкоголю, наркотиків, а також лікарських препаратів, виготовлених на їх основі (крім тих, які входять до офіційно затвердженого складу аптечки).
Об'єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП полягає у вживанні особою, яка керувала транспортним засобом, алкоголю після дорожньо-транспортної пригоди за її участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Враховуючи викладене, під час розгляду справи необхідно встановити факт наявності ДТП (склад правопорушення за ст.124 КУпАП порушення правил дорожнього руху) та факт вживання алкоголю водієм після ДТП до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння.
Отже, із долученого до матеріалів цієї справи відеозапису, вбачається, що під час з'ясування обставин, ОСОБА_1 надав працівникам поліції пояснення про те, що після скоєння ДТП він поїхав до свого знайомого, де і вживав алкогольні напої, оскільки перебував у шоковому стані.
Апеляційний суд акцентує увагу на тому, що пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з огляду на приписи ч. 1 ст. 251 КУпАП, є самостійним джерелом доказів.
Відтак, зміст пояснень ОСОБА_1 , наданих ним в усній формі поліцейським на місці події, слугує вагомим підтвердженням тієї обставини, що останній вживав алкоголь після того, як скоїв ДТП.
Таким чином, доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів, які б підтверджували доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.130 КУпАП є безпідставними, так як спростовуються відомостями, що містять у матеріалах справи.
Установивши, що саме після ДТП за участі ОСОБА_1 , останній до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння, вживав алкоголь, про що він особисто та добровільно повідомив правоохоронцям під відеофіксацію, поліцейські цілком правомірно склали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення, інкримінувавши йому порушення вимог п.2.10 є ПДР, та кваліфікувавши його дії за ч.4 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта, що суд першої інстанції з власної ініціативи, за відсутності клопотань про витребування доказів, відшуковував докази винуватості ОСОБА_1 , шляхом виклику для допиту поліцейського ОСОБА_2 , як свідка, то апеляційний суд вважає такі доводи безпідставними та такими, що не спростовують висновків суду з приводу наявності в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 130 КУпАП з огляду на таке.
Так, суд за умов дотримання принципу рівності сторін не позбавлений процесуального права вживати передбачені законом заходи, необхідні для повного з'ясування всіх обставин у справі.
Апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо самостійного відшукування судом доказів на встановлення вини особи, оскільки встановлено, що суд першої інстанції для законного, вмотивованого та об'єктивного рішення у справі викликав для допиту в якості свідка, працівника поліції ОСОБА_2 , який безпосередньо був присутнім на місці вчинення дорожньо-транспортної пригоди, здійснював опитування ОСОБА_1 та склав відносно останнього протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП. Під час допиту, свідок підтвердив встановлені ним обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень та достовірність внесення даних до складених ним процесуальних документів, котрі долучені до матеріалів справи, як письмові докази.
Отже, надані пояснення свідка ОСОБА_2 не можуть вважатися новим доказом, який не був відомий сторонам та який був самостійно відшуканий судом внаслідок певних процесуальних дій.
Вищевказані відомості є належним та допустимим доказом, оскільки вони отримані у встановленому законом порядку та дозволяють повно і всебічно встановити обставини вчинених ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП.
У зазначених поясненнях свідка відображені реальні дані, які мають істотне значення для розгляду справи, оскільки дозволяють перевірити доводи сторони захисту та було додатково підтверджено вживання ОСОБА_1 алкогольних напоїв після вчинення ним дорожньо-транспортної пригоди, про що зазначено в протоколі, складеного за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ч. 4 ст. 130 КУпАП.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що матеріали справи не містять підтвердження про звернення ОСОБА_1 до суду з клопотанням про допит заявлених ним свідків, відповідно доводи апелянта в цій частині є не обґрунтованими.
Твердження в апеляційній скарзі про те, що відеозапис не є безперервним, а тому не може бути використаний як доказ в суді, апеляційний суд розцінює як форму захисту з метою уникнути від адміністративної відповідальності і до уваги не бере.
Так, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що та обставина, що відеозапис події міститься на кількох файлах не є підставою стверджувати, що відеозапис не здійснювався безперервно. Окрім цього, відображений час на кожному файлі відеозапису, не містить перерви, а тому можна констатувати, що відеозапис вівся безперервно.
Також на долучених відеозаписах зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомив працівникам поліції про те, що алкогольні напоїв вживав після вчинення дорожньо-транспортної пригоди, що підлягає встановленню під час розгляду даної справи, і підстав піддавати сумніву зміст даного відеозапису немає.
Отже, на переконання апеляційного суду, досліджені та покладені в основу рішення суду першої інстанції докази, які були перевірені під час апеляційного розгляду, є належними та допустимими доказами по справі у розумінні ст.251 КУпАП, оскільки складені уповноваженими особами, відповідно до процедури їх збирання та у своїй сукупності дають підстави зробити висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у здійсненні зіткнення з електроопорою, залишення місця дорожньо-транспортної пригоди та вживання після цього алкогольних напоїв, чим було порушено вимоги п.п. 2.3 б, 12.1, 2.10 а, 2.10 є ПДР України при обставинах, встановлених постановою судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року, тобто ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ст.122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП.
У свою чергу апелянтом в поданій апеляційній скарзі не наведено жодних переконливих аргументів на спростування висновків суду першої інстанції про наявність належних та допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 у вчиненні зазначених правопорушень.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які були б підставою для скасування постанови судді та закриття провадження у справі, апеляційним переглядом не встановлено.
Таким чином, на переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, дотримуючись принципу неупередженості та об'єктивності, з дотриманням вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, дав належну оцінку наявним у справі доказам у їх сукупності та дійшов обґрунтованих висновків про доведеність вини ОСОБА_1 «поза будь-яким розумним сумнівом» у вчиненні ним адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ст. 122-4, ч.4 ст. 130 КУпАП, а тому підстав для закриття провадження у справі, визначених п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, на чому наполягає апелянт, суд апеляційної інстанції не вбачає.
Відповідно до положень ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційний суд вважає, що суддею районного суду при постановленні рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124, ст.122-4, ч.4 ст.130 КУпАП та при накладенні на винну особу адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три року, у повній мірі враховані загальні принципи та правила накладення стягнення, передбачені ст. 23 та ст.ст. 33-35 КУпАП, а також враховано підвищений рівень суспільної небезпеки скоєного винною особою адміністративного правопорушення.
Підсумовуючи вищенаведене апеляційний суд дійшов висновків, що доводи апеляційної скарги захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бороха В.М. є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають, а постанова судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року є законною, обґрунтованою та належним чином мотивованою, підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. 294 КУпАП України,
Постанову судді Тростянецького районного суду Сумської області від 19 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124, ч. 4 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами терміном на 3 роки, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Бороха В.М. на цю постанову, без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.