П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/13861/24
Категорія:112010200 Головуючий в 1 інстанції: Попов В.Ф.
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту: 11.07.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута згідно п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеського апеляційного суду на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Одеського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2024 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Одеського апеляційного суду, третя особа - Головне управління Пенсійного фонду (далі - ГУПФ) України в Одеській області, про:
- визнання протиправними дій Одеського апеляційного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку зі змінами прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, п.2 ч.3, п.3 ч.4 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII (далі - Закон №1402-VIII) та абз.4 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року №3460-ІХ (далі - Закон №3460-ІХ), виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 028 грн. (з урахуванням регіонального індексу 1,25%);
- зобов'язання Одеського апеляційного суду видати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, п.2 ч.3, п.3 ч.4 ст. 135 Закону №1402-VIII та абз.4 ст. 7 Закону №3460-ІХ, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 028 грн., в якій зазначити, що суддівська винагорода, яка враховується при призначенні щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці складає 321 725 грн., у тому числі: посадовий оклад з урахуванням регіонального коефіцієнту 1,25% - 189 250 грн., доплата за вислугу років (70%) - 132 475 грн., доплата за перебування на адміністративній посаді в суді - 0 грн., доплата за науковий ступінь - 0 грн., доплата за роботу, що передбачає доступ до державної таємниці - 0 грн.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказувала, що згідно Закону №1402-VIII для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, відповідач неправомірно визначився із розрахунковою величиною посадового окладу, застосувавши в розрахунку іншу величину, відмінну від тієї, що визначена спеціальним законом. Таким чином, відповідач повинен надати позивачеві довідку про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці для розрахунку такої винагороди із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на 01 січня 2024 року дорівнює 3 028 грн.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що судді Одеського апеляційного суду отримують суддівську винагороду відповідно до встановленого посадового окладу посади судді, визначеного та затвердженого у штатному розписі Одеського апеляційного суду на 2024 рік. Статтею 7 Закону №3460-ІХ визначено розмір прожиткового мінімуму для обчислення базового розміру посадового окладу судді із урахуванням поточної критичної економічної ситуації в країні, на території якої введено воєнний стан. Стаття 7 Закону №3460-ІХ є прямою, чіткою, зрозумілою та Конституційним Судом України неконституційною не визнавалась, а тому суд повинен її застосовувати, та не може обирати самостійно із Закону про Державний бюджет більш сприятливий для позивача (3 028 грн. замість 2 102 грн) розмір прожиткового мінімуму для обчислення його посадового окладу. У зв'язку з цим, виплата суддівської винагороди працюючим суддям продовжується у встановлених на цей час розмірах із розрахунку посадового окладу на рівні 2 102 грн.
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Визнано протиправними дії Одеського апеляційного суду щодо відмови у видачі ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в зв'язку зі змінами прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01 січня 2024 року, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, п.2 ч.3, п.3 ч.4 ст. 135 Закону №1402-VIII та абз.4 ст. 7 Закону №3460-ІХ, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 028 грн.
Зобов'язано Одеський апеляційний суд видати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) довідку про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, виходячи з базового посадового окладу судді апеляційного суду, визначеного на підставі ч.2 ст. 130 Конституції України, п.2 ч.3, п.3 ч.4 ст. 135 Закону №1402-VIII та абз.4 ст. 7 Закону №3460-ІХ, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб 3 028 грн.
Стягнуто з Одеського апеляційного суду (ЄДРПОУ 42268321) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 1 211.20 грн.
