22 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/1995/24
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),
суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,
розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024р. у справі №340/1995/24
за позовом:ОСОБА_1
до: про:Військової частини НОМЕР_1 визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії
01.04.2024р. Кіровоградським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 (далі - в/ч НОМЕР_1 ) про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії. / а.с. 1-8/.
04.04.2024р. Кіровоградським окружним адміністративним судом, відповідною ухвалою, вищезазначений адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано строк для усунення зазначених у ухвалі суду недоліків адміністративного позову /а.с. 32/.
У межах наданого вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції строку позивачем недоліки адміністративного позову були усунуті шляхом подання уточненого позову / а.с. 35-42/ та судом першої інстанції 09.04.2024р. відкрито провадження в адміністративній справі №340/1995/24 за позовом ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 про визнання протиправним наказу та зобов'язання вчинити певні дії і справу призначено до судового розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення (виклику) сторін / а.с. 52/.
Позивач, посилаючись у уточненому позові / а.с. 35-42/ на те, що вона є дружиною ОСОБА_2 , якого 17.05.2022р. призвано на військову службу до лав ЗСУ по мобілізації, відповідно до наказу ТВО командира в/ч НОМЕР_1 №251-НР від 08.09.2022р. її чоловіка 09.09.2022р. призначено у добовий наряд, у подальшому о 21.00 годині 09.09.2022р. було виявлено труп військовослужбовця ОСОБА_2 , відповідно до лікарського свідоцтва про смерть його смерть настала внаслідок ушкодження з невизначеним наміром, за цим фактом було відкрито кримінальне провадження №1222152150000114 у якому на даний час триває досудове розслідування. Наказом командира військової в/ч НОМЕР_1 № 279 від 06.10.2022р. ОСОБА_2 виключено і списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та серед іншого у цьому наказі, у якості підстави для виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення зазначено, що смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби. Позивач вважає не законим цей наказ в частині зазначення причини - смерть не пов'язана з виконанням службових обов'язків, оскільки цей висновок відповідача суперечить фактичним обставинам з огляду на те, що в день смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 перебував у складі добового наряду, будь-які акти за формою НВ-2 чи НВ-3 не складалися, тому нещасний випадок, який стався з ОСОБА_2 є пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби, а підстави для виключення із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення підлягає зміні на смерть, пов'язана з виконанням обов'язків військової служби, але командир в/ч НОМЕР_1 на заяви про внесення змін до наказу №279 від 06.10.2022р. не реагує та залишає їх без відповіді, тому позивач просила суд: - визнати протиправною бездіяльність командира в/ч НОМЕР_1 , що виявилась у не внесенні змін до наказу командира військової в/ч НОМЕР_1 № 279 від 06.10.2022р., а саме в частині зазначення: «Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби»; - зобов'язати командира в/ч НОМЕР_1 внести зміни до наказу ТВО командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) ОСОБА_3 № 279 від 06.10.2022р., в частині підстави смерті матроса ОСОБА_2 вказавши: «Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби».
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024р. у справі №340/1995/24 в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено /а.с. 181-183/.
Позивач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції, 26.06.2024р. за допомогою поштового зв'язку подав апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції, яким її зареєстровано 01.07.2024р. / а.с. 190-197/.
З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги Третім апеляційним адміністративним судом 02.07.2024р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративної справи №340/1995/24 /а.с. 203/, які надійшли до суду апеляційної інстанції 08.07.2024р. /а.с. 205/.
Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 23.07.2024р. у справі № 340/1995/24 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 р. у справі № 340/1995/24 /а.с. 206/ та апеляційний розгляд справи в порядку письмового провадження призначено з 17.09.2024р. /а.с. 207/, про що судом у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строк було повідомлено учасників справи /а.с. 208-209/.
Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції від 06.06.2024р. скасувати та постановити у справі нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідно до ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Перевіривши у судовому засіданні доводи апеляційної скарги, матеріали справи та прийняте судом першої інстанції рішення у цій справі в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню за наступних підстав.
Під час розгляду даної справи, як судом першої інстанції, так і апеляційним судом встановлено, що позивач та ОСОБА_2 з 19.02.2016р. перебували у зареєстрованому шлюбі /а.с.10/, з 12.06.2022р. ОСОБА_2 перебував на військовій службі у в/ч НОМЕР_1 згідно Указу Президента України № 69/2022 від 24.02.2022р. «Про загальну мобілізацію» /а.с.14/, а 09.09.2022р. ОСОБА_2 помер /а.с.23/
Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть / а.с. 24-25/ причинами смерті матроса ОСОБА_2 стали: гостра крововтрата, вогнепальне проникаюче наскрізне поранення грудної клітки з ушкодженням серця, лівої легені.
