16 жовтня 2024 року м.Дніпросправа № 160/11199/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Баранник Н.П., перевіривши на відповідність вимогам Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 160/11199/23 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АТБ-МАРКЕТ" до Одеської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач через підсистему «Електронний Суд», подав апеляційну скаргу.
При перевірці матеріалів справи було встановлено, що апеляційну скаргу подано після закінчення строків, встановлених статтею 295 цього Кодексу.
Відповідно до положень частини 1 статті 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Як свідчать матеріали справи, оскаржене рішення ухвалено у відкритому судовому засіданні за участю представників сторін 09.11.2024. Повний текст рішення складено 20.11.2023. Разом з тим, апеляційна скарга подана до суду через підсистему «Електронний Суд» лише 09.10.2024, тобто з пропуском строків на апеляційне оскарження, що встановлені статтею 295 КАС України.
Разом з апеляційною скаргою відповідачем подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення. В обґрунтування заяви вказує, що первинна апеляційна скарга подана в межах строку встановленого ч.2ст.295 КАС України, але була повернута ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду, у зв'язку з несплатою судового збору. В зв'язку з здійсненням сплати судового збору, скаржник бажає скористатись своїм правом на апеляційне оскарження та повторно подає апеляційну скаргу.
Пунктом 1 частини 2 статті 295 КАС України визначено, що учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення відповідач вказує, що оскаржене рішення ним отримано 29.12.2023.
Отже, враховуючи дату отримання відповідачем повного судового рішення (29.12.2023), перебіг встановленого п.1 ч.2 ст.295 КАС України строку розпочався 30.12.2023 та закінчився 29.01.2024.
Вперше заявник звернувся до суду з апеляційною скаргою 26.01.2024.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11.03.2024 апеляційну скаргу повернуто скаржнику.
Вдруге апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції заявник подав лише 09.10.2024, тобто через шість місяців з моменту повернення апеляційної скарги.
Оцінюючи доводи заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з того, що відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на апеляційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту.
Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки.
Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов'язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов'язків.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Згідно з частиною першою статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у строк встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку оскарження з поважних причин.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання апеляційної скарги здійснюється судом апеляційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об'єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.
У ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору чи тимчасова відсутність таких коштів. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб'єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів апеляційної інстанції, не заперечує проти права на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення, водночас зауважує, що таке право не є абсолютним.
Крім того, вчасна первинна подача апеляційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.
До того ж повернення апеляційної скарги не зупиняє та не перериває строк на апеляційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження, реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених положеннями КАС України. Зловживання процесуальними правами не допускається.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження є необґрунтованим, а підстави, вказані в клопотанні для поновлення строку на апеляційне оскарження, є неповажними.
Згідно ч.3 ст.298 КАС України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Враховуючи зазначене, вважаю за необхідне апеляційну скаргу залишити без руху та повідомити про це скаржника, надавши строк для усунення недоліків, а саме, відповідач має надати заяву про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, в якій вказати інші підстави для поновлення такого строку з наданням відповідних доказів на обґрунтування заяви.
Крім того, оскільки апеляційна скарга подана безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду, вважаю за необхідне витребувати з суду першої інстанції матеріали зазначеної адміністративної справи.
Керуючись ст.ст.169, 296, 298 КАС України, суддя
Витребувати з Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи № 160/11199/23.
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 160/11199/23, наведені Одеською митницею у поданій заяві.
Апеляційну скаргу Одеської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09 листопада 2023 року у справі № 160/11199/23 - залишити без руху, повідомити про це скаржника та надати строк десять днів, починаючи з дня вручення копії даної ухвали - для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.П. Баранник