П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
21 жовтня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/26638/23
Категорія:10600000 Головуючий в 1 інстанції Марин П.П.:
Місце ухвалення: м. Одеса
Дата складання повного тексту:27.03.2024 р.
Колегія суддів П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - Бітова А.І.
суддів - Лук'янчук О.В.
- Ступакової І.Г.
у зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), справа розглянута за правилами п.3 ч.1 ст. 311 КАС України,
розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язати вчинити певні дії,
У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) (далі -в/ч НОМЕР_1 ) про:
- визнання бездіяльності в/ч НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року із врахуванням приписів абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078), протиправною;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року із врахуванням приписів абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку №1078.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач вказував, що 19 липня 2023 року з метою підтвердження цільового призначення коштів та перевірки правильності нарахування представник позивача звернувся до в/ч НОМЕР_1 щодо надання довідки з розрахунком виплати та 14 серпня 2023 року отримав письмову відповідь від в/ч НОМЕР_1 від 02 серпня 2023 року №11/С-182-181 та довідку щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення позивачу за період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 року (базовий місяць нарахування індексації грошового забезпечення січень 2008 року) на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі №200/446/22.
Позивач зазначав, що в порушення вимог абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку №1078 в частині вирішення питання про наявність підстав для виплати йому індексації грошового забезпечення у місці підвищенні грошового доходу (березень 2018 року) в/ч НОМЕР_1 не встановила чи перевищує розмір підвищення грошового доходу (грошового забезпечення) позивача суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу, у зв'язку з чим в/ч НОМЕР_1 дійшла необґрунтованого висновку про відсутність підстав для виплати йому індексації грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року за місцем проходження військової служби, тобто вчинила протиправну бездіяльність.
Відповідач позов не визнав, вказуючи, що позивач розрахував, що розмір підвищення його доходу склав 273,22 грн. (9 759,46 грн. - 9 486,24 грн.). Позивач розрахував "суму можливої індексації", яка взагалі не передбачена Порядком №1078, та для розрахунку взяв цифру - 253,3%, та отримав в результаті суму можливої індексації у розмірі 4 463,15 грн. Даний розрахунок є помилковим і містить неправдиву інформацію.
Також відповідач зазначав, що у березні 2018 року, коли відбулося підвищення посадового окладу позивача, та у подальшому до його звільнення у квітні 2020 року, величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка, а тому підстав для здійснення індексації грошового забезпечення позивача не було. Грошова винагорода в розмірі 4 546,23 грн., яка включена позивачем до складу грошового забезпечення за лютий 2018 року, є додатковою грошовою винагородою нарахованою позивачу за січень 2018 року, виплаченою одночасно з грошовим забезпеченням за лютий 2018 року, а тому не має враховуватись, як отримана грошова винагорода за лютий 2018 року.
Відповідач також зазначив, розмір підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року склав 4 720,53 грн. (9 710 грн. - 4 989,47 грн.), сума індексації у місяці підвищення грошових доходів позивача складається: результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року (1 762 грн.) на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року (101,1%) поділений на 100 відсотків, що становить 1 781,38 грн. Внаслідок цього, відповідно до абз.3 Порядку №1078, розмір підвищення грошового доходу позивача (4 720,53 грн. ) перевищує суму індексації (1 781,38 грн.), що склалася у місяці підвищення доходу (березень 2018 року).
Справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язати вчинити певні дії - задоволений частково.
Визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року включно відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078.
Зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 4 189,93 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року включно відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 з урахуванням виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
В апеляційній скарзі в/ч НОМЕР_1 ставиться питання про скасування судового рішення в зв'язку з тим, що воно постановлено з неправильним застосуванням норм матеріального та з порушенням норм процесуального права.
Доводи апеляційної скарги:
- у березні 2018 року, коли відбулося підвищення посадового окладу позивача, та у подальшому до його звільнення у квітні 2020 року, величина індексу споживчих цін не перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка, а тому підстав для здійснення індексації грошового забезпечення позивача не було;
- грошова винагорода в розмірі 4 546,23 грн., яка включена позивачем до складу грошового забезпечення за лютий 2018 року, є додатковою грошовою винагородою нарахованою позивачу за січень 2018 року, виплаченою одночасно з грошовим забезпеченням за лютий 2018 року, а тому не має враховуватись, як отримана грошова винагорода за лютий 2018 року. Таким чином, розмір підвищення грошового забезпечення у березні 2018 року склав 4 720,53 грн. (9 710,00 грн.- 4 989,47 грн.) Внаслідок цього, відповідно до абз.3 Порядку №1078, розмір підвищення грошового доходу позивача (4 720,53 грн. ) перевищує суму індексації (1 781,38 грн.), що склалася у місяці підвищення доходу (березень 2018 року).