Також судом встановлено, що за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 10.09.2022 р. СВ ВП № 8 МРУП ГУНП в Миколаївській області було внесено до ЄРДР відомості про вчинене кримінальне правопорушення за №12022152150000114 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (Умисне вбивство), тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, і у цьому кримінальному провадженні триває досудове розслідування / а.с. 141/..
Крім того, за фактом смерті матроса ОСОБА_2 наказом командира в/ч НОМЕР_2 №875 від 09.09.2022р. було призначено спеціальне розслідування, за наслідками якого командиром в/ч НОМЕР_2 був виданий наказ (з основної діяльності) № 421 від 16.09.2022р. «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_2 », згідно якого визнано, що смерть військовослужбовця військової служби за мобілізацією матроса ОСОБА_2 , навідника 3-го десантно-штурмового відділення 2-го десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти військової частини НОМЕР_1 не пов'язана з виконанням ним обов'язків військової служби та сталась з вини військовослужбовця.
Наказом ТВО командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) № 279 від 06.10.2022р. матроса ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 , виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення, та у наказі, серед іншого зазначено, що смерть військовослужбовця не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби /а.с.11-12/.
02.11.2023р. ОСОБА_1 звернулась до командира в/ч НОМЕР_2 з заявою у якій просила направити командиру в/ч НОМЕР_1 заяву про внесення змін до наказу № 279 від 06.10.2022р., а саме: «Смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби» на «Смерть пов'язана з виконанням обов'язків військової служби» /а.с.46-48/, а 06.12.2023р. аналогічну заяву ОСОБА_1 подано безпосередньо командиру в/ч НОМЕР_1 /а.с.49-50/.
Також 16.02.2024р. ОСОБА_1 звернулась до начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з заявою у якій просила направити командиру в/ч НОМЕР_1 її заяву про внесення змін до наказу № 279 від 06.10.2022 /а.с.51/.
Командир в/ч НОМЕР_1 , листом за. № 732/610 від 17.02.2024р., повідомив ОСОБА_1 що в ході службового розслідування за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 встановлено, що останній скоїв самогубство, тому підстав для задоволення звернень з приводу внесення змін до наказу № 279 від 06.10.2022р. не має /а.с.61/, аналогічного змісту повідомлення також міститься у листі командира в/ч НОМЕР_1 за вих. № № 732/785 від 18.03.2024р. /а.с.65/.
Перевіряючи доводи учасників цієї справи колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно до ч.1 ст. 2 Закону України від 25.03.1992р. № 2232-ХІІ «Про військовий обов'язок і військову службу» (далі - Закон № 2232-ХІІ) військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Положеннями ч. 4 ст. 2 Закону № 2232-ХІІ встановлено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Наказом Міністерства оборони України №280 від 15.09.2022р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14.11.2022 р. за № 1407/38743, затверджено Інструкцію з організації обліку особового складу в системі Міністерства оборони України (далі - Інструкція № 280).
Пунктом 4 Розділу VI Інструкція № 280 визначено, що військовослужбовці, які загинули (померли) від захворювання, внаслідок нещасного випадку, від отриманих ними поранення, контузії, травми, каліцтва, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, завданих іншою особою, гострого професійного захворювання (отруєння), одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни, після встановлення причин і обставин загибелі (смерті) та отримання підтвердних документів виключаються наказом по стройовій частині із списків особового складу військової частини.
Згідно до ч.4 ст. 24 Закону № 2232-ХІІ військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.
Наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.12. 2021р. за № 1667/37289, затверджено Інструкцію про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, що додається (далі - Інструкція № 332).
Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції № 332 військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби, у випадках, визначених частиною четвертою статті 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Згідно п.1 1 розділу II Інструкції № 332 розслідування проводиться у разі виникнення нещасного випадку, а саме обмеженої в часі події або раптового впливу на військовослужбовця небезпечного фактора чи середовища за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання ним обов'язків військової служби, унаслідок чого зафіксовано шкоду здоров'ю, зокрема, від одержання ним поранення, травми, у тому числі внаслідок тілесних ушкоджень, заподіяних іншою особою, гострого професійного захворювання і гострого професійного отруєння, одержання сонячного або теплового удару, опіку, обмороження, а також у разі утоплення, ураження електричним струмом, блискавкою та іонізуючим випромінюванням, отримання інших ушкоджень унаслідок аварії, пожежі, стихійного лиха (землетрус, зсув, повінь, ураган тощо), контакту з представниками тваринного і рослинного світу, комахами, іншими представниками флори і фауни (далі - нещасні випадки), які призвели до звільнення від виконання обов'язків військової служби військовослужбовця на один день і більше, а також у випадку смерті військовослужбовців під час виконання ними обов'язків військової служби.