В апеляційній скарзі Одеського апеляційного суду ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Доводи апеляційної скарги:
- Конституцією України та Законом №1402-VIII чітко та однозначно визначено, що розмір винагороди судді визначається Верховною Радою шляхом прийняття законів про судоустрій та про державні бюджети на відповідний рік;
- апелянт зазначає, що ст. 7 Закону №3460-ІХ визначено розмір прожиткового мінімуму для обчислення базового розміру посадового окладу судді із урахуванням поточної критичної економічної ситуації в країні, на території якої введено воєнний стан;
- виплата державою суддям у відставці щомісячного довічного грошового утримання із розрахунку більшого посадового окладу, ніж це передбачено Законом №3460-ІХ, здійсниться за зменшенням інших важливих асигнувань в рамках відповідної затвердженої бюджетної програми;
- у разі обчислення позивачу посадового окладу із розрахунку 3 028 грн. замість 2 102 грн., може скластися ситуація, за якої судді у відставці, які займали аналогічну посаду за оновленими довідками матимуть більший посадовий оклад, ніж ті, що здійснюють правосуддя, що призведе до порушення принципу соціальної справедливості та дискримінації одних по відношенню до інших;
- у Одеського апеляційного суду відсутні правові підстави для внесення змін до штатного розпису Одеського апеляційного суду на 2024 рік в частині зміни розміру посадового окладу судді.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги Одеського апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини.
Згідно рішення Вищої ради правосуддя від 21 лютого 2023 року №126/015-23 ОСОБА_1 звільнена з посади судді Одеського апеляційного суду у відставку.
Згідно довідки №06-29/7/23 від 24 лютого 2024 року, розмір щомісячного довічного утримання судді у відставці визначений відповідно п.3 ст. 135 Закону №1402-VIII із застосуванням величини прожиткового мінімуму 2 102 грн, для визначення розміру посадового окладу судді місцевого суду.
Позивачка з цим не погоджується і просить задовольнити позовні вимоги, оскільки прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлений абз.4 ст. 7 Закону №3460-ІХ і він становить з 01 січня 2024 року - 3 028 грн.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню, оскільки позивачкою доведені ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В той же час, відповідач не надав суду першої інстанції належні та допустимі докази, правові обґрунтування правомірності прийнятого рішення, яке не відповідає вимогам зазначеним у ч.2 ст. 2 КАС України.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ч.ч.1, 2 ст. 4, ч.ч.1, 2, п.1 ч.3, ч.ч.4, 5 ст. 135 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02 червня 2016 року №1402-VIII, ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" від 09 листопада 2023 року №3460-ІХ, ст. 1 Закону України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-XIV.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Відповідно ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
У преамбулі Закону №1402-VIII зазначено, що цей Закон визначає організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд.
За ч.1 ст. 4 Закону №1402-VIII судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Частиною 2 ст. 4 Закону №1402-VIII визначено, що зміни до цього Закону можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону №1402-VIII.
Відповідно вимог ч.ч.1, 2 ст. 135 Закону №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Суддівська винагорода виплачується судді з дня зарахування його до штату відповідного суду, якщо інше не встановлено цим Законом. Суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: 1) вислугу років; 2) перебування на адміністративній посаді в суді; 3) науковий ступінь; 4) роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Згідно п.1 ч.3, ч.ч.4, 5 ст. 135 Закону №1402-VIII базовий розмір посадового окладу судді становить: судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Поряд з цим, ст. 7 Закону №3460-ІХ установлено у 2024 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема: працездатних осіб: з 01 січня 2023 року 3 028 грн; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, 2 102 грн.
Колегія суддів звертає увагу, що однією з гарантій належного здійснення правосуддя є створення необхідних умов для діяльності суддів, їх правового, соціального захисту та побутового забезпечення.
30 червня 2016 року набрали чинності зміни, унесені до Конституції України, згідно із Законом України від 02 червня 2016 року №1401-VIII "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)".
Названим Законом, серед іншого, ст. 130 Конституції України викладено в новій редакції, текст якої зазначено вище, і вперше закріплено спосіб визначення розміру суддівської винагороди, а саме, що "розмір винагороди встановлюється законом про судоустрій".
З цією конституційною нормою співвідносяться норми ч.1 ст. 135 Закону №1402-VIII, які дають чітке розуміння, що єдиним нормативно-правовим актом, яким повинен і може визначатися розмір суддівської винагороди, є закон про судоустрій.
Розмір суддівської винагороди визначено у ст. 135 Закону №1402-VIII.
Пунктом 1 ч.3 та п.1 ч.4 ст. 135 Закону №1402-VIII визначено, що базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, із застосуванням регіонального коефіцієнту 1,1, якщо суддя здійснює правосуддя у суді, що розташований у населеному пункті з кількістю населення щонайменше сто тисяч осіб.