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року іншими учасниками справи не оскаржено.
Таким чином, відповідно до правил ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, тобто, в частині задоволених позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги в/ч НОМЕР_1 , перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Судом першої інстанції встановлені, судом апеляційної інстанції підтверджені, учасниками апеляційного провадження неоспорені наступні обставини:
ОСОБА_1 проходив військову службу у НОМЕР_2 загоні морської охорони з 22 квітня 2015 року по 24 квітня 2020 року.
Наказом командира НОМЕР_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24 квітня 2020 року №123-ОС головного корабельного старшину ОСОБА_1 , який наказом командира загону від 24 березня 2020 року №85-ОС звільнений в запас на підставі пп."а" (у зв'язку із закінченням строку контракту), з 24 квітня 2020 року виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі №200/446/22, яке набрало законної сили: адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено; визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року; зобов'язано в/ч НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - січень 2008 року.
На виконання зазначеного рішення суду позивачу 21 листопада 2022 року нараховано та виплачено 75 787,51 грн.
Представником позивача 25 серпня 2023 року через Урядовий контактний центра подано до в/ч НОМЕР_1 звернення про нарахування та виплату позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року із врахуванням приписів абз.абз.3,4,6 п.5 Порядку №1078.
У відповідь на таке звернення відповідачем було надано лист від 19 вересня 2023 року №11/С-215-214, в якому зазначено, що відповідно до рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 серпня 2022 року у справі №200/446/22, ОСОБА_1 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 по 28 лютого 2018 роки, виходячи з базового місяця січень 2008 року, з урахуванням фактично виплачених сум. Враховуючи той факт, що зазначене рішення суду не розповсюджується на період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року, підстави для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за допомогою методу, порушеного у зверненні, відсутні.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. - 273,22 грн. = 4 189,93 грн. При вирішення даної адміністративної справи суд першої інстанції враховував правові висновки, викладені у постанові Верховного суду 20 квітня 2023 року по справі №320/8554/21
Крім того, оскільки позивачу індексацію грошового забезпечення відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 взагалі нараховано та виплачено не було, враховуючи ч.2 ст. 9 КАС України, суд першої інстанції вважав за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольнити їх частково шляхом:
- визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року включно відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078;
- зобов'язання в/ч НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у розмірі 4 189,93 грн. в місяць за період з 01 березня 2018 року по 24 квітня 2020 року включно відповідно до приписів абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 з урахуванням виплачених сум.
Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ч.2 ст. 19 Конституції України, ст.ст. 2, 6-12, 77 КАС України, ст. 2, ч.1 ст. 4, ст. 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII, ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-III, п.п.2, 5, 6 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, виходячи з наступного.
За приписами ч.2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03 липня 1991 року №1282-XII (далі - Закон №1282-XII) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно ч.1 ст. 4 Закону №1282-XII, індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно ч.1 ст. 5 Закону №1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів.
Відповідно ч.2 ст. 5 Закону №1282-XII, підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Згідно ст. 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05 жовтня 2000 року №2017-III (далі - Закон №2017-ІІІ) законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Відповідно до абз.1 п.5 Порядку №1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у п.2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова №704), якою визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.
Зазначена постанова набрала чинності з 01 березня 2018 року.
Згідно із абз.2 п.5 Порядку №1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Питання виплати суми індексації у місяці підвищення грошових доходів, а також виплати визначеної суми індексації (фіксованої суми індексації) до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами третім, четвертим, шостим п.5 Порядку №1078.
Так, відповідно до абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078 сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у п.1-1 цього Порядку.
Насамперед слід зауважити, що Порядок №1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи, "поточної" та "індексації-різниці".
Право на поточну індексацію виникає у випадку, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 01 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абз.2 п.1-1, абз.6 п.5 Порядку №1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абз.абз.2, 5 п.4 Порядку №1078).