Пунктами 9, 10, 11 розділу II Інструкції № 332 передбачено, що якщо нещасний випадок визнаний комісією з розслідування таким, що не пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, на затвердження командиру військової частини надається тільки акт за формою НВ-2, який зберігається у діловодстві військової частини.
Обставинами, за яких нещасний випадок визнається пов'язаним з виконанням обов'язків військової служби і за яких складається акт за формою НВ-3, є: виконання потерпілим військовослужбовцем службових обов'язків згідно з розпорядком дня військової частини, у тому числі у відрядженні; виконання потерпілим військовослужбовцем державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; перебування потерпілого військовослужбовця у складі добового наряду; виконання завдань відповідно до розпоряджень та наказів командира військової частини в позаслужбовий час, у вихідні, святкові та неробочі дні на території військової частини та поза її межами; прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, пішки або на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; виконання дій, що не входять до кола службових обов'язків потерпілого військовослужбовця, а саме: із запобігання виникненню аварій або рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; участь у спортивних змаганнях та інших масових заходах і акціях, які проводяться військовою частиною самостійно або за рішенням старшого командира; прямування потерпілого військовослужбовця до місця відрядження і у зворотному напрямку на транспортному засобі будь-якого виду та форми власності; заподіяння тілесних ушкоджень іншою особою або вбивство потерпілого військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або дій, зазначених в абзаці восьмому цього пункту, незалежно від початку досудового розслідування, крім випадків з'ясування потерпілим та іншою особою особистих стосунків позаслужбового характеру, що підтверджено висновком відповідних органів; отримання потерпілим військовослужбовцем травми або інших ушкоджень унаслідок погіршення стану його здоров'я, яке сталося під впливом небезпечного фактору чи середовища у процесі виконання ним обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; раптове погіршення стану здоров'я потерпілого військовослужбовця або його смерть під час виконання обов'язків військової служби внаслідок впливу небезпечних чи шкідливих факторів та (або) важкості чи напруженості роботи, яка виконувалась, що підтверджено медичним висновком, якщо робота, що виконувалась, була протипоказана за медичним висновком про стан його здоров'я та якщо потерпілий не проходив відповідного медичного огляду; смерть військовослужбовця внаслідок захворювання або травми, отриманих ним раніше під час виконання обов'язків військової служби, що підтверджено медичним висновком; оголошення судовим рішенням військовослужбовця померлим.
Обставини, за яких нещасні випадки не визнаються такими, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби: перебування потерпілого військовослужбовця за місцем постійного проживання, крім перебування військовослужбовців строкової служби та курсантів військових навчальних закладів за місцем проживання в казармах та гуртожитках військових частин; перебування потерпілого військовослужбовця у відпустці або у звільненні з розташування військової частини, окрім випадків травмування військовослужбовця у цей час у разі вчинення ним дій з рятування людського життя чи державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку; погіршення стану здоров'я внаслідок отруєння алкоголем, наркотичними засобами, токсичними чи отруйними речовинами, а також їх дії (асфіксія, інсульт, інфаркт, зупинка серця тощо), що підтверджено відповідним медичним висновком, за умов, що отруєння не пов'язано із впливом цих речовин на потерпілого військовослужбовця внаслідок їх застосування в технологічному процесі або незадовільного зберігання чи транспортування, а потерпілий до настання нещасного випадку був відсторонений від виконання обов'язків командиром (начальником); алкогольне, токсичне чи наркотичне сп'яніння, не зумовлене технологічним процесом, що стало основною причиною нещасного випадку за відсутності технічних та організаційних причин його настання, що підтверджено відповідним медичним висновком та матеріалами розслідування нещасного випадку; використання в особистих цілях без відома командування транспортних засобів, озброєння, устаткування, інструментів та матеріалів, які належать військовій частині або використовуються нею; навмисне вчинення кримінального правопорушення, що встановлено обвинувальним вироком суду або постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження; навмисне заподіяння військовослужбовцем шкоди своєму здоров'ю; самовільне залишення військовослужбовцем місця служби; природна смерть внаслідок вроджених вад здоров'я, смерть від загального захворювання, самогубство, що підтверджено висновками судово-медичної експертизи та (або) постановою (ухвалою) про закриття кримінального провадження.