Отже розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, на пряму залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Визначення прожиткового мінімуму, закладення правової основи для його встановлення та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян урегульовано Законом України "Про прожитковий мінімум" від 15 липня 1999 року №966-XIV (далі - Закон №966-XIV).
Відповідно ст. 1 Закону №966-XIV, прожитковий мінімум це вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості.
Прожитковий мінімум визначається нормативним методом у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років; дітей віком від 6 до 18 років; працездатних осіб; осіб, які втратили працездатність.
До працездатних осіб відносяться особи, які не досягли встановленого законом пенсійного віку.
У змісті наведеної норми Закону №966-XIV закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум.
Судді до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо, не віднесені.
Водночас ст. 7 Закону №3460-ІХ, разом із встановленням з 01 січня 2024 року прожиткових мінімумів, у тому числі, для працездатних осіб в розмірі 3 028 грн., передбачений такий вид прожиткового мінімуму, як "прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді", розмір якого становить 2 102 грн.
Варто зазначити, що зміни до Закону №1402-VIII у частині, яка регламентує розмір суддівської винагороди у період, про який йдеться у позовній заяві, а також до Закону України "Про прожитковий мінімум" щодо визначення прожиткового мінімуму не вносилися, тож законних підстав для зменшення розміру прожиткового мінімуму, який встановлено для працездатних осіб на 1 січня календарного року для цілей визначення суддівської винагороди, немає.
Закон №3460-ІХ фактично змінив складову для визначення базового розміру посадового окладу судді, що порушує гарантії незалежності суддів, одна з яких передбачена ч.2 ст. 130 Конституції України і ч.3 ст. 135 Закону №3460-ІХ.
Однак Закон України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік не повинен містити інакшого чи додаткового правового регулювання правовідносин, що охоплюються предметом регулювання інших законів України, особливо тієї сфери суспільних відносин, для яких діють спеціальні норми. Конституція України не надає закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів.
На такі аспекти законодавчого регулювання звертав увагу Конституційний Суд України у Рішеннях від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) та від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).
Отже Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Оскільки вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.
Аналогічна правова позиція щодо застосування ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік", ст. 135 Закону №1402-VIII викладена у Постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі №400/2031/21, від 30 листопада 2021 року у справі №360/503/21, від 22 червня 2023 року у справі №400/4904/21, від 12 липня 2023 року у справі №140/5481/22 та від 24 липня 2023 року у справі №280/9563/21.
Слід зазначити, що Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року. Оскільки указана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися і змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій, суддівська винагорода не може обчислюватися із застосуванням величини, відмінної від тієї, що визначена Законом №1402-VIII.
Таким чином, заміна гарантованої Конституцією України однієї зі складових суддівської винагороди прожиткового мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2024 року (3 028 грн.), на іншу розрахункову величину, яка Законом №1402-VIII не передбачена (прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2 102 грн.), на підставі абз.5 ст. 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" було неправомірним.
Аналогічна правова позиція я викладена у постанові Верховного Суду від 13 вересня 2023 року у справі №240/44080/21.
Конституція України не надає Закону про Державний бюджет України вищої юридичної сили стосовно інших законів, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що Законом №1402-VIII закріплено, що для визначення розміру суддівської винагороди до уваги може братися лише прожитковий мінімум для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, та вказана конституційна гарантія незалежності суддів не може порушуватися або змінюватися без внесення відповідних змін до закону про судоустрій.
Таким чином, позивач, відповідно до ст. 135 Закону №1402-VIII, має право на отримання довідки про суддівську винагороду для перерахунку щомісячного грошового утримання судді у відставці з 01 січня 2024 року, розраховану виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб у сумі 3 028 грн., згідно з абз.4 ст. 7 Закону №3460-ІХ.
Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .
Враховуючи все вищевикладене, колегія судів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів не змінює розподіл судових витрат відповідно ст. 139 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Одеського апеляційного суду залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 липня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.