У цьому контексті колегія суддів зауважує, що у даній справі правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 01 березня 2018 року не є спірними.
Щодо "фіксованої" суми індексації, то дійсно Закон №1282-ХІІ і Порядок №1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року №526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9 грудня 2015 року цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01 грудня 2015 року у цьому Додатку, як і в цілому Порядку №1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 01 грудня 2015 року в абз.абз.3, 4, 5, 6 п.5 Порядку №1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 п.5 Порядку №1078 у редакціях, які застосовувалися з 01 грудня 2015 року до 01 квітня 2021 року, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не)нараховується, а саме:
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.3);
сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абз.4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абз.6 п.5 Порядку №1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз п.1, абз.абз.4, 6 п.5 Порядку №1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає колегії суддів підстави зробити висновок, що нарахування й виплата індексації-різниці має щомісячний фіксований характер, гарантується законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
Враховуючи те, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці, та з огляду на правила й умови нарахування суми індексації-різниці, які встановлені абз.абз.3, 4, 6 п.5 Порядку №1078, колегія суддів доходить висновку, що повноваження військової частини щодо виплати цієї суми не є дискреційними.
З урахуванням того факту, що 01 березня 2018 року набрала чинності Постанова №704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила п.п.5, 10-2 Порядку №1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Тобто, у березні 2018 року, як місяці підвищення доходу позивача в/ч НОМЕР_1 належало вирішити питання, чи має останній право на отримання суми індексації-різниці.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, в/ч НОМЕР_1 не нараховувала і не виплачувала позивачу цей вид індексації за спірний період, що було вірно встановлено судом першої інстанції.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з огляду на абз.4 п.5 Порядку №1078 позивач має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування врахуванню підлягає: розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року; сума можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року; чи перевищує розмір підвищення доходу суму можливої індексації.
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року, то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд постановах від 23 березня 2023 року у справі №400/3826/21, від 06 квітня 2023 року у справі №420/11424/21 та від 09 травня 2023 року у справі №400/12702/21.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до архівних відомостей у лютому 2018 року грошове забезпечення позивача (щомісячні види) складало 9 486,24 грн. та складалося з: посадового окладу - 633,57 грн., окладу за військовим званням - 40,00 грн.; надбавки за вислугу років - 134,72 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 808,28 грн; надбавка за особливі умови служби - 95,04 грн.; премія - 3228,40 грн.; щомісячна грошова винагорода - 4 546,23 грн.
При цьому, грошове забезпечення позивача у березні 2018 року складало 9 759,46 грн. та складалося з: посадового окладу - 2 820 грн., окладу за військовим званням - 742,50 грн.; надбавки за вислугу років - 1 068,50 грн.; надбавка за виконання особливо важливих завдань - 3,00 грн; премія - 5 076,00 грн.; щомісячна грошова винагорода - 49,46 грн.;
Відповідно до правового висновку Верховного Суду у постанові від 20.03.2024 року у справі №440/8322/22 розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення у лютому 2018 року. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абз.5 п.5 Порядку №1078).
З урахуванням наведеного, грошовий дохід позивача збільшився на 273,22 грн.
Тобто, індексація грошового забезпечення позивача у лютому 2018 року (з урахуванням місяця, з якого починається обчислення індексу споживчих цін січня 2008 року) складає 4433,19 грн.
Так, у березні 2018 року індексація грошового забезпечення становить 4 463,15 грн (253,30% * 1 762,00).
Відповідно до абз.4 п.5 Порядку №1078 сума належної позивачу індексації у березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4463,15 грн. - 273,22 грн. = 4 189,93 грн.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в цій частині.
Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують, відповідно, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Суд вирішив питання щодо судових витрат відповідно ст.ст. 139-143 КАС України.
Оскільки дана справа правомірно віднесена судом першої інстанції до категорії незначної складності та розглядалась за правилами спрощеного провадження, постанова суду апеляційної інстанції відповідно до ч.5 ст. 328 КАС України в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 308, 311, п.1 ч.1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322, 325, ч.5 ст. 328 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 загону морської охорони) залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 березня 2024 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків передбачених п.2 ч.5 ст. 328 КАС України.
Повне судове рішення складено 21 жовтня 2024 року.
Головуючий: Бітов А.І.
Суддя: Лук'янчук О.В.
Суддя: Ступакова І.Г.