Відповідно до вимог п. 18 розділу II Інструкції № 332 за результатами розслідування командир військової частини протягом двох робочих днів після затвердження актів за формами НВ-2 та НВ-3 видає наказ, в якому зазначаються: дата, місце та обставини, за яких стався нещасний випадок; військове звання, прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) та дата народження потерпілого військовослужбовця; вид, характер і локалізація поранення, травми, контузії, каліцтва чи іншого ушкодження здоров'я; коли стався нещасний випадок (під час виконання обов'язків військової служби чи ні); перебував чи ні потерпілий військовослужбовець в стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; порушення нормативно-правових актів, що спричинили нещасний випадок або були супутніми факторами його настання, посадові особи, які допустили ці порушення; заходи з попередження подібних нещасних випадків у майбутньому.
Відповідно до п. 1 Розділу III Інструкції №332 передбачено, що спеціальному розслідуванню підлягають: нещасні випадки з військовослужбовцями зі смертельним наслідком; нещасні випадки, унаслідок яких військовослужбовцем отримані тяжкі травми; групові нещасні випадки, що сталися одночасно з двома і більше військовослужбовцями, незалежно від тяжкості шкоди їх здоров'ю; випадки зникнення військовослужбовців, за відсутності ознак ухилення від військової служби; випадки смерті військовослужбовців.
Спеціальне розслідування зазначених вище випадків проводиться за наявності ознак того, що випадок стався під час виконання обов'язків військової служби.
Відповідно до п. 4 Розділу III Інструкції № 332 спеціальне розслідування нещасних випадків проводиться протягом 15 робочих днів. За потреби зазначений строк може бути подовжений командиром (начальником), який призначив комісію зі спеціального розслідування, але не більш як на тридцять днів або на строк, необхідний для проведення медичних досліджень закладом охорони здоров'я, технічної та (або) судово-медичної експертиз (досліджень) та отримання їх висновків. За результатами спеціального розслідування комісія з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування складає акт за формою НВ-2 та оформлює інші матеріали, передбачені цією Інструкцією.
Якщо за висновком комісії з розслідування в акті за формою НВ-2 випадок визнано таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався нещасний випадок, протягом доби на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3. У цьому разі в актах за формою НВ-3 замість підписів членів комісії з розслідування робиться запис: «Складено відповідно до акта спеціального розслідування».
Відповідно до пункту 6, 7 Розділу III Інструкції № 332 до матеріалів спеціального розслідування включаються: 1) копія наказу про утворення комісії зі спеціального розслідування; 2) акт розслідування за формою НВ-2, до якого додаються: протокол огляду місця події (додаток 10); ескіз місця події, що сталася (додаток 11), необхідні плани, схеми, фотознімки; висновок експертизи (технічної, медичної тощо), якщо за рішенням комісії зі спеціального розслідування вона проводилася; протоколи опитування (додаток 12) та пояснювальні записки (додаток 13) свідків та інших осіб, причетних до події; копії документів про проходження потерпілими військовослужбовцями навчання, інструктажу і перевірки знань щодо заходів безпеки під час виконання обов'язків військової служби та копії документів про проходження військової служби; медичний висновок про причини смерті або характер травми потерпілого військовослужбовця, а також про наявність в його організмі алкоголю, наркотичних чи токсичних або отруйних речовин; копії актів перевірок (довідок за результатами перевірок) та приписів, що стосуються нещасного випадку, виданих командиру військової частини представниками вищого командування або представниками відповідних військових органів нагляду чи контролю (органу нагляду за безпечним веденням робіт військовослужбовцями, пожежного нагляду, контролю безпеки військової служби, контролю безпеки дорожнього руху, санітарно-епідеміологічного нагляду тощо) до настання нещасного випадку і під час його розслідування; 3) акти розслідування за формою НВ-3 на кожного потерпілого окремо.
Командир військової частини, де стався зазначений у пункті 1 цього розділу випадок, зобов'язаний після затвердження акта розслідування за формою НВ-2: протягом двох робочих днів видати наказ, в якому зазначаються питання, визначені в пункті 18 розділу II цієї Інструкції; протягом трьох робочих днів після видання наказу надіслати матеріали спеціального розслідування разом з копіями наказу командиру (начальнику), який призначив розслідування, до військового органу державного нагляду або контролю, до Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, до військових частин, представники яких брали участь у розслідуванні, а також до Спеціалізованої прокуратури у військовій та оборонній сфері, де проводилось кримінальне провадження за фактом травмування, загибелі, зникнення або смерті військовослужбовця.
Затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 зберігаються у військовій частині, де сталася подія, протягом 45 років. Завірені копії матеріалів спеціального розслідування зберігаються до виконання всіх зазначених в акті за формою НВ-2 заходів, але не менше п'яти років.
У разі ліквідації військової частини матеріали розслідування (затверджені акти за формами НВ-2 та НВ-3 разом з додатками) передаються до Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
Таким чином, аналіз вищевикладених положень Інструкції №332 дозволяє зробити висновок, про те що у разі виникнення будь якої обставини, передбаченої п. 1 розділу ІІІ Інструкції № 332, проводиться спеціальне розслідування за процедурою, визначеною розділом ІІІ Інструкції № 332, за результатами якого, з урахуванням висновків експертиз та (або) досудового розслідування, складається акт за формою НВ-2 та оформлюються інші матеріали, передбачені цією Інструкцією. Якщо ж за наслідками проведення спеціального розслідування комісія дійде висновку, що нещасний випадок є таким, що пов'язаний з виконанням обов'язків військової служби, у військовій частині, де стався такий нещасний випадок на кожного потерпілого складаються та подаються на затвердження командиру військової частини акти за формою НВ-3.
Судом під час розгляду цієї справи встановлено, що рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.02.2024р. у справі № 340/7023/23, яке набрало законної сили 08.03.2024р., визнано протиправними та скасовано Акт № 2022 від 16.09.2022р. та наказ командира в/ч НОМЕР_2 ОСОБА_4 № 421 від 16.09.2022р. «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_2 »; зобов'язано військову частину НОМЕР_2 провести спеціальне розслідування факту смерті матроса ОСОБА_2 , яка сталася 09.09.2022р. з дотриманням вимог Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, яка затверджена наказом Міністерства оборони України № 332 від 27.10.2021р., та скласти акти форми НВ-2 і НВ-3 /а.с. 15-22/.
З наданої суду копії рішення у справі № 340/7023/23 вбачається, що під час розгляду цієї справи судом встановлено, що будь-яких належних доказів проведення спеціального розслідування у відповідності до Інструкції № 332 до суду не надано, так само як і не надано доказів на підставі яких у наказі командира військової частини НОМЕР_2 № 421 від 16.09.2022р. «Про результати службового розслідування за фактом смерті матроса ОСОБА_2 » зроблено висновок, що смерть настала саме з вини військовослужбовця, оскільки будь-яких доказів проведення спеціального розслідування по факту смерті військовослужбовця ОСОБА_2 з дотриманням вимог Інструкції № 332 та складення за його результатами актів форми НВ-2 і НВ-3 суду не надано.
Також судом встановлено, що за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 10.09.2022 СВ ВП № 8 МРУП ГУНП в Миколаївській області внесено відомості про вчинене кримінальне правопорушення до ЄРДР за №12022152150000114 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України (Умисне вбивство), тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі, яке 29.12.2023р. було закрито відповідною постановою старшого слідчого-криміналіста в ОВС СУ ГУНП в Миколаївській області, але ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 05.02.2024 у справі № 490/3198/23 (н/п 1-кс/490/535/2024) ця постанова скасована /а.с.141/ і досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.
Отже вищенаведені фактичні обставини, які були встановлені судом під час розгляду цієї справи дають можливість зробити висновок про те, що на момент розгляду цієї справи як судом першої інстанції так і апеляційним судом спеціальне розслідування за фактом смерті військовослужбовця ОСОБА_2 з дотриманням вимог Інструкції № 332 не проведено, а досудове розслідування з цього приводу не закінчене, тому правові підстави для внесення змін до наказу № 279 від 06.10.2022р. в частині підстави смерті військовослужбовця ОСОБА_2 відсутні, тому колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок стосовно передчасності заявлених позивачем у цій справі позовних вимог, та постановив правильне рішення у справі про відмову в задоволенні заявлених позивачем позовних вимог.
Приймаючи до уваги вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи об'єктивно, повно та всебічно з'ясовано усі обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної справи, та застосовано до правовідносин, які виникли між сторонами у даній справі, норми матеріального права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблено правильний висновок щодо необґрунтованості заявлених позивачем позовних вимог та прийнято обґрунтоване рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, і оскільки апеляційним судом під час розгляду даної справи не було встановлено порушень чи неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які б потягли за собою скасування чи зміну оскаржуваного судового рішення, тому колегія суддів вважає необхідним рішення суду першої інстанції від 06.06.2024 р. у даній адміністративній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки ним доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції у даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311,315,316,321,322 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 р. у справі № 340/1995/24 - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст.ст. 329,331 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано - 22.10.2024р.
Головуючий - суддя А.О. Коршун
суддя С.В. Сафронова
суддя Д.В. Чепурнов